13.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/5443/25
Єдиний унікальний номер судової справи 205/5443/25
Номер провадження 2-а/205/115/25
13 серпня 2025 року
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу № 205/5443/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
08.04.2025 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що постановою №ЕНА04397995 від 31.03.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 31.03.2025 року близько 21 год. 00 хв. позивач, керуючи транспортним засобом Кіа Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з пасажиром наступним маршрутом: вул. Героїв УПА - вул. Орлівська - просп. Сергія Нігояна. Біля трамвайного депо по просп. Сергія Нігояна здійснив зупинку транспортного засобу для надання можливого пріоритету пасажирам трамваю, що стояв з відкритими дверима навпроти вищевказаного депо. Після цього його зупинили працівники патрульної поліції, які повідомили про порушення водієм ПДР, а саме проїзд перехрестя вул. Героїв УПА - вул. Орлівська (що знаходився близько 1 км від місця увімкнення патрульними світлових сигналів), без повної зупинки транспортного засобу відповідно до вимог знаку 2.2 ПДР.
Позивач вважає постанову протиправною, оскільки
- вищевказанний знак 2.2 (SТОР) встановлений з порушенням діючих ПДР, а саме абз. 3 розділу 2 «Знаки пріоритету»: Якщо безпосередньо перед перехрестям встановлений знак 2.2, йому повинен передувати знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2., якого не було;
- на період події були наявні складні погодні умови (весь день йшов дощ та спостерігався туман), та поганий стан дорожнього покриття, негативний вплив якого посилювався наявними калюжами, а згідно з п.2.14.е «Водій має право відступати від вимог ПДР у разі непереборної сили...»;
- у зв'язку з вищезазначеними обставинами, позивач не зміг своєчасно та повністю блокувати колеса до моменту перетинання умовної лінії стовбця, на якому встановлено знак, без використання маневру екстреного гальмування. У свою чергу, пріоритет для руху інших транспортних засобів їм дотримано, аварійних ситуацій не виникало, постраждалих або інших свідків не було.
Оскільки поліцейські затягували час, пасажир позивача вийшов з автомобіля, а останньому було вручено спірну постанову.
На підставі викладеного просить визнати дії ОСОБА_2 (службове посвідчення № НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (службове посвідчення № НОМЕР_3 ) протиправними і скасувати постанову про правопорушення №ЕНА04397995 від 31.03.2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР у розмірі 340 грн.
Ухвалою судді від 21.05.20225 року, після усунення недоліків, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.06.2025 року від представника відповідача Кучер Л.А. надійшов відзив на позов, у якому заперечувала проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що 31.03.2025 у м. Дніпрі поліцейська, під час чергування у складі наряду поліції, реалізовуючи передбачені пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» повноваження поліції з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, виявила транспортний засіб KIA, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що, рухаючись по вул. Героїв УПА у напрямку вул. Орлівської, на перехресті таких вулиць порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». На такому перехресті рух організовано наступним чином: перехрестя є нерегульованим; вул. Орлівська є головною дорогою по відношенню до вул. Героїв УПА і позначена на такому перехресті дорожніми знаками 2.3 «Головна дорога» з обох напрямків руху з вул. Орлівської; згідно з пунктом 2.3 глави 2 розділу 33 Правил дорожнього руху дорожній знак 2.3 «Головна дорога» надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть; вул. Героїв УПА є дорогою з одностороннім рухом, що також позначено дорожніми знаками 5.7.1 і 5.7.2 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом» з обох напрямків руху з вул. Орлівської; згідно з пунктом 5.7.1 глави 2 розділу 33 Правил дорожнього руху дорожні знаки 5.7.1 і 5.7.2 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом» показують напрямок руху на перехрещуваній дорозі, якщо на ній організовано односторонній рух. Рух транспортних засобів по цій дорозі або проїзній частині дозволяється лише у напрямку, показаному стрілкою; в напрямку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з вул. Героїв УПА з обох сторін такої дороги встановлено дорожні знаки 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» у поєднанні з дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 «Пішохідний перехід». Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу 33 Правил дорожнього руху дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед таким дорожнім знаком необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається. Така організація руху підтверджується відповідними фотографіями даного перехрестя. Ділянка дороги на такому перехресті в напрямку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з вул. Героїв УПА є прямою і добре освітленою вуличними ліхтарями, видимість на ній не обмежена, дорожні знаки видно завчасно і чітко, їх не закрито зеленими насадженнями чи іншими перешкодами. Отже ОСОБА_1 , керуючи відповідним транспортним засобом і наближаючись по вул. Героїв УПА до перехрестя з вул. Орлівською, не міг не бачити зазначені дорожні знаки, як водій таксі не міг не знати, що вул. Орлівська є головною дорогою по відношенню до вул. Героїв УПА, і повертаючи праворуч на головну дорогу (вул. Орлівська), мав зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, що рухаються вул. Орлівською. Проте ОСОБА_1 не дотримався таких вимог Правил дорожнього руху, хоча мав об'єктивну можливість їх виконати, а обставини, які б могли йому завадити це зробити, були відсутні. У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на необов'язковість виконання вимог вказаних дорожніх знаків 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», оскільки їм не передують дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» з додатковою табличкою 7.1.2 «Відстань до об'єкта». Разом з тим, якщо дорожній знак не відповідає певним вимогам, але при цьому є видимим, то сама лише така його невідповідність не виключає обов'язку дотримання вимог такого дорожнього знаку. ОСОБА_1 як водій таксі знав як саме організовано рух на зазначеному перехресті, усвідомлював, що повертаючи праворуч з вул. Героїв УПА на вул. Орлівську, виїжджає на головну дорогу і має дати дорогу транспортним засобам, що рухаються вул. Орлівською, чого, зокрема, вимагають дорожні знаки 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», встановлені на такому перехресті в напрямку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій просить провести судове засідання без застосування засобів технічної фіксації, позов задовольнити.
Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомив, у відзиві представник Кучер Л.А. просила в задоволенні позову відмовити.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
У ході розгляду справи встановлено, що постановою капрала поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Музики Ю.І. серії ЕНА № 4397995 від 31.03.2025 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. за порушення вимог знаку 2.2, а саме здійснення водієм проїзду без повної зупинки, , а саме 31.03.2025 року о 21 год. 16 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Кіа Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Дніпрі, вул. С. Нігояна, 49, здійснив проїзд без повної зупинки, чим порушив вимоги знаку 2.2 (а.с.18).
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг,- з накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ПДР знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Частиною 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Позивачем не надано жодного доказу протиправності постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 222 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 122 розглядають органи Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вивчивши надані сторонами відеоматеріали та пояснення, наявні у заявах по суті, судом встановлено, що 31.03.2025 року о 21 год. 02 хв. позивач керував автомобілем Кіа Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , і рухаючись в м. Дніпрі по вул. Героїв УПА, перед перехрестям вул. Героїв УПА та вул. Орловська, не виконав вимоги знаку 2.2. Проїзд без зупинки заборонено. При зупинці автомобіля позивача патрульними, ОСОБА_1 не заперечував, що проїхав без зупинки перехрестя вул. Героїв УПА та вул. Орловська, але пояснив, що знак встановлений з порушенням, оскільки цьому знаку не передував знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2. З наведеного вбачається, що позивачу було відомо про наявність знаку, окрім того, його було добре видно, що підтверджується, наданим відповідачем відеозаписом, але позивач свідомо не виконав вимогу знаку, оскільки вважає, що його встановлено з порушенням.
Згідно з п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.
Отримання особою посвідчення водія та, як наслідок, набуття статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього, як водія, обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність пов'язана із використанням транспортних засобів, чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави. За таких обставин, отримавши статус водія ОСОБА_1 одночасно взяв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів.
Враховуючи, що у ході розгляду справи встановлено, що позивачем дійсно порушено вимоги знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», порушень при розгляді справи поліцейським не встановлено, позивачем не наведено переконливих аргументів зворотного, підстави для скасування постанови серії ЕНА № 4397995 від 31.03.2025 року відсутні.
На підставі викладеного, спірна постанову скасуванню не підлягає.
У позові ОСОБА_1 , окрім вимоги щодо скасування вказаної постанови, просить визнати дії представників Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Музики Ю.І. і Тараненка В.Ю. протиправними.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також визначений ст. 286 КАС України перелік рішень, які має право ухвалити місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання дій поліцейських протиправними також не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного у сукупності суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають на покладаються на нього.
Керуючись ч. 1 ст. 6, 142, 122, 245-247, 251, 258, 2654, 2791, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Судові витрати ОСОБА_1 покласти на нього.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г.Остапенко