Справа № 202/6627/25
Провадження № 2/202/3858/2025
02 вересня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/6627/25
за позовом
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3
до
Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області,
ОСОБА_4
про визнання права власності в порядку спадкування, -
02.07.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом, який згодом уточнили та мотивували тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.11.2000, та договору дарування від 20.11.2020 за реєстровим № 1186, ОСОБА_5 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги є вони, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як дружина, донька та син померлого, мешкали разом з ним, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання, а відтак, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Крім того, спадкоємцем першої черги є мати померлого - ОСОБА_6 , яка на спадкове майно не претендувала, заяву про прийняття спадщини не подавала. Батько померлого - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої спадкові права після смерті ОСОБА_5 позивачі документально не оформлювали, у зв'язку з чим, 12.06.2023 звернулися до державного нотаріуса Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Сапелюк М.О. з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5
24.02.2025 у вчиненні вказаної нотаріальної дії їм було відмолено, оскільки нотаріусу не надані документи, які посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.
Крім того, зазначили, що на час набуття ОСОБА_5 права власності на частку квартири Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно не було і право власності реєструвалось в Бюро технічної інвентаризації.
Станом на 02.07.2025 м. Авдіївка, Донецької області, включена до території активних бойових дій.
Також зазначили, що до кінця 2014 року архівні справи на паперових носіях щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих у місті Авдіївка, зберігались в місті Ясинувата Донецької області, але м. Ясинувата включено до Переліку тимчасово окупованих територій. Інформації про переміщення КП БТІ м. Донецька, про вивезення або передачу документів зазначеного підприємства на контрольовану територію, а також про здійснення ним діяльності не має.
Враховуючи викладене, просили суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за кожним.
09.07.2025 по справі відкрите загальне позовне провадження, судом витребувана копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 та відповідачам встановлений строк для подання відзиву на позов.
Відповідачі своїм процесуальним правом не скористались, відзив на позов не подали.
30.07.2025 до суду надійшли витребувані документи.
12.08.2025 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
Повідомлені про час та місце судового розгляду позивачі у судове засідання не з'явилися, але представник позивачів ОСОБА_8 через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника.
Представник відповідача - Авдіївської міської військової аджміністрації Покровського району Донецької області про час та місце судового розгляду повідомлений судовою повісткою, яка доставлена до його кабінету у системі «Електронний суд», надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідач ОСОБА_4 про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, заяви чи клопотань до суду не надала.
Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без учасників справи, оскільки про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином (отримання судових повісток в підсистемі «Електронний суд», оголошення про виклик), причини неявки суду невідомі.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.11.2000 виконавчого комітету Авдіївської міської ради Донецької області ОСОБА_5 є власником частки квартири АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування від 20.11.2020 за реєстровим № 1186, посвідчений приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Лук'янець Л.В., ОСОБА_5 є власником частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 13 Закону України «Про власність», який втратив чинність у зв'язку з прийняттям ЦК України 2004 року, об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Громадянин набував права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом (частина друга статті 12 цього Закону)
Відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про власність» наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.
Крім того, за положеннями статті 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.
Таке правове регулювання правовідносин з права власності на майно застосовується до прав, які виникли, або могли виникнути до січня 2004 року.
Приписами чинної ст.328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Отже, 17.11.2000 ОСОБА_5 набув право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , як у розумінні ЗУ «Про власність» (який діяв на момент виникнення правовідносин), так і у розумінні діючої ст.328 ЦК України.
Стаття 181 ЦК України визначає поняття нерухомої та рухомої речі. Зокрема, до рухомих речей відносяться речі, які можна вільно переміщувати у просторі; до нерухомих належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, на відміну від рухомих речей, підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Отже вирішуючи спір, що випливає з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, суд, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень статті 5 цього Кодексу виходить з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, встановлює час та підстави виникнення права власності, з'ясовує чи відноситься майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.
При цьому, встановлюючи правовий статус майна, суд, відповідно до статей 181, 188 ЦК України встановлює і вид цього майна (нерухоме майно, рухоме майно, зокрема гараж, будівельні матеріали, складна річ тощо).
В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником частки нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України.
Як встановлено судом у даній справі, ОСОБА_5 набувши право власності на частку квартири зареєстрував своє право власності у КП БТІ Ясинуватської міської ради у порядку передбаченому на момент виникнення права.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб судом встановлено, що КП БТІ Ясинуватської міської ради зареєстроване за адресою: Донецька область, місто Ясинувата, вулиця Орджонікідзе, будинок 122.
Загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню у даній справі, є факт, що починаючи з 28.09.2014 м. Ясинувата Донецької області тимчасово окуповано, що також визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.
Суду не надано доказів переміщення КП БТІ Ясинуватської міської ради з м. Ясинувата Донецької області, як не надано і доказів евакуації реєстраційних справ щодо нерухомого майна з м. Ясинувата Донецької області.
Відтак, суд приходить до висновку, що станом на 02.07.2025 доступу до реєстраційних справ, які зберігаються у КП БТІ Ясинуватської міської ради, позивачі та державні реєстратори не мають.
03.08.2004 набув чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Приписами абз.1 п.3 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Судом перевірені відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено, що вони не містять відомостей щодо права власності ОСОБА_5 на частку квартири АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , які спадщину прийняли у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується даними про їх реєстрацію.
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 не встановлено.
12.06.2023 позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , але їм відмовлено у зв'язку з неподанням необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.
Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи, яка надана нотаріусом на вимогу суду.
Таким чином, в даній справі судом встановлено, що позивачі спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли у встановленому законом порядку, але оформити свої спадкові права в позасудовому порядку можливості не мають, оскільки у них відсутні документи, що підтверджують, що право власності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 02.09.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО