Справа № 211/8065/25
Провадження № 2-о/211/169/25
Іменем України
03 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участі представника заявника Титаренко І.Г., заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг заяву Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, заінтересована особа ОСОБА_1 , про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою,
Заявник Виконком Довгинцівської районної у місті ради звернувся до суду із заявою про встановлення опіки та просить суд призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування вимог заявником зазначено, що рішенням суду від 21 березня 2001 року визнано недієздатною ОСОБА_2 , інваліда ІІ групи з дитинства та рішенням Довгинцівського районного виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.05.2001 № 218 призначено опікуном її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою вирішення соціальних питань та у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_3 виникла необхідність у призначенні другого опікуна, тому ураховуючи позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем служби, матеріальне та житлове забезпечення, а також стан здоров'я майбутнього опікуна, просить задовольнити вимоги.
У судовому засіданні представник Виконкому Довгинцівської районної у місті ради Титаренко І.Г. заяву підтримала з підстав викладених у заяві, просила призначити ОСОБА_1 другим опікуном ОСОБА_2
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, пояснв, що у ОСОБА_2 інших братів чи сестер не має. Він є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.
Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу № 2-752/2001 визнано недієздатною ОСОБА_2 , 1981 р.н.
Рішенням Довгинцівського районного виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.05.2001 № 218, опікуном призначено ОСОБА_3 .
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).
Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до подання Виконавчого комітету Довгинцівської районної у мсті ради, як органу опіки та піклування, виконком вважає можливим призначити ОСОБА_1 опікуном над сестрою ОСОБА_2 .
Згідно з поданням органом опіки та піклування досліджено такі документи: акт з фактичного місця проживання, медичні документи, характеризуючи відомості, про встановлення ОСОБА_2 інвалідності, рішення суду та органу опіки і піклування про визнання ОСОБА_2 недієздатною і призначення їй опікуна, медичні документи та характеристику з місця служби ОСОБА_1 , тощо.
Разом з тим, подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації щодо призначення саме ОСОБА_1 додатковим опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , зважаючи на відсутність відомостей про інших родичів ОСОБА_2 як осіб, які можуть бути опікунами, суд же не може ґрунтувати свої доводи на припущеннях.
Указані обставини не досліджувались органом опіки та піклування при призначені ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , як і не досліджувались обставини можливості здійснення ним повноважень опікуна у зв'язку із перебуванням на військовій службі.
Суд також ураховує, що при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Указане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св 24), які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні цього рішення.
Суд також ураховує постанову Верховного Суду від 23 липня 2025 року у справі № 279/3630/24 (провадження № 61-1047св25), де колегія суддів погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про те, що «у поданні Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області у поданні від 21 травня 2024 року № 1041/23.4 не обґрунтовано необхідність призначенняОСОБА_1 другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 та наявність у раніше призначеного опікуна ОСОБА_2 об'єктивних причин неможливості повного чи часткового виконання обов'язків опікуна щодо підопічного ОСОБА_3 . Фактично вказане подання ґрунтується на виявленій ініціативі заявника про призначення його додатковим опікуном, не містить обґрунтування відповідності призначення його опікуном інтересам недієздатного. У цьому поданні зазначено лише про те, що ОСОБА_2 просила призначити другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 її брата - ОСОБА_1 у зв'язку із сімейними обставинами. Крім того, у поданні органом опіки та піклування не було з'ясовано питання можливості призначення опікуном ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, а в умовах воєнного стану орган опіки має належно з'ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у Конституції України обов'язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, у тому числі, здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами, зокрема, раніше призначеним опікуном ОСОБА_2».
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
За наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21),від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанови Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, від 26 січня 2024 року у справі №742/887/23).
Подання органу опіки та піклування має оцінюватися судом з точки зору його обґрунтованості і не є обов'язковим для суду. Таке подання має для суду лише рекомендаційний характер і при ухваленні судового рішення у справі не має пріоритетного значення та може бути враховане на розсуд суду.
Тому суд вважає, що подання опікунської ради виконкому є таким, що винесено передчасно, без повного і всебічного дослідження всіх обставин щодо заявленої вимоги та ґрунтується виключно на інформації, отриманій від заявника.
Крім того, суд звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статті призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого призначення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується службовою характеристикою ОСОБА_1 .
У цій частині суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24 (провадження № 61-13107св24), відповідно до яких «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17. Оскільки ОСОБА_1 з 18 червня 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків опікуна ОСОБА_3 . Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 (провадження № 61-3316св24), яку правильно врахував апеляційний суд».
Аналізуючи викладене, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості повноцінного виконання раніше призначеним опікуном ОСОБА_3 та існування будь-яких підстав для необхідності призначення саме ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 300 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, заінтересована особа ОСОБА_1 , про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою - повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: С. В. Ткаченко