Справа № 175/590/25
Провадження № 2/175/161/25
Іменем України
"02" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача Кожухаря В.Н., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (зміна назви суду на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» №4273-IX, який набув чинності 25 квітня 2025 року на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області) з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди у загальній сумі 155820 грн. 47 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.06.2024 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «КІА RIO» д.н.з НОМЕР_1 на перехресті пр. Слобожанський та вул. В. Сухомлинського при повороті ліворуч не надав перевагу у русі авто «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобіль «Audi» відкинуло на праву попутну смугу, в якій рухався автомобіль «Skoda» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , яке в некерованому русі здійснило зіткнення з автомобілем «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зазначеної події автомобілю «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 були спричинені механічні пошкодження, а позивачу матеріальні збитки та моральна шкода.Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 9940 від 27.08.2024 року встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Peugeot» становить 108958 грн. 68 коп., а вартість відновленого ремонту складає 197917 грн. 42 коп.Страхова компанія визнала дану подію страховим випадком та погодила виплату страхового відшкодування на суму 92096 грн. 95 коп. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 105820 грн. 47 коп. різницю між вартістю відновленого ремонту та відшкодованою сумою страхового відшкодування. Крім того, позивач вказує, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 50000 грн.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
11.03.2025 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач ознайомившись з висновком товарознавчої експертизи № 9940 від 27.08.2024 року за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вважає, що він є неналежним доказом, який не може бути використаним при розгляді справи, оскільки він зроблений з грубими порушеннями вимог Наказу Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». Також, відповідача не було повідомлено про проведення експертизи та не було запрошено до огляду автомобіля позивача, що могло би забезпечити права відповідача на об'єктивність експертизи. Крім того, з наданих позивачем матеріалів не зрозуміло на підставі саме якого документа було сплачено страхове відшкодування, у зв'язку з чим, є всі підстави вважати, що спричинення шкоди не підтверджено належними та допустимими доказами. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди зазначено, що позивачем не надано доказів спричинення моральних страждань. Також, на думку відповідача, позивачем по справі не залучено співвідповідача - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Щодо стягнення судових витрат, зазначив, що позивач просить стягнути послуги з оплати професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн., а також вартість проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 6000 грн. та судового збору, проте ознайомившись з наданими документами, відповідач вважає, що судові витрати у вигляді оплати професійної правничої допомоги, а також вартість проведення експертизи не підтверджені належними та допустимими доказами.
12.03.2025 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому звернуто увагу на те, що висновок товарознавчої експертизи № 9940 від 27.08.2024 року за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ не містить ознак для того, щоб його визнавати неналежним чи недопустимим доказом. Позивачем залучено відповідачем саме ОСОБА_3 , оскільки різницю між сумою страхової виплати та реальними збитками повинна сплачувати особа, яка їх заподіяла, а тому підстави для залучення - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у якості відповідача відсутні. Також вказано, що всі моральні страждання, які переніс позивач зазначені у позовній заяві, формуючи суму компенсації він керувався принципами розумності та доцільності, з урахуванням кількості, глибини, тривалості моральних страждань. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано від ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»: звіт незалежного експерта №YD11424 від 30.09.2024 року, складеного ФОП ОСОБА_6 уповноваженим представником ПАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за результатами здійсненого ним огляду пошкодженого транспортного засобу Peogeot д.н.з. НОМЕР_5 - водій ОСОБА_1 ; договір / договори на проведення оцінки майна із суб?єктом оціночної діяльності, чи договір/договори з експертом або експертною установою, чи договір/договори укладені з аварійним комісаром чи організацією яка проводить онлайн/інтернет торги тощо, який був укладений (були укладені) ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та які проводили оцінку збитків (відновлювального ремонту) пошкодженого транспортного засобу «Peogeot» д.н.з. НОМЕР_6 - водій ОСОБА_1 ; детальний розрахунок суми сплаченого страхового відшкодування із посиланням на документи, на підставі яких він проводився з метою визначення вартості відновлювального ремонту, ринкової вартості та розміру збитку спричиненому автомобілям пошкоджених транспортних засобів «Peogeot» д.н.з. НОМЕР_7 - водій ОСОБА_1 ; документи, які підтверджують досягнення згоди між ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 щодо розміру суми сплаченого страхового відшкодування та способу її розрахунку, яка була досягнута за результатами проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу «Peogeot» д.н.з. НОМЕР_4 - водій ОСОБА_1 ; страховий акт по пошкодженому транспортному засобу «Peogeot» д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1 .
Також протокольною ухвалою 25.03.2025 року було задоволено клопотання позивача про допит у судовому засіданні експерта ОСОБА_7 .
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач підтримав позицію свого представника.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві.
Під час судового розгляду був допитаний експерт ОСОБА_7 , який повідомив, що при проведенні експертизи були поставлені питання, на які експерт надавав відповіді у висновку. Вказав, що вартість матеріального збитку залежить від коефіцієнту фізичного зносу, технічний стан автомобіля впливає на його ринкову вартість, це було враховано як понижений коефіцієнт. Також, зазначив, що замовник дослідження може викликати на огляд автомобіля заінтересованих осіб, але для проведення експертизи достатнім є наявність автомобіля.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.06.2024 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «КІА RIO» д.н.з НОМЕР_1 на перехресті пр. Слобожанський та вул. В. Сухомлинського при повороті ліворуч не надав перевагу у русі авто «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобіль «Audi» відкинуло на праву попутну смугу, в якій рухався автомобіль «Skoda» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , яке в некерованому русі здійснило зіткнення з автомобілем «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зазначеної події автомобілю «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 були спричинені механічні пошкодження.Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 року (справа № 175/13115/24), яка набрала законної сили 24.09.2024 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
06.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної а результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.06.2024 року.
24.09.2024 року до ФОП ОСОБА_6 надійшла заява ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про визначення вартості відновлювального ремонту без урахування та з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, визначення ринкової вартості автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 на момент оцінки - дата ДТП 25.06.2024 року.
30.09.2024 року ФОП ОСОБА_6 складено звіт №YD11424 від 30.09.2024 року про визначення вартості відновлення ремонту без урахування та з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ. Вартість відновленого ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 192859 грн. 76 коп. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 101170 грн. 37 коп. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 92096 грн. 95 коп. Ринкова вартість КТЗ «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 на момент оцінки складає 212968 грн. 60 коп.
03.10.2024 року ПрАТ Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено на підставі звіту №YD11424 від 30.09.2024 року розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт до справи № 240001052467, згідно яких сума страхового відшкодування складала 92096 грн. 95 коп. При цьому, страхова сума по предмету страхування складає 160000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3P112270 від 04.10.2024 року ПрАТ Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перераховано ОСОБА_1 92096 грн. 95 коп.
Згідно роздруківки про рух коштів на рахунку клієнта ОСОБА_1 , наданої Відділенням ПУМБ в м. Дніпро, 04.10.2024 року зараховано надходження у сумі 92096 грн. 95 коп. (деталі операції: відшкодування згідно страхового акту № 240001052467 від 03.10.2024 року).
27.09.2024 року адвокат Ажмяков Р.В. звернувся до голови правління ПрАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із адвокатським запитом № 2/вол про надання документів щодо розгляду страхового випадку, який мав місце з ОСОБА_3 та зареєстрованим за № 240001079144.
09.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ПРаТ «СК Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою, в якій просив надати копію висновку експерта на підставі якої була здійснена виплата страхового відшкодування. Листом за вих. № 240001052467-6 від 07.11.2024 року ПРаТ «СК Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повідомила ОСОБА_8 про результати розгляду його заяви від 09.10.2024 року.
Не погодившись з результатами висновків, викладених в звіті №YD11424 від 30.09.2024 року, на підставізаяви ОСОБА_1 від 12.08.2024 року було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 , про що складено висновок експерта-автотоварознавця ОСОБА_7 №9940 від 27.08.2024 року. У висновку зазначено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 108958 грн. 68 коп. Вартість відновленого ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 становить 197917 грн. 42 коп.
16.10.2024 року з метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 звернувся листом до ОСОБА_3 з вимогою про відшкодування різниці між вартістю відновлюваного ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 та вартістю матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яка відбулася 25.06.2024 року.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2 та 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особи зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, що містяться у ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин по даній справі).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відносини у цій сфері регламентував, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст.999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов'язань ухвалений Закон №1961-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначені як засади, так і процедури отримання потерпілими особами відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП.
Відповідно до ст. 3 Закону №1961-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Нормами п.21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Як встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами, на час події ДТП, яка мала місце 25.06.2024 року транспортний засіб, відповідача був застрахований відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чинних на час виникнення страхових правовідносин.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чинного на час виникнення страхових правовідносин по даній справі).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов'язки; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов'язки (стаття 50 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18).
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких можуть бути інші юридичні факти (пункт 4 частини другої вказаної статті).
Як встановлено судом на підставі висновку експерта-автотоварознавця ОСОБА_7 № 9940 від 27.08.2024 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 108958 грн. 68 коп. Вартість відновленого ремонту автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_4 становить 197917 грн. 42 коп. При цьому, відповідно до платіжної інструкції № 3P112270 від 04.10.2024 року ПрАТ Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перераховано страхове відшкодування ОСОБА_1 в сумі 92096 грн. 95 коп. При цьому, сума страхового ліміту складає 160000 грн., тобто виплата страхового відшкодування, здійснена позивачу не перевищує страховий ліміт.
З урахуванням встановлених обставин справи належним співвідповідачем у справі, що розглядається, є ПрАТ Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Разом із тим, вказана особа як співвідповідач позивачем у позові не зазначена, судом за клопотанням позивача до участі у справі у встановленому законом порядку залучена не була.
Якщо позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема їх не пред'явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначити розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком у межах страхових сум і винуватцем ДТП.
Тому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до водія винного у ДТП і страховика.
Зазначені обставини є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При таких обставинах, враховуючи, що позивач пред'явив позов не до усіх належних відповідачів, які повинні відповідати в межах встановленого законом страхового ліміту за відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП, а тільки до винного водія, який несе відповідальність в межах різниці між страховим відшкодуванням та розміром заподіяної потерпілому матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що розгляд справи за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель