Справа № 199/1733/25
(1-кп/199/565/25)
03.09.2025 м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра кримінальне провадженням, внесене до ЄРДР за № 62025050010004958 від 30.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Камишин Волгоградської області РФ, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , військове звання солдат, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, інвалідності не маючого, маючого статус учасника бойових дій з серпня 2024 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-
В АНД районному суді м.Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України. В судове засідання з'явилися прокурор, захисник в режимі відеоконференції, та обвинувачений в режимі відеоконференції з Білоцерківською гауптвахтою. До зали суду не з'явилися свідки, в зв'язку із чим судом ухвалено рішення про відкладення судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти, обґрунтовуючи своє клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачений, який є військовослужбовцем, в разі не продовження запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на те, що закінчити розгляд справи до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу неможливо.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора, просила відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що клопотання не підтверджено доказами, які б доводили існування ризиків, на які посилається прокурор, окрім того, обвинувачений є дуже хворою людиною, що підтверджується матеріалами справи і він фізично не зможе ухилятися від суду, і скоріш за все відносно обвинуваченого з його станом здоров'я буде ухвалено виправдовувальний вирок. Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід в вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів справи вбачається наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого злочину. Обгрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення( поняття « обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Як вбачається з тексту обвинувального акту в якості пом'якшуючої обставини зазначено про наявність у ОСОБА_4 щирого каяття, але в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що він вину не визнає, чому слідчий зазначив про його щире каяття він не знає, і таким чином, суд приходить до висновку про наявність ризику того, що знаходячись в розташуванні своєї військової частини обвинувачений може впливати на свідків, які також є військовослужбовцями цієї військової частини та які на цей час судом не допитані, з метою схилити їх надати показання на свою користь, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також суд приходить до висновку про те, що знаючи про тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, обвинувачений, який перебуває на посаді стрільця-санітара 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 та маючи доступ до зброї, може ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, про яке зазначав прокурор, а саме: самовільно залишити розташування військової частини з метою ухилитися від військової служби. При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_6 в умовах гауптвахти будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього від керівництва гауптвахти не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31.01.2025 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти терміном на 60 діб до 29.03.2025 року, в подальшому ухвалами суду строк тримання під вартою було продовжено до 06.09.2025 року, але до цієї дати розгляд даного кримінального провадження не може бути завершено, в зв"язку із чим є підстави для продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. За конкретних обставин даної справи застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, наявність яких встановлено в судовому засіданні, є недостатнім.Під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов"язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті(ч.3 ст.183 КПК України). Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. На підставі ч.5 ст.183 КПК України застава по даному кримінальному провадженню судом не визначається.
Керуючись ст.ст. 177,183, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою- задовольнити
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з 03.09.2025 року до 01.11.2025 року, з утриманням його в умовах гаупвахти.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1