03.09.2025 Справа № 914/2580/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши матеріали заяви: Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради», м. Львів,
до боржника: Громадської організації «Спорт без кордонів», м. Львів,
про видачу судового наказу: про стягнення заборгованості у розмірі 44 223,28 грн
Представники сторін не викликались (не повідомлялись).
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Громадської організації «Спорт без кордонів» заборгованості у розмірі 44 223,28 грн.
Розглянувши заяву Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради», суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Суд зазначає, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Заява про видачу судового наказу мотивована неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за Договором №269 про надання послуг з утримання нежитлового будинку, його частин, споруд, групи будинків (відшкодування експлуатаційних витрат).
Відповідно до положень даного договору Користувач Майна здійснює користування або володіння майном, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 11 (надалі - Майно Користувача). Балансоутримувач надає послуги (несе витрати) з утримання будинку (його частин, споруд, груп будинків), у яких розташоване Майно Користувача (але крім Майна Користувача, якщо інше не обумовлено цим Договором), і який перебуває на балансі Балансоутримувача (надалі - Майно Балансоутримувача), а Користувач Майна, в свою чергу, оплачує їх (відшкодовує їх вартість), відповідно до умов цього Договору. Перелік витрат (послуг) зазначений в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.1. Додатку від 01.04.2019 №1 до Договору №269 про надання послуг з утримання нежитлового будинку, його частин, споруд, групи будинків (відшкодування експлуатаційних витрат) передбачено послуги, які Балансоутримувач надає Користувачу Майна, а той в свою чергу, зобов'язується їх оплачувати (відшкодувати). А саме:
- управління Майном Балансоутримувача і/або Майном Користувача, виконання адміністративних функцій;
- веденню обліку, бухгалтерської, статистичної та іншої звітності, відповідно до чинного законодавства;
- ведення документообігу та технічної документації; - контроль виконання умов договорів;
- огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішні та внутрішньобудинкових систем, під'їзних шляхів і тротуарів), і складання відповідних актів;
- забезпечення належної експлуатації нежитлового будинку, його частин, споруд та об'єктів благоустрою (у т.ч. забезпечення утримання у належному санітарному стані майна, окрім орендованого та такого, що є у власності Користувача Майна або третіх осіб; організація заходів безпеки та запобігання травматизму); - обслуговування димовентиляційних каналів;
- дератизація;
- усунення аварійних ситуацій;
- утримання необхідного штату працівників для виконання вищевказаних функцій;
- укладення договорів на виконання послуг, необхідних для належного виконання зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п.2 Додатку до Договору №269 за домовленістю Сторін, ставка вартості послуг (відшкодування витрат) становить: 4,67 грн за м кв. за місяць без урахування ПДВ.
Відповідно до бухгалтерської довідки вих. №41/07 від 16.07.2025, залишок заборгованості Громадської організації «Спорт без ресурсів» (код ЄДРПОУ 38142494), станом на 09 липня 2025 року на користь ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» згідно з договором від 01.04.2019 року №269 за адресою орендованого приміщення: м. Львів, вул. Сихівська, 11 становить, - 44 223,28 грн.
Однак як вбачається із даної бугалтерської довідки заборгованість виникла за період 2019-2020 роки.
Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
За змістом вказаної норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.
Таким чином, з моменту виникнення у заявника права вимоги до боржника за Договором пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Суд роз'яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити Львівському комунальному підприємству «Агенція ресурсів Львівської міської ради» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Громадської організації «Спорт без кордонів» заборгованості у розмірі 44 223,28 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.