79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
25.08.2025 Справа № 914/3177/24
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали позовної заяви
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд», с. Строїнці, Вінницька область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про», м. Пустомити, Львівська область,
предмет позову: стягнення 3 422 930,02 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань по виконанню робіт по договору підряду від 13.09.2023,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про», м. Пустомити, Львівська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд», с. Строїнці, Вінницька область,
предмет спору: стягнення 174 061, 08 грн,
підстава позову: порушення обов'язку з оплати вартості виконаних додаткових робіт по договору підряду від 13.09.2023,
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Ткачук Анастасія Володимирівна,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 24.12.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Про» про стягнення 3 422 930,02 грн.
1.2. Ухвалою суду від 30.12.2024 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
1.3. Ухвалою суду від 31.01.2025 до спільного розгляду з позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Про» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» 174 061, 08 грн боргу за порушення обов'язку з оплати вартості виконаних додаткових робіт по договору підряду від 13.09.2023.
1.4. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 02.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, зокрема за клопотаннями сторін.
1.5. Відводів суду сторонами не заявлено.
1.6. Відповідно до заяви від 22.07.2025 відповідач за первісним позовом просив вжити до позивача та його представників заходи процесуального примусу у зв'язку із зловживанням процесуальними правами.
1.7. У судовому засіданні 14.08.2025 за участю представників обох сторін суд закрив стадію судового розгляду справи та оголосив перерву до 25.08.2025 для прийняття і ухвалення судового рішення.
1.8. У судовому засіданні 25.08.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ
2.1. Позивач вважає порушеними свої права, оскільки відповідач отримав кошти, але не виконав вчасно роботи, залишив майданчик за власним бажанням та проігнорував взяті на себе зобов'язання. Тому позивач просить стягнути 3 422 930,02 грн заборгованості, з яких 2 388 826,57 грн кошти, сплачені по договору підряду, 141 465,22 грн інфляційних втрат, 34 265,95 грн 3 % річних, 158 638,27 грн пені, 699 734,01 грн штрафу.
2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі. Стверджує, що
- не визнає факту розірвання договору, оскільки додаткової угоди не укладено, а відповідно відсутні підстави застосовувати ст. 1212 Цивільного кодексу України,
- позивач не заявив про відмову від договору підряду, не довів, що відповідач не розпочав роботи вчасно або затримував строки їх виконання,
- позивач не довів неналежної якості виконаних робіт, не реалізував приписи ст. 858 Цивільного кодексу України,
- позивач не надав матеріали для виконання робіт, передбачених п. п. 6, 7 розділу 1, тому порушення умов договору відбулося не з вини відповідача,
- позивач порушував умови договору стосовно оплати робіт - не сплатив 672 879,50 грн в строк до 16.10.2023,
- позивач відмовився приймати виконані додаткові роботи по акту від 22.12.2023,
- позивач не оплатив виконані роботи, у зв'язку з чим станом на 22.01.2024 існувала заборгованість по акту від 11.01.2024,
- вважає, що відповідно до п. 3.4 договору строки виконання робіт автоматично продовжені до моменту усунення прострочень замовником,
- на об'єкт позивача було накладено арешт, що унеможливило виконання робіт,
- не визнає належним доказом отриманий на електронну пошту лист від позивача від 12.02.2024 (не підписаний ЕЦП), а інших звернень не отримував.
3. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ
3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про» як позивач захищає своє право на отримання плати за виконані роботи по договору підряду та по додатковій угоді про виконання додаткових робіт. Вважає, що замовник не сплатив 35 999,97 грн, передбачених п. 2 графіку платежів, і 34 500,00 грн відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт від 22.12.2023, що разом становить 70 499,97 грн. За їх прострочення нараховує 76 997,20 грн пені, 7 556,13 грн 3 % річних, 19 007,78 грн інфляційних втрат.
3.2. Відповідач за зустрічним позовом відзиву на позовну заяву не подав. Відповідно до усно висловлених позицій не погоджується із експертним висновком про вартість виконаних підрядних робіт.
4. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» як замовник і Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про» як виконавець уклали договір підряду від 13.09.2023 на виконання комплексу робіт з влаштування алюмінієвих конструкцій, навісного вентильованого фасаду та мокрого фасаду на об'єкті в замовника.
4.2. Відповідно до п. 2.4 договору оплата здійснюється замовником відповідно до графіку платежів (додаток № 2).
4.3. Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язується виконати роботи в терміни, що визначаються в додатку № 3 «Графік виконання робіт».
4.4. Додатком № 1 до договору сторони визначили договірну ціну матеріалів:
- по розділу 1, який включає в п. 6 - профнастил, профіль - хвилька, і в п. 7. плоский лист для фасонних елементів - 724 148,92 грн і робіт - 1 245 648,14 грн, всього на суму 1 969 797,05 грн;
- по розділу 2 матеріалів - 221 602,59 грн і робіт - 152 226,11 грн, всього на суму 373 828,70 грн;
- по розділу 3 матеріалів - 591 693,24 грн і робіт - 237 445,73 грн, всього на суму 829 138,97 грн. Всього по трьох розділах - 3 172 764,72 грн.
4.5. Додатком № 2 до договору складено графік платежів:
- не пізніше 22.09.2023 - 1 537 444,74 грн,
- не пізніше 16.10.2023 - 672 879,50 грн,
- упродовж 3 робочих днів з дня підписання акта приймання - передачі виконаних робіт (на весь обсяг чи на його окремий етап/частину) - 962 440,48 грн.
4.6. Додатком № 3 до договору сторони визначили графік виконання робіт:
- розділ 1: вересень 2023 - грудень 2023,
- розділ 2: жовтень - листопад 2023,
- розділ 3: жовтень - листопад 2023.
4.7. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» сплатило відповідно до графіку, 22.09.2023, 1 537 444,74 грнна підставі рах. № 76 від 21.09.2023 за влаштування алюм. констр. Такий рахунок долучено до матеріалів справи, складений на підставі договору підряду № 13/09/23-01.
4.8. До 16.10.2023, який визначений як наступний етап оплати по графіку, замовник оплати 672 879,50 грн не здійснив.
4.9. Натомість замовник здійснив такі платежі:
- 16.11.2023 - 1 700 000,00 грн за влаштування навісного вентильного фасаду, рах. № 95 від 07.11.2023,
- 22.11.2023 - 180 948, 79 грн з призначенням платежу «за комплект додаткової фурнітури згідно з рахунком на оплату № 105 від 17.11.2023». Рахунок з такими реквізитами, але на суму 215 448,79 грн, складений на підставі договору підряду № 13/09/23-01, долучено до матеріалів справи,.
- 22.01.2024 - 670 433,04 грн (платіжна інструкція від 12.01.2024) з призначенням платежу «за комплекс робіт з влаштування алюм. констр. рах № 7 від 11.01.2024». Рахунок з такими реквізитами, але на суму 706 433,01 грн, складений на підставі договору підряду № 13/09/23-01, долучено до матеріалів справи,
- 22.01.2024 - 1 334 606,11 грн (платіжна інструкція від 12.01.2024) з призначенням платежу «за виготовлення та монтаж алюм-дверних констуркцій. рах № 8 від 11.01.2024».
4.10. Тобто позивач за первісним позовом здійснив платежі на загальну суму 5 423 432,68 грн, однак не вся сума стосувалась договору підряду від 13.09.2023, що визнається обома сторонами.
4.11. Підрядник склав та підписав додатковий договір № 1 від 17.11.2023 у зв'язку з виникненням необхідності проведення додаткових робіт з виготовлення та влаштування коробів з OSB плити на суму 215 448,79 грн, з яких вартість матеріалів - 180 948,79 грн і вартість робіт 34 500,00 грн. Відповідно до тексту додаткової угоди виконавець зобов'язується виконати додаткові роботи до 15.01.2024, а замовник - сплатити 180 948,79 грн до 23.11.2023, а 34 500,00 грн упродовж 3 робочих днів з дня підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.
4.12. Додатковий договір замовник не підписав, докази надіслання чи вручення додаткового договору замовнику в листопаді 2023 року відсутні. Тільки відповідно до опису вкладення у цінний лист від 22.01.2025 та листа від 22.01.2025 вбачається, що одним із документів, що настилався відповідачем за первісним позовом, був додатковий договір № 1 від 17.11.2023.
4.13. Незважаючи на це, виконавець склав рахунок на оплату 215 448,79 грн № 105 від 17.11.2023, а замовник прийняв його до виконання та частково оплатив 22.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією на суму 180 948, 79 грн.
4.14. Натомість докази акцепту замовником вартості додаткових робіт з виготовлення та влаштування коробів з OSB плити - 34 500,00 грн відсутні.
4.15. Виконавець склав акт здачі - приймання робіт № 939 від 22.12.2023 на суму 215 448,79 грн, який надіслав замовнику 18.01.2024, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 18.01.2024 за трек - кодом 8110007604245. Акт не підписаний замовником, на ньому є напис про відмову позивача від підписання акта.
4.16. У грудні 2023 року, як передбачено графіком, роботи виконані не були. Водночас сторони не заперечують обставини того, що узгодженою датою робіт було 10.12.2023.
4.17. Після закінчення строків, передбачених графіком виконання робіт, виконавець склав акт здачі - приймання робіт № 1 від 11.01.2024 на суму 2 157 548,46 грн. Такий також не підписаний замовником, з відміткою про відмову від підписання. Доказом надіслання такого акта для підписання є скриншот електронної пошти ZFB Pro, тобто Захід Фасад Буд Про, від 12.01.2024.
4.18. Крім цього, акт № 1 від 11.01.2024 надіслано поштою 18.01.2024, що підтверджується тим самим описом вкладення в цінний лист, описаним вище.
4.19. До акта від 11.01.2024 відповідачем складено Управлінський акт, в якому розписано по розділу № 1 «Влаштування навісного вентильованого фасаду» в п. 3 - монтаж профнастилу.
4.20. У 2024 році відповідач складав також акти здачі - приймання робіт, підписані тільки зі сторони підрядника, а саме:
- від 18.04.2024 на суму 1 073 372, 67 грн,
- від 01.07.2024 на суму 1 064 042,85 грн,
- від 25.07.2024 на суму 34 500,00 грн,
- від 25.07.2024 на суму 1 073 372,67 грн і управлінський акт до нього на аналогічну суму,
- від 25.07.2024 на суму 1 064 042,85 грн і управлінський акт до нього на аналогічну суму.
4.21. Очевидно що акти від 25.07.2024 дублюють вартість робіт, заактованих раніше: в актах від 22.12.2023, від 18.04.2024, від 01.07.2024.
4.22. Доказами надіслання замовнику цих актів є опис вкладення в цінний лист від 22.01.2025, а також скриншоти електронної пошти підрядника від 07.05.2024, в якому відображено назву листа «Пакет з актами та накладною надіслано за наданою вами адресою «Нова пошта».
4.23. Відповідач за первісним позовом замовив проведення експертного дослідження з питаннями про те, який перелік та об'єми фактично виконаних робіт по договору підряду від 13.09.2023, та яка вартість фактично виконаних робіт по договору підряду від 13.09.2023.
4.24. Відповідно до експертного висновку від 07.03.2025 фактично виконано комплекс робіт по влаштуванню алюмінієвих конструкцій, навісного вентильного фасаду, мокрого фасаду, влаштування алюмінієвих віконно - дверних конструкцій KMD, перелік та обсяг яких відображено в акті № 1804/3-МФ/В від 25.07.2024, акті № 14 від 01.07.2024 та видатковій накладній № 14 від 01.07.2024, акті № 1804/1-МФ/В від 18.04.2024 (або в оновленій редакції акта від 25.07.2024 та управлінського акта до акта приймання - передачі від 25.07.2024), акті № 1804/2-МФ/В від 18.04.2024 (або в оновленій редакції акта від 25.07.2024 та управлінського акта до акта приймання - передачі від 25.07.2024); вартість робіт - 2 352 676,46 грн з ПДВ.
4.25. Замовник робіт (позивач за первісним позовом) надіслав відповідачу претензію від 12.02.2024, в якій повідомлено про недоліки у виконаній роботі, які так і не були усунені, про те, що працівники залишили виконання своїх зобов'язань, що спричинило зупинення робіт, про надання документації. Підрядник отримав такий лист електронною поштою, однак не відреагував на нього, оскільки такий не був підписаний електронним цифровим підписом.
4.26. Замовник також надіслав відповідачу претензію (без номера і без дати) про повернення сплачених йому коштів у розмірі 5 423 432,68 грн через зволікання по виконанню умов договору, що є причиною відмови від договору. Така претензія також надіслана на електронну адресу підрядника і очевидно що отримана останнім, адже відповідач відреагував на неї наступним листом.
4.27. Так, відповідач за первісним позовом відповів, що загальна сума сплачених коштів не 5 млн. грн, а 2 388 826,57 грн, що він готовий завершити виконання договору підряду від 13.09.2023 і від 07.11.2023 за умови повної оплати фактично виконаних робіт та закуплених матеріалів, а також за умови проведення звірки взаємних розрахунків та подальшого фінансування.
4.28. У іншому листі - претензії без номера і без дати позивач висловлював зауваження стосовно строків виконання робіт і стосовно відмови відповідача повернути отримані кошти, щодо врегулювання спору повідомив, що неодноразово звертався до виконавця про приведення у відповідність документації, належно та якісно виконати роботи, а також повідомив, що внаслідок невиконання умов договору замовник від нього відмовився.
4.29. Далі адресант стверджував, що попри те, що виконавча документація не надана, певні роботи виконані, однак такі неможливо прийняти навіть при отриманні виконавчої документації. Стверджував, що виконавець залишив майданчик, про що повідомив позивача 10.01.2024, повідомивши про неоплату позивачем, хоча це не відповідало дійсності, бо вже 11.01.2024 було здійснено платіж (проведено банком 22.01.2024). Через погодні умови погіршились навіть ті роботи, які частково були виконані. І взагалі договір не передбачає такого права підрядника як залишити місце виконання робіт за виключенням форс-мажорних обставин.
4.30. Описаний лист - претензію позивач за первісним позовом надіслав відповідачу 30.10.2024, на підтвердження чого долучено фіскальний чек пошти і трекінг поштового відправлення.
4.31. Відповідач за первісним позовом відповів замовнику листом від 22.01.2025, до якого долучив документи щодо виконання договору підряду, зазначив, що досі не усунуто порушень умов договору замовником. Зокрема повідомляв, що виникли одразу три умови, передбачені п. 3.4 договору, які давали йому підстави для продовження строків виконання робіт:
1) замовник не підписав акти виконаних робіт,
2) замовник порушив строки платежів відповідно до графіку платежів,
3) замовник відмовляється приймати додаткові роботи.
5. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ
5.1. ЩОДО ВІДМОВИ ЗАМОВНИКА ВІД ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ
5.1.1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. ч. 1,2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
5.1.2. Відповідно до встановлених вище обставин справи позивач за первісним позовом здійснив платежі на загальну суму 5 423 432,68 грн. Однак, як позивач за первісним позовом у заяві про усунення недоліків, так і відповідач за первісним позовом, визнають, що платежі, здійснені 16.11.2023 в сумі 1 700 000,00 грн і 22.01.2024 в сумі 1 334 606,11 грн, здійснені замовником не в процесі виконання договору підряду від 13.09.2023. Тому встановленою та не спірною є обставина сплати замовником підряднику грошових коштів у сумі 2 388 826,57 грн.
5.1.3. Із таких коштів 1 537 444,74 грн сплачені своєчасно, в межах погодженого сторонами графіку. Внаслідок цього виконавець приступив до початку виконання робіт, зауважень і претензій стосовно цього у сторін немає і не було під час виконання робіт. Про це свідчить відсутність претензійної роботи кожної зі сторін у межах строку дії договору, до грудня 2023 року. До поданої позивачем претензії без номера і без дати про повернення сплачених йому коштів у розмірі 5 423 432,68 грн через зволікання по виконанню умов договору не долучено інших доказів надіслання як опис вкладення у цінний лист від 30.10.2024, тобто через рік після укладення договору. Тому у суду немає підстав стверджувати про висловлення замовником претензій до ходу виконання робіт підрядником до грудня 2023 року.
5.1.4. Графік виконання робіт передбачав 3 періоди з остаточним завершенням виконання робіт в грудні 2023 року. Докази виконання робіт у визначений графік відсутні. Водночас відповідач за первісним позовом 22.07.2025 подав суду заяву, відповідно до якої просить вважати такою, що визнається сторонами та не підлягає доказуванню, обставину того, що строки виконання робіт не порушені підрядником. Натомість від позивача за первісним позовом такої письмової заяви чи пояснень не надходило. Тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників) заява відповідача є безпідставною і у суду відсутні законні підстави не досліджувати обставину пропущення / непропущення строків виконання робіт.
5.1.5. Замовник зобов'язаний передати виконавцю фронт робіт і надати доступ до будівельного майданчика або його частини, а також передати проектну документацію в тій частині, яка стосується виконання робіт, не пізніше 3 робочих днів з дня підписання договору, про що сторонами складається відповідний акт (п. 3.2 договору).
5.1.6. Відповідно до п. 3.7 договору виконавець упродовж п'яти робочих днів повідомляє замовника про незалежні від нього обставини, які загрожують знищенню або пошкодженню виконаних робіт, загрожують їх якості, придатності, надійності чи створюють неспроможність їх вчасного завершення, а також будь-які відхилення від раніше погоджених проектів рішень. Виконавець вправі тимчасово призупинити роботи до отримання від замовника вказівок щодо подальшого ходу виконання робіт.
5.1.7. До 10.12.2023 відповідач не надав позивачу жодного акта виконаних робіт, не звертався з претензіями щодо порушення графіку виконання робіт чи щодо непередання матеріалів. Водночас обов'язок передавати матеріали для виконання робіт договором покладено на замовника, тобто виконавець не був зобов'язаним звертатись із такими вимогами.
5.1.8. Натомість, відповідно до умов договору виконавець мав обов'язок упродовж п'яти робочих днів повідомити замовника про незалежні від нього обставини - відсутність матеріалів, описаних в розділі 1 договірної ціни в п. 6 - профнастил, профіль - хвилька і в п. 7 - плоский лист для фасонних елементів, що створювало неспроможність вчасного завершення робіт. Попри це негативні наслідки такого неповідомлення відсутні.
5.1.9. Сторони погодили перелік умов, за наявності яких строки виконання робіт автоматично продовжуються на кількість робочих днів, що тотожна кількості робочих днів існування таких. Наприклад, існування непоборної сили, збільшення обсягів та / або складу робіт, ненадання виконавцю фронту робіт (будівельного майданчику та / або його частини) та доступу до будівельного майданчика, неналежні погодні умови, неналежне виконання замовником своїх обов'язків, які ускладнили чи сповільнили виконання завдань виконавцем, відсутність вказівок замовника при виникненні ситуацій, не залежних від виконавця, прострочення замовником графіку платежів, порушення строків прийняття виконаних виконавцем робіт, їхнього окремого етапу, частини, у тому числі строків підписання актів приймання - передачі виконаних робіт, строків перевірки виконаних робіт (п. 3.4).
5.1.10. Тобто ненадання виконавцю фронту робіт (будівельного майданчику та / або його частини) і ненадання матеріалів, описаних в розділі 1 договірної ціни в п. 6 - профнастил, профіль - хвилька і в п. 7 - плоский лист для фасонних елементів, є різними обовязками сторони і п. 3.4 договору передбачено саме прострочення надапння фронту робіт, а не окремих матеріалів. Тому ця обставина, визначена підрядником, не є доведеною для висновку про прострочення кредитора. Водночас ця обставина не впливає на інше порушення, допущене замовником.
5.1.11. Так, замовник порушив графік здійснення оплат, адже своєчасно здійснив тільки перший платіж і не дотримався черговості другого платежу, який мав бути здійснений не пізніше 16.10.2023 у розмірі 672 879,50 грн. Вказаний факт не спростований замовником. Встановленими обставинами справи підтверджено часткове (у розмірі 670 433,04 грн) погашення цього платежу лише 22.01.2024. Тому вказане було законною та узгодженою в договорі підставою для автоматичного продовження строків виконання робіт.
5.1.12. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
5.1.13. Замовник стверджує, що він реалізував своє право на відмову від договору, про що повідомив виконавця листом від 17.06.2024. Відповідач за первісним позовом заперечує факт розірвання договору з покликаннями на відсутність доказів того, що відповідач не розпочав роботи вчасно або затримував строки їх виконання. Відповідач, крім цього, не заперечує отримання листа від 17.06.2024, що вбачається зі змісту його листа від 22.01.2025.
5.1.14. Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої наведеної статті. Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину другу статті 849 Цивільного кодексу України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору (правова позиція Верховного Суду, постанова від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20).
5.1.15. Суд повторно зазначає, що до грудня 2023 року замовник не пред'являв підряднику жодних претензій стосовно несвоєчасного виконання робіт, не подав доказів здійснення перевірки процесу виконання робіт, не зафіксував та не встановив несвоєчасності початку робіт виконавцем чи повільного їх виконання.
5.1.16. Так як суд вище встановив правомірність зупинення робіт і продовження строків через прострочення замовником здійснення чергового платежу, враховуючи згаданий вище правовий висновок, суд зазначає, що висловлена в претензії відмова на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України не є законною.
5.1.17. Щодо такої підстави продовження строків виконання робіт як накладення 22.01.2024 арешту на будівлі та споруди майнового комплексу, площею 5668,9 кв. м, в с. Муроване вул. Тецівська, 17, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Перспектива Місто Буд», про яку стверджує підрядник, то суд не визнає таку обґрунтованою, адже немає доказів, що саме така підстава була актуальною на час призупинення робіт і залишення будівельного майданчика, немає доказів того, що підрядник повідомляв про таку обставину замовника. Крім цього, накладення арешту відбулося вже в другій половині січня 2024 року, тобто поза строком виконання робіт (грудень 2023).
5.1.18. Крім цього, сторони не надали доказів ідентифікації об'єкта, на якому здійснювались будівельні роботи, з будівлями, стосовно яких накладено арешт, натомість надають діаметрально протилежні пояснення стосовно чинності арешту саме на об'єкті, щоб був предметом договору підряду. Тому такий довід сторони суд не покладає в основу описаного вище висновку.
5.2. ЩОДО ОБСЯГІВ ВИКОНАНИХ РОБІТ ПО ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ
5.2.1. Суд звертає увагу на пасивну у період жовтня - грудня 2023 року і недобросовісну поведінку обох сторін правовідносин, що сприяло несвоєчасному, хоч і правомірному, завершенню робіт, передбачених договором.
5.2.2. Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1).
5.2.3. Вказана норма надає замовнику право захищати свої інтереси і після прийняття робіт у спосіб повідомлення підряника про виявлені недоліки або у спосіб проведення експертизи. Так, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Проте жодних повідомлень відповідачу про виявлені недоліки чи про необхідність призначення експертизи у 2024 році, після отримання актів від відповідача, позивач не здійснював.
5.2.4. Встановленою є обставина виконання замовником своїх зобов'язань по оплаті вартості робіт в сумі 2 388 826,57 грн.
5.2.5. На виконання договору підряду сторони не оформили належним чином жодного акта виконаних робіт. Водночас відповідач за первісним позовом подав акти виконаних робіт від 22.12.2023 на суму 215 448,79 грн, від 11.01.2024 на суму 2 157 548,46 грн, від 18.04.2024 на суму 1 073 372, 67 грн, від 01.07.2024 на суму 1 064 042,85 грн. Щодо складених підрядником актів від 25.07.2024, то як встановлено судом в п. 4.21 рішення, то такі складені повторно стосовно вартості робіт, заактованих раніше: в актах від 22.12.2023, від 18.04.2024, від 01.07.2024.
5.2.6. Водночас підрядник покликається на висновок експерта і підтверджує обставину виконання ним робіт на суму 2 352 676,46 грн з ПДВ.
5.2.7. Суд зауважує, що позивач за первісним позовом висловлював зауваження до висновку експерта, однак на його спростування не подав іншого висновку чи доказів, не заявляв клопотання про призначення експертизи судом.
5.2.8. Суд нагадує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України); учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
5.2.9. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2.10. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
5.2.11. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що позивач не подав жодних інших доказів вартості робіт і не спростував доказів, поданих відповідачем. Тому суд приймає як більш вірогідну обставину виконання підрядником робіт на суму, визначену експертним дослідженням.
5.2.12. Крім цього, суд зауважує, що сам факт виконання частини робіт позивач не заперечує, однак стверджує про неякісне виконання робіт. Водночас, як і при запереченнях висновка експерта, сторона не подала допустимих і належних доказів виявлення невідповідності та неякісності у виконаних роботах.
5.2.13. Надаючи правову оцінку експертному висновку, суд звертає увагу на таке. Зі сторінки 14-ої висновку вбачається, що акт № 1804/3-МФ/В від 25.07.2024 фіксує вартість робіт з виготовлення та влаштування коробів з OSB плити - 34 500,00 грн, що є частиною вартості по акту № 939 від 22.12.2023. Інша частина робіт із закупівлі та монтажу додаткової фурнітури, вартістю 180 948,00 грн, оформлена актом і видатковою накладною № 14 від 01.07.2024, також є частиною робіт відповідно до складеного раніше акта № 939 від 22.12.2023. Тобто незважаючи на відсутність у резолютивній частині висновку згадки про акт виконаних робіт № 939 від 22.12.2023, фактично, у вартість виконаних робіт - 2 352 676,46 грн включено вартість додаткових, але не погоджених із замовником, робіт у сумі 34 500,00 грн.
5.2.14. Висновки про непогодження сторонами вартості додаткових робіт в сумі 34 500,00 грн суд робить, виходячи з такого.
5.2.15. Таку вартість додаткових робіт підрядник визначив і запропонував у додатковій угоді від 17.11.2023, описаній в розділі 4 цього рішення. Однак, така не підписана замовником. Частина коштів - 180 948,79 грн з цієї додаткової угоди сплачена позивачем, тобто незважаючи на непідписання додаткової угоди, замовник акцептував необхідність сплати вартості закупівлі додаткових матеріалів у вказаному розмірі. Натомість жодного прояву погодження чи акцепту вартості додаткових робіт у сумі 34 500,00 грн немає. Тому включати їх у вартість виконаних робіт немає підстав.
5.2.16. До того ж виконавець не дотримався порядку повідомлення замовника про необхідність виконання додаткових робіт, який передбачений п. 2.2.2 договору. Так, якщо під час виконання робіт виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якої покладено на замовника, і у зв'язку з цим підвищенні договірної ціни, виконавець зобов'язаний упродовж 10-ти робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник упродовж 10-ти робочих днів з часу отримання цих пропозиції, розглядає їх, приймає рішення по суті та повідомляє про нього виконавця. Виконавець вправі тимчасово призупинити виконання робіт до часу погодження замовником додаткових робіт, не врахованих договірною ціною та технічним завданням, та відповідного підвищення договірної ціни. У разі досягнення згоди щодо виконання додаткових робіт, які не були передбачені договірною ціною та технічним завданням, сторони укладають додаток до цього договору, у якому визначають обсяг, вартість і строки виконання.
5.2.17. Якщо виконавець не повідомив замовника у встановлений строк про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт, крім випадків, коли виконання таких робіт було необхідним в інтересах замовника у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням, втратою надійності результату робіт.
5.2.18. У справі відсутні докази дотримання сторонами такого алгоритму дій. Підрядник не отримав погодження замовником додаткових робіт і підвищення договірної ціни. Підрядник не довів наявності необхідності виконання непогоджених додаткових робіт в інтересах замовника чи неможливості зупинення робіт. Крім цього, додаткова угода складена 17.11.2023, тобто через місяць після того, як позивач прострочив черговий платіж. Зазначене свідчить про обізнаність підрядника про затримки виконання своїх зобов'язань з боку замовника, що давало підряднику право зупинити роботи і продовжити строки виконання робіт. Натомість підрядник без отримання погодження вартості додаткових робіт, на свій ризик, розпочав виконання додаткових робіт.
5.2.19. Відповідно до п. 4.1 договору роботи вважаються виконаними та переданими замовнику після підписання усіма сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт, крім випадків, передбачених п. 4.3.
5.2.20. Відповідно до п. 4.3 договору у разі виникнення зауважень до акту приймання - передачі, у тому числі виявлення недоліків у виконаних роботах, замовник зобов'язаний надіслати виконавцю документально і нормативно обґрунтовані зауваження до акту упродовж п'яти робочих днів з дня одержання акту і запросити його для складення дефектного акту.
5.2.21. Таких дій замовник не вчинив, хоча акти від 22.12.2023 і від 01.11.2024 отримав після 18.01.2024.
5.2.22. Усталеним є підхід, що непідписання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт), які за умовами договору (без внесення до них відповідних змін) є необхідною умовою для розрахунку із замовником, не можуть бути єдиною безумовною підставою для звільнення останнього від оплати фактично наданих послуг (виконаних робіт).
5.2.23. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21 вказує, що правова позиція щодо застосування судами статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, Верховний Суд неодноразово вказував, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».
5.2.24. Зі встановлених обставин справи вбачається, що позивач не підписував складених відповідачем актів, але і не заперечив факту часткового виконання робіт, не висловлював претензій стосовно якості, вартості таких робіт чи інших обставин щодо оформлення актів, не підтвердив незадовільного виконання робіт.
5.2.25. Також суд враховує твердження Верховного Суду, висловлене у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15, про те, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18). Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Таку правову позицію висловив і Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
5.2.26. Враховуючи положення статей 853, 882 Цивільного кодексу України, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
5.2.27. Вирішуючи позовну вимогу про стягнення основного боргу 2 388 826,57 грн, суд дослідив обсяг виконаних виконавцем і не прийнятих замовником робіт, та співставив їх зі здійсненими позивачем платежами. Суд враховує, що 2 388 826,57 грн (здійснені оплати) - 2 352 676,46 грн (вартість виконаних робі згідно з експертним висновком) = 36 150, 11 грн. Крім цього, суд враховує встановлені вище висновки про безпідставність включення до заборгованості вартості непогоджених додаткових робіт у розмірі 34 500,00 грн. Внаслідок цього різниця між сплаченими коштами і виконаними роботами, узгодженими з позивачем, становить 70 650, 11 грн. Відповідно у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 2 318 176,46 грн суд відмовляє.
5.2.28. Суд надав правову оцінку акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2025, та зауважує, що відповідний документ не підписаний, а отже не був акцептований позивачем за первісним позовом, тому не може вважатися погодженим обома сторонами; такий доказ не є первинним документом, не існував у спірний період виконання договору підряду, та не має переваги над іншими доказами, оціненими судом вище в сукупності. Тому такий акт як доказ відповідно до критеріїв допустимості та вірогідності не підтверджує суми боргу в розмірі 2 388 826,57 грн та не змінює висновків суду, зроблених вище.
5.2.29. Щодо інфляційних втрат та 3 % річних, то позивач нараховує такі на суму 2 388 826,57 грн, починаючи з 21.06.2024, до 12.12.2024.
5.2.30. Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.2.31. Перерахувавши заявлені до стягнення кошти з урахуванням меншої суми боргу - 70 650, 11 грн, суд зазначає, що за обраний період прострочення 3 % становлять 1 013,42 грн, а інфляційні втрати 4 183,87 грн. Відповідно вимоги про стягнення решти сум: 137 281,35 грн інфляційних втрат, 33 252,53 грн 3 % річних є безпідставними і задоволенню не підлягають.
5.2.32. Крім описаного, позивач заявив також до стягнення пеню і штраф, нараховані на підставі п. 6.1.2 договору підряду.
5.2.33. Відповідно до цього пункту при порушенні з вини виконавця термінів закінчення робіт замовник має право вимагати від виконавця сплату пені в розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше 5 % договірної вартості робіт. За порушення умов зобов'язання щодо якості робіт стягується штраф у розмірі 25 % від вартості неякісних робіт.
5.2.34. Суд зауважує, що по-перше, відповідно до встановлених вище обставин справи не встановлено вини виконавця в порушенні строків виконання робіт, передбачених договором, по-друге, позивач не здійснив розрахунку пені за конкретний період за формулою для розрахунку пені, а визначив розмір пені по формулі для визначення штрафу, помноживши загальну вартість робіт, передбачену договором, на 5 %.
5.2.35. Здійснюючи нарахування пені, застосуванню підлягають дані про момент виникнення прострочення, який не може бути змінений сторонами, обґрунтований період тривалості прострочення, відсоткова ставка, передбачена договором. Тобто застосовується формула: сума боргу * відсоткову ставку/кількість днів у році * кількість днів прострочення. Однак, такого розрахунку пені позивач не надав. Передбачене договором положення про 5 % від договірної вартості робіт є по своїй суті визначеним договором обмеженням максимального розміру пені, але не є формулою розрахунку пені за кожен день прострочення. Тому заявлена до стягнення сума 158 638,27 грн є не обґрунтована і задоволенню не підлягає.
5.2.36. Підстави для застосування штрафу - порушення умов зобов'язання щодо якості робіт, враховуючи що факту неякісних робіт не доведено, також відсутні.
5.2.37. Тому первісні позовні вимоги в частині стягнення 158 638,27 грн пені та 699 734,01 грн штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
6. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ЗУСТРІЧНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
6.1. Позивач за зустрічним позовом (виконавець) заявляє до стягнення 35 999,97 грн, передбачених п. 2 графіку платежів, і 34 500,00 грн відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт від 22.12.2023, що разом становить 70 499,97 грн. За їх прострочення нараховує 76 997,20 грн пені, 7 556,13 грн 3 % річних, 19 007,78 грн інфляційних втрат.
6.2. Надаючи правову оцінку першій складовій позову - стягнення 35 999,97 грн, враховуючи встановлені вище обставини та висновки про спільні для обох позовів обставини спору, суд зазначає таке.
6.3. Так, відповідно до встановлених обставин справи пунктом 2 графіку платежів було передбачено, що другий платіж мав бути здійснений замовником не пізніше 16.10.2023 в сумі 672 879,50 грн. Доказів своєчасного здійснення такого чергового платежу немає і вказана обставина не є спірною.
6.4. Сторони визнають, що 22.01.2024 замовник здійснив платіж суму 670 433,04 грн. Так, цей платіж здійснено на підставі рахунка № 7 від 11.01.2024 на суму 706 433,01 грн. Однак, 16.10.2023 відповідач за зустрічним позовом мав обов'язок сплатити 672 879,50 грн, а не 706 433,01 грн.
6.5. Позивач за зустрічним позовом заявляє до стягнення різницю між сумами, вказаними в рахунку і в платіжному дорученні, що становить 35 999,97 грн.
6.6. Проте, суд не визнає таку суму обґрунтованою і такою, що відповідає заборгованості по черговому другому платежу, передбаченому графіком платежів, адже таким графіком другий платіж визначено як такий, який мав бути здійснений до 16.10.2023 і становив 672 879,50 грн. Підставу стягнення позивач також визначає - п. 2 графіку платежів. Тому позивач за зустрічним позовом має право на стягнення 2 446,46 грн (672 879,50 грн - 670 433,04 грн), а не 35 999,97 грн, що на 33 553,51 грн менше від заявленого.
6.7. На суму заборгованості в розмірі другого чергового платежу позивач за зустрічним позовом нараховує, починаючи з 17.10.2023 і до 28.01.2025, пеню, 3 % та інфляційні втрати.
6.8. Відповідно до п. 6.1.1 договору за порушення термінів оплати робіт виконавець має право вимагати від замовника сплату пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
6.9. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
6.10. Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
6.11. Карантин відмінено на території України з 01.07.2023. Тому у кредитора відсутнє право нараховувати пеню за період понад шість місяців з дня виникнення прострочення.
6.12. Відповідно, позивач за зустрічним позовом має право нараховувати пеню на суму прострочення 672 879,50 грн з 17.10.2023 по 21.01.2024, і на 2 446,46 грн за період з 22.01.2024 по 17.04.2024. Такий розрахунок пені за вказані періоди, на вказані суми прострочення, та з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, становить 172,19 грн.
6.13. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України обмежень періоду нарахування для інфляційних втрат і 3 % річних не встановлено, тому кредитор має право нараховувати на суми прострочених платежів: 672 879,50 грн і 2 446,46 грн інфляційні втрати та 3 % річних за період з 17.10.2023 до звернення з позовом до суду - 28.01.2025. Такий розрахунок 3 % річних становить 5 436,24 грн і 11 136,94 інфляційних втрат.
6.14. Щодо іншої складової суми стягнення - 34 500,00 грн, то позивач за зустрічним позовом вважає таку заборгованістю по акту здачі - приймання виконаних робіт від 22.12.2023, як вартість додаткових робіт.
6.15. Однак, відповідно до встановлених вище судом обставин справи факт погодження такої вартості робіт не підтверджено. Хоча вказана сума і визначена експертом як така, що включена до обсягу робіт, однак відповідно до зроблених вище висновків підрядник не отримав погодження вартості і виконання таких додаткових робіт, що суперечить вимогам закону та п. 2.2.2 договору. Тому суд не має підстав покладати на замовника обов'язок відшкодування здійснених на власний ризик не погоджених із замовником робіт. Відповідно, суд не визнає позовну вимогу про стягнення цієї суми обґрунтованою.
6.16. Вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які є похідними від попередньої вимоги, у зв'язку з необґрунтованістю вказаної основної суми боргу (34 500,00 грн) також не підлягають задоволенню.
6.17. Підсумовуючи, суд зазначає, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 2 446,46 грн основного боргу, 172,19 грн пені, 5 436,24 грн 3 % річних і 11 136,94 інфляційних втрат; вимоги про стягнення 68 053,51 грн (34 500,00 грн + 33 553,51 грн) основного боргу, 76 825,01 грн пені, 7 870,84 грн інфляційних втрат, 2 119,89 грн 3 % річних задоволенню не підлягають.
7. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ СТОРІН
7.1. Відповідно до встановленого вище первісний позов задоволено на 2,22 % від ціни позову, тому судовий збір покладається на другу сторону в такій самій пропорції і становить 910,17 грн.
7.2. Зустрічний позов задоволено на 11,03 % від ціни позову, тому судовий збір покладається на відповідача за зустрічним позов в аналогічній пропорції та становить 333,86 грн.
7.3. Крім цього, позивач за первісним позовом повідомив орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу - 150 000,00 грн, зазначивши, що докази їх понесення будуть подані після ухвалення рішення.
7.4. Позивач за зустрічним позовом також зазначив орієнтовний розрахунок своїх витрат - 100 000,00 грн адвокатських витрат і 21 000,00 грн за експертизу. Вказав у відзиві, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення.
7.5. Щодо витрат на проведення експертизи, то відповідно до ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
7.6. Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Захід Фасад Буд Про» звернувся до судового експерта Віктора Самулевича із заявою від 17.01.2025 на проведення експертизи та складання висновку експерта. 17.01.2025 ТОВ «Захід Фасад Буд Про» і Фізичної особи - підприємця Самулевич Оленою Миколаївною укладено договір № 05/01 на надання послуг з проведення будівельно - технічної експертизи, відповідно до якого фізичним вираженням даних послуг є письмовий висновок експерта, складений судовим експертом Самулевичем Віктором Миколайовичем. На виконання до п. 4.1 договору сторони підписали протокол погодження договірної ціни з проведення будівельно - технічної експертизи у сумі 21 000,00 грн.
7.7. Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.8. Тому позивач за первісним позовом повинен відшкодувати відповідачу вартість витрат, понесених на проведення експертизи в розмірі 20 533, 80 грн (2,22 %), пропорційно задоволеним (відмовленим) вимогам.
7.9. Щодо витрат сторін, понесених на надання правової допомоги, то такі питання відповідно до клопотань сторін будуть вирішені після подання ними доказів упродовж п'яти днів з дня ухвалення рішення.
8. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ЗАЯВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
8.1. Відповідно до заяви відповідач вважає, що представники позивача - адвокати Романюк Іван Миколайович та Ткачук Анастасія Володимирівна зловживають процесуальними правами та вводять суд в оману щодо фактичних обставин. Так, адвокати позивача стверджували, що позивач отримав акт звіряння 16.07.2025 через програмний комплекс M.E.Doc. Однак, акт звіряння складений бухгалтером ТОВ «Захід Фасад Буд Про» помилково та надісланий позивачу 28.04.2025, а не 16.07.2025; квитанція з програмного комплексу M.E.Doc., яка підтверджує дату надсилання акта звіряння саме 28.04.2025, додається.
8.2. Крім цього, ТОВ «Захід Фасад Буд Про» анулювало (заблокувало) акт звіряння, як помилково складений; вказаний факт підтверджує витяг з програмного комплексу M.E.Doc від 18.06.2025.
8.3. Представники позивача приховали ці факти та надали до суду недостовірну та не актуальну інформацію та документ, який не є належним та допустимим доказом у справі. Такою поведінкою представники позивача зловживають процесуальними правами, намагаючись поновити строки для подання нового доказу до суду, який ними пропущений, а також вводять суд в оману щодо фактичних обставин справи, надаючи як доказ документ, який скасований (анульований) особою, яка його склала і надіслала - ТОВ «Захід Фасад Буд Про», замовчуючи факти про це.
8.4. Крім цього, зловживання процесуальними правами проявляється у взаємосуперчливих твердженнях позивача стосовно арешту на будівлю. Так, спочатку адвокатка повідомила суд, що арешт на будівлю, щодо якої виконувались роботи, справді був накладений (застосований) згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024, але ТОВ «Перспектива Місто Буд» та його працівники продовжують користуватись будівлею, мають вільний доступ до неї, а сам арешт будівлі не є перешкодою для виконання робіт за договором підряду.
8.5. Надалі представниця позивача надала іншу, протилежну попередній, відповідь, що арешт будівлі відсутній (не застосовувався).
8.6. Надалі представниця повторно наголосила, що арешт будівлі відсутній (не накладався), та повідомила, що будівля, відносно якої виконувались роботи, не входить до комплексу будівель та споруд, щодо яких накладено арешт.
8.7. А відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, яке представник Відповідача подав до суду, інших об'єктів нерухомості в с. Муроване Львівської області, які б належали позивачу - ТОВ «Перспектива Місто Буд» на праві власності, немає.
8.8. Відповідно до ч. 1 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
8.9. Тому відповідач за первісним позовом просить вжити до позивача та його представників заходи процесуального примусу у зв'язку із зловживанням процесуальними правами та введенням ними суду в оману щодо фактичних обставин справи та з метою спонукання позивача та його представників до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства зобов'язати позивача надати до суду достовірні пояснення щодо обставин арешту будівлі, відносно якої виконувались роботи за договором підряду, згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 у справі № 757/1975/24-к в межах кримінального провадження № 62023000000000876.
8.10. Розглянувши подане клопотання, суд зазначає про безпідставність заявлених вимог.
8.11. Так, згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
8.12. У описаних стороною фактах немає жодного із видів поведінки, характерної для зловживання процесуальними правами. Так, закон встановлює процесуальні строки для вчинення сторонами певних дій, зокрема подання доказів. Однак подання доказів поза межами строків не є абсолютною підставою для визнання таких дій зловживанням процесуальними правами, таким діям суд надає правову оцінку на підставі відповідних процесуальних норм у межах інститутів поновлення, продовження процесуальних строків, залишення заяв без розгляду тощо.
8.13. Відповідно до ч. 3 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. А визначеними обов'язками сторін є такі:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
8.14. Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України), адже жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.15. Сторона має право стверджувати про обставину в обрані, на її переконання, спосіб та межі. Суд з'ясовував позиції представників сторін стосовно меж застосованого арешту, однак, не постановляв ухвал про витребування у жодної зі сторін конкретних доказів чи пояснень. До того ж, як стосовно акта звірки, так і стосовно факту накладення арешту, як вбачається із мотивувальної частини рішення, то такі обставини не покладені в основу висновків суду про ту чи іншу обставину. Тобто виокремлені відповідачем за первісним позовом твердження позивача у сукупності з іншими доказами не були настільки істотними, що могли вводити суд в оману при прийнятті рішення.
8.16. Як вказав суд вище, факт накладення арешту не існував під час строків виконання робіт, передбачених графіком, до грудня 2023 року, тому на поведінку обох сторін до виникнення спірної ситуації він не впливав. Щодо акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023 - 31.03.2025, то суд зазначає, що надання оцінки доказу є процесуальним завданням суду і що під час розгляду справи у встановленому законом порядку вирішив клопотання сторони про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказу. Суд надав правову оцінку такому доказу в розділі 5.2 цього рішення, що відповідає завданням господарського судочинства. Тому суд не вбачає в діях сторони, яка подає докази, зловживання процесуальними правами.
8.17. Враховуючи зазначене, суд не вважає заяву відповідача за первісним позовом обґрунтованою та доходить висновку про відмову в його задоволенні.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про» (ідентифікаційний код юридичної особи 43097260, 81100, Україна, Львівський район, Львівська область, місто Пустомити, вулиця Вознесіння, будинок, 7б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» (ідентифікаційний код юридичної особи 41654425, 02094, Україна, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок, 1, кабінет, 615) 70 650,11 грн боргу, 4 183,87 грн інфляційних втрат і 1 013,42 грн 3 % річних, а також 910,17 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
3. Відмовити в задоволенні вимог про стягнення 2 318 176,46 грн боргу, 137 281,35 грн інфляційних втрат, 33 252,53 грн 3 % річних.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива «Місто Буд» (ідентифікаційний код юридичної особи 41654425, 02094, Україна, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок, 1, кабінет, 615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Фасад Буд Про» (ідентифікаційний код юридичної особи 43097260, 81100, Україна, Львівський район, Львівська область, місто Пустомити, вулиця Вознесіння, будинок, 7б) 2 446,46 грн основного боргу, 172,19 грн пені, 5 436,24 грн 3 % річних і 11 136,94 інфляційних втрат, 333,86 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і 20 533, 80 витрат на підготовку експертного висновку.
6. Відмовити в задоволенні вимог про стягнення 68 053,51 грн основного боргу, 76 825,01 грн пені, 7 870,84 грн інфляційних втрат, 2 119,89 грн 3 % річних.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03.09.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.