ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
28.08.2025Справа № 910/7260/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбетон»
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбетон»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат будіндустрії»
про стягнення 1 908 785,52 грн
за участю представників:
від заявника (позивача): Лесик Б.Б.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбетон» (далі - ТОВ «Укрспецбетон», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат будіндустрії» (далі - ТОВ «Комбінат будіндустрії», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 908 785,52 грн за договором поставки № 01022023/139-Т від 01.02.2023.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у порушення укладеного сторонами договору ТОВ «Комбінат будіндустрії» належним чином не виконало свого зобов'язання з поставки товару, у зв'язку з чим ТОВ «Укрспецбетон» просить суд стягнути з відповідача сплачену позивачем попередню оплату в сумі 1 908 785,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У підготовчому засіданні ТОВ «Укрспецбетон» заявило клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать боржнику - ТОВ «Комбінат будіндустрії» і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах загальної суми стягнення 1 908 785,52 грн.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що існує достатньо обґрунтоване припущення (реальний ризик) того, що відповідач, який перебуває у скрутному фінансовому становищі та усунувся від виконання численних господарських зобов'язань перед своїми кредиторами, зокрема позивачем, може в будь-який момент розпорядитися належними йому грошовими коштами, у зв'язку з чим виконання судового рішення, у разі задоволення позову, буде ускладнене, що призведе до унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.
На вказану заяву відповідач (ТОВ «Комбінат будіндустрії») подав свої заперечення, в яких вказав, що накладення арешту на значну суму грошових коштів під час запровадження воєнного стану призведе до повного зупинення господарської діяльності товариства, а вчинення відповідачем дій, спрямованих на умисне ухилення від виконання судового рішення у майбутньому в разі задоволення позову, позивач не довів.
У судовому засіданні, призначеному на 28.08.2025, представник позивача свою заяву підтримав та обґрунтував, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, проте, суд вирішив розглянути заяву про забезпечення позову без його участі за наявними у матеріалах справи доказами, зважаючи на повторну неявку представника відповідача у підготовче засідання та наявність вищевказаних заперечень на заяву позивача.
Отже, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши викладені сторонами доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що подана заява піддягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Системний аналіз положень статей 136 і 137 ГПК України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у заяві про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими осподарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3 вказаної постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого позову є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати, належних позивачу, в сумі 1 908 785,52 грн.
Таким чином виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо буде пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У заяві, що розглядається, заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позову, відтак, враховуючи предмет спору, в разі вжиття заходів його забезпечення, буде дотримано принцип співмірності із заявленими позивачем вимогами.
У даному випадку можливість накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
З іншого боку відповідач матиме безумовну можливість виконати рішення, за умови наявності на рахунках відповідача грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
На підтвердження своїх доводів заявник надав відомості про фінансову звітність відповідача за 2023 і 2024 роки, з яких вбачаються процеси зростання заборгованості ТОВ «Укрспецбетон» перед своїми контрагентами, невиплати заробітної плати, несплати внесків і податків.
Також судом встановлено, що до відповідача, окрім даного позову про стягнення заборгованості в сумі 1 908 785,52 грн, протягом травня-липня 2025 року заявлені численні позови про стягнення заборгованості за невиконаними зобов'язаннями.
Наведені обставини в сукупності достатньо обґрунтовано підтверджують припущення позивача про наявність обставин, що можуть утруднити захист прав заявника за наслідками подання позову, що унеможливить досягнення його мети звернення з таким позовом до суду - захисту порушених прав та інтересів позивача.
Доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на грошові кошти суд відхиляє, оскільки спроможність відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, у разі задоволення позову. За таких умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування відповідачем завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Крім того в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, а тому відповідач може в будь-який момент розрахуватися коштами, відтак, доведення позивачем доказами такого його права й можливості не вимагається. Схожа правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та у постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.
Поряд з цим суд враховує, що внаслідок арешту коштів вони залишаються у власності відповідача, проте знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника (відчуження) й уникнення виконання ним судового рішення у майбутньому. Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки такі грошові кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. При цьому у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову - такий захід скасовується.
Отже суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення співвідноситься з предметом заявленого позову про стягнення грошових коштів, та існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому вжиття відповідних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав відповідача та не призведе до порушення балансу інтересів.
Водночас існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є стягнення грошових коштів у сумі 1 908 785,52 грн
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ ««Укрспецбетон» про забезпечення позову.
Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбетон» про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбінат будіндустрії» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ."П", ідентифікаційний код 40579625) і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 1 908 785,52 грн.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.08.2028.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецбетон (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 69, ідентифікаційний код 38402724).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат будіндустрії» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ."П", ідентифікаційний код 40579625).
Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені в судовому засіданні 28 серпня 2025 року
Повна ухвала складена 02 вересня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя Головіна К. І.