ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/7404/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторгснаб"
про стягнення 135 141,56 грн
Представники сторін: не викликалися
У червні 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторгснаб" (далі - ТОВ "Оптторгснаб") 135 141,56 грн, з яких: 11 500,14 грн - інфляційні втрати, 3 463,58 грн - 3% річних, 42 140,28 грн - пеня, 78 037,56 грн - штраф, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором закупівлі матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7404/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
18.07.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 21.07.2025) ТОВ "Оптторгснаб" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, оскільки останнє звільняється від відповідальності, з огляду на настання у виробника товару - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вітлюкс" (далі - ТОВ "Вітлюкс"), форс-мажорних обставин, про що Позивач був повідомлений, а настання таких обставин підтверджується сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-25-0607 (№183/03.23 від 08.04.2025).
13.08.2025 через загальний відділ діловодства суду Залізниця в особі Філії подала письмові пояснення, в яких не погодилася з доводами Відповідача, оскільки за положеннями частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а відповідно до приписів статті 617 ЦК України не вважається випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 19.08.2025) ТОВ "Опторгснаб" подало додаткові письмові пояснення, в яких просило відмовити у задоволенні позву з підстав, вказаних у відзиві.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Залізниці в особі Філії частково обґрунтованими.
03.05.2024 між Акціонерним товариством в особі Філії (за текстом договору - Покупець) та ТОВ "Оптторгснаб" (за текстом договору - Постачальник) було укладено договір закупівлі матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМ/В-24031, відповідно до пункту 1.1. якого (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024) Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю Товар, відповідно до Специфікацій №1, 2 (Додатки 1, 2 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець - прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору.
Кількість, асортимент, марка, рік/дата виготовлення та виробник Товару визначаються у Специфікаціях №1, 2 (Додатки 1, 2 до Договору) до цього Договору (пункт 1.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024).
Згідно з пунктом 4.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP представнику Покупця (вантажоодержувачу), пункт призначення - м. Київ, відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.
За умовами пункту 4.2. Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару. Партією Товару вважається обсяг одиниць Товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем. Місце поставки Товару - м. Київ. Право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару.
Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі товару або видаткової накладної (пункт 4.6. Договору).
Пунктом 6.1. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024) визначено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною у Специфікаціях №1, 2 (Додатки 1, 2 до Договору) до цього Договору. Ціна Товару включає вартість Товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. Постачальник гарантує незмінність ціни на поставлений Товар з моменту відвантаження його за місцем призначення до моменту відправлення коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до пункту 6.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024) загальна ціна Договору становить 2 601 252,00 грн (без ПДВ), крім того ПДВ 20% 520 250,40 грн, усього з ПДВ 3 121 502,40 грн. Ціна Договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього Договору.
При порушенні строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки Товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець (підпункт 9.3.1. пункту 9.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024).
Розділом 10 Договору урегульовано порядок та підставі звільнення Сторін від відповідальності за порушення своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до пункту 16.1 Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024) строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами до 31.03.2025. На період дії воєнного стану строк дії Договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178).
Підписавши та скріпивши печатками Специфікацію №2 (Додатку №2 до Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024) ТОВ "Оптторгснаб" взяло на себе зобов'язання поставити Залізниці в особі Філії товар на суму 520 250,40 грн (разом із ПДВ):
- Стрічка крутонаклонна конвеєрна, креслення В.К.Н.7600 х 1150 ВО, Код МТРУЗ 6301094, 2 шт., виробник: ТОВ "Вітлюкс", вартістю 361 797,00 (без ПДВ);
- Стрічка крутонаклонна конвеєрна, Креслення В.П.К. 6000 х 500 ВО, Код МТРУЗ 6340018, 2 шт., виробник: ТОВ "Вітлюкс", вартістю 71 745,00 (без ПДВ).
12.02.2025 на адресу ТОВ "Оптторгснаб" було направлено рознарядку №ЦРЕКМ-6/101 від 12.02.2025 на поставку вищезазначеного товару на загальну суму 520 250,40 грн (разом із ПДВ).
Листом №1 від 10.03.2025 ТОВ "Вітлюкс" повідомило ТОВ "Оптторгснаб" про настання обставин непереобраної сили, що спричинено аварією на виробництві ТОВ "Вітлюкс", а саме: вихід з ладу пресу ДБ 2432 навантаженням 250 т внаслідок перепаду напруги, що підтверджується Актом №1 від 10.03.2025 щодо аварійної зупинки технологічного процесу виробництва.
У свою чергу, листом №01 від 11.03.2025 ТОВ "Оптторгснаб" повідомило Філію про настання обставин непереборної сили, що призвели до неможливості виконання рознарядки №ЦРЕКМ-6/101 від 12.02.2025 на суму 520 250,40 грн.
На підтвердження настання форс-мажорних обставин, листом №01 від 08.04.2025 ТОВ "Оптторгснаб" надало Філії відповідний Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-25-0607 (№183/03.23 від 08.04.2025).
18.04.2025 Залізниця в особі Філії звернулася до ТОВ "Оптторгснаб" з претензією №ЦРЕКМ-6/34н від 18.04.2025, в якій вимагало здійснити поставку товару за рознарядкою №ЦРЕКМ-6/101 від 12.02.2025 на суму 520 250,40 грн та сплатити штрафні санкції.
23.05.2025 ТОВ "Вітлюкс" листом повідомлено ТОВ "Оптторгснаб" про відновлення роботи пресу ДБ 2432 навантаженням 250 т та про припинення форс-мажорних обставин.
03.06.2025 ТОВ "Оптторгснаб" виставлено Залізниці в особі Філії рахунок фактуру №СФ-00000002 на загальну суму 520 250,40 грн.
03.06.2025 ТОВ "Оптторгснаб" поставлено Залізниці в особі Філії обумовлені Договором закупівлі матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024 Товари загальною вартістю 520 250,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000002 від 03.06.2025.
Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими представниками Сторін та скріплена їх печатками без жодних претензій та або зауважень.
У зв'язку з несвоєчасною поставкою ТОВ "Оптторгснаб" Товарів за Договором закупівлі матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024, залізниця в особі Філії звернулася з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення ТОВ "Оптторгснаб" та залізницею в особі Філії договору №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024 було спрямоване на своєчасне отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За умовами пункту 4.2. Договору строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Як було раніше встановлено судом, 12.02.2025 на адресу ТОВ "Оптторгснаб" було направлено рознарядку №ЦРЕКМ-6/101 від 12.02.2025 на поставку вищезазначеного товару на загальну суму 520 250,40 грн (разом із ПДВ).
Вказана рознарядка була отримана Відповідачем 12.02.2025, що також визнається останнім у відзиві.
Таким чином, Товари, обумовлені Специфікацією №2 (Додаток №2 до Договору), повинні були бути передані Позивачу не пізніше 14.03.2025 (останній день поставки).
За умовами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 689 ЦК України).
Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі товару або видаткової накладної (пункт 4.6. Договору).
Вищезазначені Товари було поставлено ТОВ "Оптторгснаб" Залізниці в особі Філії 03.06.2025, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000002 від 03.06.2025, яка була підписана уповноваженими представниками Сторін та скріплена їх печатками без жодних претензій та або зауважень.
Отже, ТОВ "Оптторгснаб" неналежним чином виконано умови Договору щодо своєчасного передання Товарів.
У зв'язку з порушенням Відповідачем умов Договору, Позивачем нараховано до стягнення 11 500,14 грн інфляційних втрат та 3 463,58 грн 3% річних, нарахованих за період з 15.03.2025 по 03.06.2025 на суму 520 250,40 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Оскільки зобов'язання щодо передання товару не є грошовим зобов'язанням, Позивачем неправомірно заявлено до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму несвоєчасно поставленого товару, тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Також, Позивачем заявлено до стягнення 42 140,28 грн пені та 78037,56 грн штрафу, нарахованих за період з 15.03.2025 по 03.06.2025 на суму 520 250,40 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
При порушенні строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки Товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець (підпункт 9.3.1. пункту 9.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 17.12.2024).
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки Відповідачем прострочено поставку товару на понад 15 календарних днів, Позивачем правомірно нараховано пеню.
Однак, перевіривши розрахунок пені, суд вважає його необґрунтованим, оскільки Позивачем неправомірно включено до періоду нарахування день фактичної поставки товару (03.06.2025).
Отже, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені складає 41 620,03 грн, нарахованої за період з 15.03.2024 по 02.06.2025 на вартість несвоєчасно поставленого товару у розмірі 520250,40 грн.
У той же час, перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим та становить 78 037,56? грн (520 250,40 грн х 15%).
Заперечуючи проти задоволення позову, ТОВ "Оптторгснаб" вказувало на відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань щодо передання товарів у строк, встановлений Договором, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, а тому останній вважається звільненим від відповідальності за вказане порушення.
Згідно з частиною 3 статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За частиною 2 статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність, а також те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в постановах: від 25.01.2022 у справі № 904/3886/22, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Згідно з пунктом 10.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього Договору (або існували на момент укладання, але не впливали на можливість виконання цього Договору) та виникли поза волею Сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками Сторін і скріплена печатками.
Відповідно до положень пункту 10.2. Договору Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо Сторона без поважних причин не повідомила іншу Сторону у строки, визначені пунктом 10.2 цього Договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така Сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього Договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором (пункт 10.5.).
Частиною 1 статті 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, відповідний сертифікат ТПП України є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
Як було раніше встановлено судом, листом №01 від 11.03.2025 ТОВ "Оптторгснаб" повідомило Філію про настання обставин непереборної сили, що призвели до неможливості виконання рознарядки №ЦРЕКМ-6/101 від 12.02.2025 на суму 520 250,40 грн.
На підтвердження настання форс-мажорних обставин, листом №01 від 08.04.2025 ТОВ "Оптторгснаб" надало Філії відповідний Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-25-0607 (№183/03.23 від 08.04.2025).
У вказаному сертифікаті зазначено, що форс-мажорні обставини виникли 10.03.2025 внаслідок аварії на виробництві ТОВ "Вітлюкс" - виходу з ладу пресу ДБ 2432 навантаженням 250 т, спричиненої перепадом напруги, що засвідчено Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-25-0538 (вих. №172/03.23 від 31.03.2025), яке є виробником товару за укладеним договором поставки №0905/01 від 09.05.2024 з ТОВ "Оптторгснаб", та спричинило в останнього неможливість своєчасного виконання зобов'язань за Договором закупівлі матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМ/В-24031 від 03.05.2024 із Залізницею в особі Філії.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 10.03.2025; дата закінчення - тривають на 08.04.2025.
Отже, за доводами Відповідача, форс-мажорні обставини зумовлені неможливістю вчасного виконання зобов'язань його контрагентом - ТОВ "Вітлюкс".
Однак, суд погоджується з аргументами Позивача та звертає увагу Відповідача, що абзацом 2 частини 1 статті 617 ЦК України та частиною 2 статті 218 ГК України прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання (порушення) своїх обов'язків контрагентом боржника.
Крім цього, суд додатково вказує, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).
Положеннями частини 1 статті 96 ЦК України також встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
З огляду на вказані приписи чинного законодавства та положень Договору, посилання у сертифікаті Київської ТТП на неможливість виконання контрагентом Відповідача (ТОВ "Вітлюкс") своїх зобов'язань не може слугувати підтвердженням форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, які виникли між Залізницею та ТОВ "Оптторгснаб".
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов залізниці в особі Філії підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опторгснаб" (03039, місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 119; ідентифікаційний код 41098351) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 7; ідентифікаційний код 40123454) 41 620 (сорок одну тисячу шістсот двадцять) грн 03 коп. пені, 78 037 (сімдесят вісім тисяч тридцять сім) грн 56 коп. штрафу та 2 681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн 06 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ