ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/7010/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
до Фізичної особи-підприємиці Бордюжан Олександри Олександрівни
про стягнення 109 023,59 грн
Представники учасників справи: не викликалися
У червні 2025 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємиці Бордюжан Олександри Олександрівни (далі - Підприємиця) 109 023,59 грн, з яких: 66 175,14 грн - основний борг, 28 222,63 грн - пеня, 11 628,90 грн - інфляційні втрати, 2 996,92 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, від №717/1 06.11.2023 в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 позовну заяву Комунального підприємства залишено без руху, встановивши останньому строк для усунення її недоліків.
16.06.2025 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7010/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачка правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Підприємиця належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства частково обґрунтованими.
06.11.2023 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - Адміністрація, орендодавець), Підприємицею (за текстом договору - орендар) та Комунальним підприємством (за текстом договору - балансоутримувач) було укладено договір №717/1, за умовами розділу І Змінювані умови договору (далі - Умови) якого:
- пункт 4.1: інформація про об'єкт оренди - нерухоме майно: нежитлове приміщення на першому поверсі, загальною площею 55,10 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 25.
- пункт 9.1: місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 10 540,00 (без податку на додану вартість), протокол електронного аукціону №LLE001-UA-20230927-90803 від 01.10.2023;
- пункт 11.1: строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором;
- пункт 16: співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: Балансоутримувачу 100% відсотків суми орендної плати; місцевий бюджет 0% відсотків суми орендної плати.
Умовами розділу ІІ Незмінювані умови договору також визначено:
- пункт 1.1: Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене і у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов;
- пункт 2.1: Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання Акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору;
- пункт 3.1: орендна плата становить суму, визначену у підпункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці виграти на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору;
- пункт 3.2: орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 Умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць; орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць;
- пункт 3.3: орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця;
- пункт 3.4: орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
- пункт 3.8: орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем. Балансоутримувач може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову;
- пункт 3.9: на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати;
За актом прийому-передачі від 06.11.2021 Адміністрація передала, а Підприємиця прийняла у користування нежитлове приміщення, загальною площею 55,10 кв.м (перший поверх), за адресою: місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 25.
У період з листопада 2023 року по листопад 2024 року Комунальним підприємством було виставлено рахунки на оплату: №1911 від 13.11.2023, №1066 від 11.12.2023, №1399 від 16.01.2024, №1342 від 16.02.2024, №1248 від 10.04.2024, №1253 від 11.03.2024, №1311 від 11.06.2024, №1271 від 13.05.2024, №1336 від 12.08.2024, №1273 від 11.07.2024, №1014 від 14.10.2024, №1275 від 11.09.2024, №1197 від 11.11.2024,
та складені відповідні акти виконаних робіт: №1269 від 30.11.2024, №1563 від 31.12.2024, №1004 від 30.11.2023, №1099 від 31.12.2023, №1273 від 31.01.2024, №1302 від 29.02.2024, №1228 від 31.03.2024, №954 від 30.04.2024, №1311 від 30.09.2024, №1313 від 31.08.2024, №1261 від 31.07.2024, №1349 від 30.06.2024, №1248 від 31.05.2024. Зазначені акти були оформлені в односторонньому порядку лише зі сторони Позивача.
Зі змісту вищезазначених документів вбачається, що загальний розмір орендної плати, який мав бути сплачений Підприємицею за період з листопада 2023 року по листопад 2024 року становить 84 200,76 грн (з урахуванням ПДВ): за листопад 2023 року - 5 270,00 грн; за грудень 2023 року - 6 355,62 грн; за січень 2024 року - 6 400,10 грн; за лютий 2024 року - 6 425,71 грн; за березень 2024 року - 6 444,98 грн; за квітень 2024 року - 6 477,22 грн; за травень 2024 року - 6 490,16 грн; за червень 2024 року - 6 529,10 грн; за липень 2024 року - 6 672,74 грн; за серпень 2024 року - 6 672,74 грн; за вересень 2024 року - 6 712,79 грн; за жовтень 2024 року - 6 813,48 грн; за листопад 2024 року - 6 936,12 грн.
Зі змісту Акту звірки розрахунків від 17.12.2024, підписаним та скріпленим печаткою лише зі сторони Комунального підприємства, вбачається, що за спірний період Підприємицею було сплачено лише 18 025,62 грн: 04.12.2023 - 5 270,00 грн, 10.01.2024 - 6 355,62 грн, 22.03.2024 - 6 400,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, Комунальне підприємство зверталося до Підприємиці з претензіями №397 від 24.09.2024 та №411 від 30.11.2024, в яких Позивач вимагав сплатити заборгованість за Договором №717/1 від 06.11.2023. Разом із Претензією №411 від 30.11.2024 були також надіслані рахунки на оплату та акти виконаних робіт.
Однак вищезазначені претензії були залишені без відповіді та задоволення.
У зв'язку із несправлянням Підприємицею у повному обсязі орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, від №717/1 06.11.2023, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором найму (оренди), за яким відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Таким чином, укладення Адміністрацією, Комунальним підприємством та Підприємицею договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, від №717/1 06.11.2023 було спрямоване на отримання останнім у володіння та користування нерухомого майна та одночасного обов'язку по здійсненню оплати за таке володіння та користування.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. (частина 2 статті 762 ЦК України).
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 3 статті 760 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
03.10.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Закон №157-IX від 03.10.2019).
У зазначеному Законі в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" було передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за винятком окремих зазначених норм).
За положеннями преамбули вказаного нормативно-правового акта цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
Оскільки об'єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності, тому на спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ.
Згідно з частиною 2 статті 17 означеного Закону орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 Закону №157-IX від 03.10.2019 передбачено, що орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (абзац 3 частини 5 Закону №157-IX від 03.10.2019).
Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата становить суму, визначену у підпункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці виграти на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Положеннями пункту 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 Умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць; орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
За умовами пункту 9.1. Договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 10 540,00 (без податку на додану вартість), протокол електронного аукціону №LLE001-UA-20230927-90803 від 01.10.2023.
Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: Балансоутримувачу 100% відсотків суми орендної плати; місцевий бюджет 0% відсотків суми орендної плати (пункт 16 Розділу І).
У той же час, згідно з пунктом 61 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №157-IX від 03.10.2019 під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", відповідно до абзаців 3, 4 підпункту 4 пункту 1 якої орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації); орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
Перевіривши розрахунок основного боргу за період з листопада 2023 року по листопад 2024 року, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, що становить 84200,76 грн.
Разом із цим, згідно Акту звірки розрахунків від 17.12.2024, підписаним та скріпленим печаткою самим Комунальним підприємством, вбачається, що за спірний період Підприємицею було сплачено 18 025,62 грн.
Інших доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Відповідачкою.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №157-IX від 03.10.2019 орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця;
Отже, суд дійшов висновку про те, строк внесення плати за найм у спірний період користування нерухомим майном комунальної форми власності є таким, що настав.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачкою своїх зобов'язань щодо справляння орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, від №717/1 06.11.2023 у період з листопада 2023 по листопад 2024 року у розмірі 66 175,14 грн (84 200,76 грн - 18 025,62 грн), строк внесення якої настав, суд дійшов висновку про наявність у Підприємиці основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку із несвоєчасним внесенням Підприємицею плати за користуванням майном за договором Комунальним підприємством нараховано до стягнення 2 996,92 грн 3% річних та 11 628,90 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.11.2023 по 03.06.2025 на суму боргу у розмірі 66 175,14 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши розрахунки вищезазначених компенсаційних виплат, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки Позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати на суму основного боргу у розмірі 66 175,14 грн з 30.11.2023, однак вказана основна заборгованість у такому розмірі виникла лише у листопаді 2024 року. Іншими словами, Комунальним підприємством неправильно визначено базу нарахування.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення пункту 3.3. Договору, за розрахунком суду, обґрунтований розмір 3% річних становить 1 087,13 грн, а інфляційних втрат - 4 697,54 грн, нарахованих у період з 16.11.2024 по 03.06.2025 на суму боргу у розмірі 66 175,14 грн.
Крім цього, у зв'язку із порушенням грошових зобов'язань за договором Комунальним підприємством нараховано до стягнення 28 222,63 грн пені, нарахованих за період з 30.11.2023 по 03.06.2025 на суму боргу у розмірі 66 175,14 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
У відповідності до положень пункту 3.9. договору на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
У силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вказаної штрафної санкції, суд дійшов висновку, що він також є необґрунтованим, оскільки останнім неправильно визначено бази нарахування та здійснено нарахування за період, який перевищує шість місяців.
Таким чином, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені становить 9 475,45? грн, з яких:
18,48 грн, нарахованих за період з 30.11.2023 по 03.12.2023 на суму боргу у розмірі 5270,00 грн (листопад 2023 року);
130,47 грн, нарахованих за період з 16.12.2023 по 09.01.2024 на суму боргу у розмірі 6355,62 грн (грудень 2023 року);
345,01 грн, нарахованих за період з 16.01.2024 по 21.03.2024 на суму боргу у розмірі 6400,00 грн (січень 2024 року);
0,01 грн, нарахованих за період з 22.03.2024 по 16.07.2024 на суму боргу у розмірі 0,10 грн (січень 2024 року);
885,73 грн, нарахованих за період з 16.02.2024 по 16.08.2024 на суму боргу у розмірі 6425,71 грн (лютий 2024 року);
877,29 грн, нарахованих за період з 16.03.2024 по 16.09.2024 на суму боргу у розмірі 6444,98 грн (березень 2024 року);
860,62 грн, нарахованих за період з 16.04.2024 по 16.10.2024 на суму боргу у розмірі 6477,22 грн (квітень 2024 року);
858,08 грн, нарахованих за період з 16.05.2024 по 16.11.2024 на суму боргу у розмірі 6490,16 грн (травень 2024 року);
854,13 грн, нарахованих за період з 16.06.2024 по 16.12.2024 на суму боргу у розмірі 6529,10 грн (червень 2024 року);
883,53 грн, нарахованих за період з 16.07.2024 по 16.01.2025 на суму боргу у розмірі 6672,74 грн (липень 2024 року);
898,38 грн, нарахованих за період з 16.08.2024 по 16.02.2025 на суму боргу у розмірі 6672,74 грн (серпень 2024 року);
908,96 грн, нарахованих за період з 16.09.2024 по 16.03.2025 на суму боргу у розмірі 6712,79 грн (вересень 2024 року);
956,78 грн, нарахованих за період з 16.10.2024 по 16.04.2025 на суму боргу у розмірі 6813,48 грн (жовтень 2024 року);
997,98 грн, нарахованих за період з 16.11.2024 по 16.05.2025 на суму боргу у розмірі 6936,12 грн (листопад 2024 року).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємиці Бордюжан Олександри Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, місто Київ, вулиця Пантелеймона Куліша, будинок 9-Г; ідентифікаційний код 39606435) 66 175 (шістдесят шість тисяч сто сімдесят п'ять) грн 14 коп. основного боргу, 1 087 (одну тисячу вісімдесят сім) грн 13 коп. 3% річних, 4 697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн 54 коп. інфляційних втрат, 9 475 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 45 коп. пені та 1 809 (одну тисячу вісімсот дев'ять) грн 42 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ