ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/7671/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ»
до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта»
про стягнення 157 500,00 грн
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УСГ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 157 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7671/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
01.07.2025 представником відповідача сформовано в системі “Електронний суд» відзив на позовну заяву, який 02.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
03.07.2025 представником відповідача сформовано в системі “Електронний суд» заяву про закриття провадження у справі, яку 04.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
08.07.2025 представником відповідача сформовано в системі “Електронний суд» заперечення, які 08.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
08.07.2025 представником позивача сформовано в системі “Електронний суд» додаткові пояснення, які 08.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
09.07.2025 представником позивача сформовано в системі “Електронний суд» додаткові пояснення, які 09.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального закону можливе в разі, коли предмет спору існував на момент його виникнення та припинив існування в процесі розгляду справи.
У поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 157 500,00 грн.
Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі № 910/7671/25 відповідач сплатив вказану вище суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №38456, яка була подана відповідачем та наявна у матеріалах справи.
Відтак, у зв'язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн підлягає поверненню позивачу.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024, Акту виконаних робіт від 18.06.2025 на суму 12 000,00 грн та платіжної інструкції № 6306 від 18.06.2025 на суму 12 000,00 грн.
Дослідивши умови Договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024, суд встановив, що гонорар адвоката сторони визначили у фіксованому розмірі - 7000,00 грн за кожну справу, де ціна позову перевищує 50000,00 грн.
Згідно з Актом виконаних робіт від 18.06.2025 адвокатом надано, а позивачем прийнято правничу допомогу по страховій справі № ССКА-9606 вартістю 7000,00 грн.
Відповідно до положень статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Заперечуючи проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач вказує, що представник позивача представляє інтереси виключно позивача в інших справах, за якими адвокат подає позови про відшкодування шкоди, внаслідок чого правова позиція щодо даного ДТП давно сформована представником позивача та не потребувала додаткового часу на підготовку.
Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (неспівмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо представництва позивача адвокатом Гедз Ю.В. в інших справах, оскільки адвокат не позбавлений права представляти інтереси клієнта в межах інших судових справ. Окрім того, суд враховує, що в межах інших справ за участі позивача та його представника є спори щодо інших предметів, з інших підстав та з іншими відповідачами, що вимагає підготовку нових заяв по суті спору та збору доказів щодо спірних правовідносин.
Оцінивши у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.
Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник щодо права позивача на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
10.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування №53390, в якій просив перерахувати на його рахунок 224141,29 грн виплаченого ним страхового відшкодування. В заяві наведений перелік додатків: копії Договору страхування, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, довідки про пошкодження або схеми ДТП, довідки ДТП, акту огляду ТЗ, рахунок-фактура, заяви про настання страхового випадку, пояснень про обставини події, страхового акту, платіжного доручення та довіреності.
У свою чергу, листом №09-02-20/1971 від 13.02.2025 відповідач повідомив, що для подальшого розгляду справи та прийняття остаточного рішення йому необхідно отримати від позивача постанову суду щодо притягнення до відповідальності винного у ДТП водія.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Пункт 35.2 зазначеної статті містить перелік документів, що додаються до заяви про страхове відшкодування: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Таким чином, закон не зобов'язує заявника (позивача) надавати копію постанови суду щодо притягнення до відповідальності винного у ДТП водія, в тому числі й на вимогу страховика.
Окрім того, відповідно до п. 34.1 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відтак, саме відповідач, як страховик, в силу закону зобов'язаний вчиняти дії, спрямовані на розслідування обставин ДТП, зокрема шляхом здійснення відповідних запитів.
Зі змісту заяви на виплату страхового відшкодування №53390 від 10.02.2025 вбачається, що позивачем надано довідку про пошкодження або схему ДТП та довідку ДТП. При цьому вина страхувальника відповідача у вчиненні ДТП була встановлена Печерським районним судом міста Києва 03.04.2025, що підтверджується постановою у справі №757/4207/25-п. Відтак відповідач не був позбавлений можливості самостійно отримати запитувану ним інформацію в межах строку здійснення страхової виплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення судових витрат у цій справі на позивача відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України “Про судовий збір», суд
1. Провадження у справі № 910/7671/25 за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта» про стягнення 157 500,00 грн закрити.
2. Повернути Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “УСГ» (Україна, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції №6308 від 18.06.2025.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта» (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» (Україна, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай