ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/6153/24
За заявою Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі №910/6153/24,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ЕНЕРДЖІ-КІРОВОГРАД"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 30740764,72 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Курдюмов М.М..
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій за договором №1278/01 від 13.12.2019, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань оплатити електричну енергію за період: жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ЕНЕРДЖІ-КІРОВОГРАД" 26197417, 86 грн боргу, 1232234, 95 грн 3% річних, 3003302, 99 грн 99 інфляційних втрат, а також 456494, 34 грн судового збору та 19991 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Через електронну систему "Електронний суд" 29.11.2024 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/6153/24 терміном на один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою суду від 05.12.2024 вказану заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" прийнято до розгляду, проте у зв'язку із надходженням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 про витребування матеріалів справи №910/6153/24, розгляд вказаної заяви було зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/6153/24 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ від 18.08.2025.
Після повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва ухвалою суду від 18.08.2025 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі на 03.09.2025.
У судове засідання 03.09.2025 призначене для розгляду вище наведеної заяви з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився та жодних пояснень чи заперечень щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення не подавалося.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про відстрочення виконання рішення у справі та просив суд її задовольнити.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи вище наведену заяву, ДП "Гарантований покупець" посилається на сукупність таких обставин:
- часткова оплата відповідачем вартості послуг за спірний період позивачу;
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Положення);
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- фінансування діяльності ДП «Гарантований покупець» здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії");
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець";
- у період дії воєнного стану ДП «Гарантований покупець» бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури (здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим пільговим тарифом);
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332, що істотно ускладнюють виконання рішення.
За твердженнями відповідача, наразі до ДП «Гарантований покупець» звернулися ряд постачальників універсальних послуг з позовами про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій. Сума позовних вимог у вказаних справах, станом на сьогодні, вже складає близько 9,8 млрд. грн. А тому, примусове списання коштів без відстрочення виконання рішення під час складних умова воєнного стану ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів внаслідок неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності в критичній сфері енергетичної інфраструктури, що загалом призведе до порушення балансу розрахунків на ринку електричної енергії та в подальшому унеможливить виконання ДП «Гарантований покупець» своїх зобов'язань на ринку електричної енергії.
Також представник відповідача підтримуючи вище вказану заяву у судовому засіданні звернув увагу суду про наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення суми заборгованості перед позивачем, внаслідок чого відстрочення виконання рішення суду строком на один рік з дня його ухвалення у справі №910/6153/24 жодним чином не порушить інтереси сторін, а навпаки забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
У зв'язку з чим, останній просить суд відстрочити виконання рішення строком на один рік з моменту його ухвалення.
Згідно з положеннями частин 1, 3 - 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вище наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та беручи до уваги письмові заперечення позивача на заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні частини 2 статті 331 ГПК України.
Як неодноразово підкреслював Європейський суд з прав людини, присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Водночас заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення. А факт відсутності бюджетного фінансування чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов'язують можливість надання відстрочки.
Судом також спростовуються твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання внаслідок не оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, несвоєчасного здійснення відповідачу оплати послуг не є винятковою підставою для відстрочення виконання рішення.
Крім того, судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, тим більш, що не лише відповідач бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач також є відповідальною юридичною особою, яка виконує функції постачальника універсальної послуги у постійній та безперебійній поставці населенню електричної енергії на господарську діяльність якої негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією РФ.
Частиною 2 статті 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, відсутність джерел фінансування, необхідність часу для включення відповідних видатків в кошторис, тяжкий фінансовий стан, не є в даному випадку тими виключними обставинами, які давали би підстави для відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
З огляду на вище наведені обставини, з урахуванням принципів розумності, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд вважає, що заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі №910/6153/24 не містить належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в ній обставин, а викладені в ній обставини не є винятковими.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/6153/24 та відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.74, 76, 233-235, 331, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/6153/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сташків Р.Б.