ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/6588/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКА ЮА"
про стягнення 706 303,65 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКА ЮА" з вимогою про стягнення заборгованості за Договором № 43587513/2023 від 20.07.2023 року у розмірі 706 303, 65 грн., з яких: 551 898,84 грн - основна заборгованість, 72 457,99 грн - пеня, 14 295,74 грн - 3% річних, 67 651,08 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.06.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 02.06.2025 отримано його представником 10.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.07.2023 між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки № 43587513/2023, за умовами якого продавець зобов'язався передавати товар у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 3.2 договору якщо інше не узгоджене Сторонами додатково, оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі рахунків Продавця на таких умовах:
- за першу партію Товару, поставлену в рамках даного Договору, оплата вноситься Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару, за умови що вартість даної партії Товару не перевищує 400000,00 (чотириста тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням податку на додану вартість.
У випадку якщо вартість першої партії Товару перевищує зазначену суму, сума перевищення вноситься Покупцем до моменту відвантаження;
- надалі, щодо усіх подальших партій Товару, не менш як 90% (дев'яносто відсотків) від загальної суми рахунку сплачується Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повідомлення Продавця про готовність Товару до відвантаження, але у будь-якому разі до моменту його відвантаження;
- залишок суми до повної вартості Товару за остаточним рахунком - сплачується Покупцем після відвантаження товару протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту реєстрації Продавцем податкових накладних в ЄРПН на відповідну партію Товару.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач на підставі видаткових накладних №№ 255 від 19.04.2024, 294 від 02.05.2024, 355 від 27.05.2024, 369 від 31.05.2024, 370 від 03.06.2024, 430 від 24.06.2024, 435 від 26.06.2024, 4369 від 27.06.2024, 445 від 28.06.2024, 464 від 04.07.2024, копії яких додані до матеріалів справи, та які підписані електронним цифровим підписом, поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 058 547,68 грн.
Відповідно до пояснень позивача, викладених в позовній заяві, які не спростовані відповідачем, у відповідача існує заборгованість зі сплати одержаного за вищевказаними накладними товару у розмірі 551 898,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за одержаний товар відповідачем не подано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів повної оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 551 898,84 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За прострочення виконання зобов'язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 72 457,99 грн. пені.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 10.2 договору за порушення термінів оплати за цим Договором управнена Сторона вправі вимагати від винної Сторони сплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 72 457,99 грн. пені суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 14 295,74 грн. 3% річних та 67 651,08 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 14 295,74 грн. 3% річних та 67 651,08 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКА ЮА" (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок, 100/2, код 43587513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, село Мартусівка, вулиця Промислова, будинок, 70, код 37950980) 551 898 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто вісім) грн. 84 коп. боргу, 72 457 (сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 99 коп. пені, 14 295 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. 3 % річних, 67 651 (шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 10 594 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 55 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак