вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3275/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2 433,02 грн, з яких: 1 548,43 грн інфляційні втрати; 884,59 грн 3 % річних та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
08.07.2025 відповідач подав відзив на позов.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив судове рішення.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-21-50/НЮдч від 09.12.21р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ “ЦГЗК», яка примикає до станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця» АТ “Укрзалізниця» та договору про надання послуг з організації перевезення №вантажів залізничним транспортом № 45-00190977/202-0001 від 30.06.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» 24 804,00грн. - плати за користування вагонами та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору.
Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500005682 від 06.02.2024 сплатив борг у загальному розмірі 24 804,00 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 1 548,43 грн - інфляційні втрати; 884,59 грн - 3 % річних.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у Відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед Позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2797/23, яке набрало законної сили 30.01.2024.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2797/23, яке набрало законної сили 30.01.2024, було добровільно виконано Відповідачем 06.02.2024, що Відповідач також підтверджує.
Таким чином, прострочення Відповідача існувало в період з 31.01.2024 (наступний день після набрання рішенням суду у справі № 904/2797/23 законної сили) до 05.02.2024 (день, що передує дню оплати), тобто 6 календарних днів.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, інфляційні втрати у даній ситуації нарахуванню не підлягають, оскільки прострочення існувало всього 6 днів (з 31.01.2024 до 05.02.2024).
Враховуючи, що прострочення Відповідача тривало 6 днів, то, відповідно, 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 24 804,00 грн, що була стягнута з Відповідача у справі № 904/2797/23, за вказаний період складатимуть: 24 804,00 x 3 x 6 : 366 : 100 = 12,20 грн.
Отже, вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 548,43 грн є безпідставними.
Щодо вимог Позивача про стягнення 3% річних в розмірі 884,59 грн, то Позивачем надлишково нараховано 872,39 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» 24 804,00грн. - плати за користування вагонами та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі №904/2797/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі №904/2797/23 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 встановлено таке:
“Між АТ “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ “ЦГЗК» (власник колії) укладено договір №ПР/М-21-50/НЮдч від 09.12.21р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ “ЦГЗК», яка примикає до станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця» АТ “Укрзалізниця».
Пунктом 1 договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає через стрілку № 6 в парній горловині станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця» і обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля маневрового світлофору "НП" станції Грекувата-Промислова Власника колії.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 78 261,41 погонних метри (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Передача вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленням. Повідомлення про подавання вагонів на під'їзну колію передаються відповідальним працівником станції Грекувата не пізніше, ніж за 2,0 години до подачі вагонів, відповідальному працівнику Власника по телефону з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 5 договору).
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з колій №6,7,8,9,10,11,12 станції Грекувата залізниці, за вказівкою чергового по залізничній станції Грекувата, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).
Кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 240 вісей, максимальна вага - 1430 тон. (п. 7 договору).
З під'їзної колії вагони здаються за повідомленнями. Про готовність вагонів до забирання відповідальний представник власника колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає відповідальний працівник ПрАТ “Центральний ГЗК» відповідальному працівнику станції Грекувата по телефону не пізніше, ніж за 2,0 години до повернення вагонів, і наступним письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами (п. 8 договору).
З під'їзної колії вагони повертаються:
- завантажені концентратом залізорудним, обкотишами - цілими маршрутами, сформованими у відповідності з ПТЕ;
- вагони з іншими вантажами та порожні - у тій кількості, у якій були передані, порожні і завантажені з підбиранням окремими групами.
Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника на одну з колій № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 станції Грекувата, за вказівкою чергового по залізничній станції.
Приймання вагонів залізницею в технічному та комерційному відношенні здійснюється на одній із колій № 6, 7, 8 , 9, 10, 11, 12 станції Грекувата (п. 9 договору).
З під'їзної колії вагони здаються залізниці в кількості 240 вісей максимальна вага 5500 тон (п. 10 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці (п.11 договору).
Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з Тарифним керівництвом № 1 та іншими діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (п. 15 договору.)
Договір укладається терміном з 18 січня 2022 року по 17 січня 2027 року включно (п. 20 договору).
Також на сайті Філії “Центр транспортної логістики» АТ “Укрзалізниця» було оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом .
Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезень).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п.1.5 договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті: http://www.uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п.1.6 договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 договору про надання послуг з організації перевезень).
Перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:
- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником (п. 1.9 договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору про надання послуг з організації перевезень).
Додатком 1-2 до цього договору встановлено Ставки плати за використання власних вагонів перевізника у вантажному і порожньому рейсах по території України та за межами України (таблиця 1).
Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач надав відповідачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190977/2020-0001 від 30.06.2020.
25 лютого 2022 року оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, який розміщено за посиланням: http://uz-cargo.com/contractcarriage.html.
Змінами в Договір затверджено фактичні ставки плати за використання власних вагонів Перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України.
Як зазначає позивач, в листопаді 2022р. на адресу ПрАТ “ЦГЗК» на станцію призначення прибули порожні вагони під навантаження.
На під'їзну колію ПрАТ “ЦГЗК» вагони подавались групами:
- 22.11.2022 року о 15год. 25хв. - 6 вагонів;
- 23.11.2022 року о 01год.50хв. - 47 вагонів,
про що працівниками станції Грекувата складено пам'ятками про подавання вагонів ф.ГУ-45 №1447 від 22.11.22р., №1448 від 23.11.22р., які підписані представником вантажовласника ПрАТ “ЦГЗК» без зауважень.
Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами на станцію Грекувата прийомоздавальником ПрАТ “ЦГЗК» передано 25.11.22р. о 13год. 45хв. працівником станції Грекувата прийнято їх до перевезення згідно оформлених вантажовласником перевізних документів №№47077961, 47077979 та складено пам'ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 №1619 від 25.11.22р. від підписання якої представник вантажовласника відмовився, про що працівниками станції складено акт загальної форми ГУ-23 №1295 від 29.11.22р.
На підставі пам'яток ф.ГУ-45 нараховано плату за користування вагонами за відомостю форми ГУ-46 №25119120 у розмірі 51 075,00грн. без ПДВ. Відомість підписано відповідачем із запереченнями щодо сплати нарахованої суми 20 670,00грн. без ПДВ, залізницею не враховано вимушений (аварійний) простій вагонів маршруту.
Позивач зазначає, що документів підтверджуючих факт аварії на підприємстві вантажовласником ПрАТ “ЦГЗК» на надавалось.
Отже, у зв'язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами зауваження відповідача, з його особистого рахунку списано лише погоджену суму в розмірі 30 405,00грн. без ПДВ.
Враховуючи, що сума плати за користування вагонами в розмірі 20 670,00грн. без ПДВ, є спірною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, та вимагає стягнення відповідної суми в загальному розмірі 24 804,00грн. з урахуванням суми 4 134,00грн. ПДВ.
Обґрунтовуючи відсутність своєї вини , відповідач надає акт про виникнення аварії на ПрАТ “ЦГЗК» від 25 листопада 2022 року та зазначає про його направлення керівництву станції Грекувата та Криворізькій дирекції залізничних перевезень, що підтверджується копією листа відповідача від 25.11.22 року № 957/47 .
Позивач заперечуючи факт отримання вказаного акту про виникнення аварії на ПрАТ “ЦГЗК» зазначає, що вказаний акт отримано Криворізькою дирекцією залізничних перевезень тільки 03.02.23р., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом відповідача №01/43 від 18.01.23, яким містить в додатках посилання на акт про виникнення аварії на ПРАТ “ЦГЗК» від 25.11.22р.
Згідно п.6.1. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення ... тощо.
Пунктом.6.2. договору визначено , що сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем листа №01/43 від 18.01.23р. на адресу позивача та його отримання.
Суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи: пам'ятка про забирання вагонів №1619 від 25.11.22р., відомість ф. ГУ-46 №25119120, акт загальної форми ГУ-23 №1295 від 29.11.22р. також не містять відомостей щодо складеного акту про виникнення аварії на ПрАТ “ЦГЗК» від 25.11.22р.
З урахуванням викладеного, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 набрало чинності 30.01.2024.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/1041/17.
Відтак, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500005682 від 06.02.2024 сплатив борг у загальному розмірі 24 804,00 грн.
Позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, тому, позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 1 548,43 грн - інфляційні втрати; 884,59 грн - 3 % річних, що і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною другою цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи зі змісту частини першої статті 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 1 548,43 грн - інфляційні втрати за період грудень 2022 - січень 2024; 884,59 грн - 3 % річних за період з 29.11.2022 по 05.02.2024.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період прострочення виконання зобов'язання.
Так, укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190977/202-0001 від 30.06.2020 передбачений обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (пункт 2.1.4. договору).
Згідно з умовами пункту 2.1.7 зазначеного договору замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Відповідно до пункту 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення № 45-00190977/202-0001 від 30.06.2020 надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Проте договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг.
Порядок оплати належних залізниці платежів передбачений Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) (далі - Правила, Правила розрахунків за перевезення вантажів).
Так, пунктом 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг (пункт 2.5. Правил).
Відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з пунктом 2.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Отже, Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.
Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом (457-98-п) порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.
Обставини, встановлені судом у справі № 904/2797/23, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами. Тому, стягнення вказаних платежів здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.
За усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 904/2543/22, 18.09.2020 у справі № 908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними й допустимими доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
При цьому настання строку виконання зобов'язання з оплати послуг не входить до предмета доказування, що пояснюється особливостями нормативного регулювання оплати послуг залізниці.
За вказаних обставин, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2797/23, яке набрало законної сили 30.01.2024 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/256/24).
Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Оскільки обов'язок з оплати спірних сум виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 у справі №904/2797/23, обґрунтованим періодом нарахування 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 31.01.2024 по 05.02.2024.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що прострочення відповідача існувало в період з 31.01.2024 (наступний день після набрання рішенням суду у справі № 904/2797/23 законної сили) до 05.02.2024 (день, що передує дню оплати).
Так, на суму боргу 24804,00 грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 31.01.2024 по 05.02.2024 у розмірі 12,20 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у період грудень 2022 - січень 2024 є безпідставними, оскільки в цей період прострочення відповідача було відсутнє.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 15,18 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, індентифікаційний код 00190977) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237) 3% річних на суму 12,20 грн та судовий збір у розмірі 15,18 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова