Рішення від 03.09.2025 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/3153/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. зрозглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Жук Юлії Вікторівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА:

Ухвалою господарського суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі №904/2684/25 за заявою ТОВ “ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК» про визнання банкрутом АТ"КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 26.11.2025. Призначено розпорядником майна боржника - АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" арбітражного керуючого Юринця А.В. Призначено попереднє засідання суду.

13.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ФОП Жук Ю.В. надійшла позовна заява (вх.№602/25 від 13.06.2025) до АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.06.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/3153/25).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

22.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.

Вищевказану ухвалу господарського суду від 18.06.2025 по справі №904/2684/25 (904/3153/25) було направлено відповідачу АТ "КЗРК" до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 9).

Однак відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення права учасників провадження по справі на подачу відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд розглянув позовну заяву у розумний строк.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач зазначає, що 29.11.2023 між ним та АТ «Криворізький залізорудний комбінат» укладено Договір поставки № 872 (надалі Договір), у відповідності до якого Продавець взяв на себе обов'язок поставити і передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

У відповідності до п. 1,2 найменування, кількість, комплектність товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності за п. 4.1. та 4.2 ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях

У відповідності до заявки Покупця вих. № 53-15/451 від 07.06.2024р. було замовлено 55 комплектів костюмів з водовідштовхувальним просоченням та 18 костюмів від нетоксичного пилу на загальну суму з ПДВ 102 030 ( сто дві тисячі тридцять ) грн.. 00 коп. у відповідності до Специфікації №3 від 15.05.2024р.

У відповідності до видаткової накладної № 48 від 28.06.2024р. Покупець отримав Товар в повному обсязі, у відповідності до заяви та Специфікації № 3, виставлено рахунок на оплату покупцю № 48 від 27.07.2024р. та зареєстровано податкову накладну № 30 від 28.07.2025р.

У відповідності до умов договору та Специфікації оплата товару здійснюється після фактичної поставки Товару.

З метою досудового врегулювання спору підприємець Жук Ю.В. зверталася до АТ "Кривбасзалізрудком" з Претензією від 14.04.2025р., у якій вимагав сплати заборгованості. Позивач відправив Претензію цінним листом з описом.

Згідно інформації АТ "УКРПОШТА" Відповідач отримав претензію 21.04.2025р., жодних дій щодо сплати, відстрочення чи розстрочення заборгованості не здійснив.

ФОП Жук Ю.В. також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача (на підставі ст. 625 ЦК України) інфляційних втрат в розмірі 13 713, 82 грн., 3% річних в розмірі 2 679, 93 грн. та пені в розмірі 25 065, 26 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування по даній справі є строк та належне виконання сторонами умов Договору та правомірність нарахування 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

29.11.2023 між ФОП Жук Юлією Вікторівною та АТ «Криворізький залізорудний комбінат» укладено Договір поставки № 872 (Договір), у відповідності до якого Продавець взяв на себе обов'язок поставити і передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, кількість, комплектність товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, і підтверджується Актом приймання товару, який складається Покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до якості товару, або в двосторонньому порядку, після усунення зауважень до кількості та якості товару.

Згідно п. 1.4. Договору вбачається, що у разі поставки товару на умовах EXW з оплатою у формі передплати, оплати по факту завантаження, або акредитиву, товар попередньо приймається Покупцем по кількості на складі Постачальника із перевіркою відповідності фактичної кількості товару даним видаткової накладної Постачальника. Остаточне приймання за кількістю та якістю здійснюється на складі Покупця. Після приймання товару за кількістю та якістю на складі Покупця, складається Акт приймання товару, в порядку, передбаченому в п. 1.3., який є підтвердженням переходу права власності на Товар.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що зобов'язання Постачальника із поставки вважаються виконаними після переходу права власності на товар в порядку, передбаченому п.1.3. та 1.4. Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.

Згідно п. 4.1. та 4.2 Договору ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях.

У відповідності до заявки Покупця вих. № 53-15/451 від 07.06.2024р. було замовлено 55 комплектів костюмів з водовідштовхувальним просоченням та 18 костюмів від нетоксичного пилу на загальну суму з ПДВ 102 030 (сто дві тисячі тридцять ) грн. 00 коп. у відповідності до Специфікації №3 від 15.05.2024.

У відповідності до видаткової накладної № 48 від 28.06.2024 Покупець отримав Товар в повному обсязі, згідно заявки Покупця вих. №53-15/451 від 07.06.2024 та Специфікації №3.

Згідно п. 5 Специфікації №3 до Договору вбачається, що оплата товару здійснюється по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.

Також Відповідачу виставлено рахунок на оплату покупцю № 48 від 27.07.2024р. та зареєстровано податкову накладну № 30 від 28.07.2025р.

14.04.2025 ФОП Жук Ю.В. звернулась до АТ "Кривбасзалізрудком" з Претензією, за змістом якої Позивач вимагає сплати заборгованість. Позивач відправив Претензію цінним листом з описом 17.04.2025 (поштова накладна №5003600718069).

Згідно інформації АТ "УКРПОШТА" Відповідач отримав претензію 21.04.2025, однак, дій щодо сплати, відстрочення чи розстрочення заборгованості не здійснив.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо виконання вимог договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, судом встановлено, що 28.06.2024 постачальником здійснено поставку товару на суму 102 030, 00 грн., а покупцем було прийнято товар, що підтверджується видатковою накладною №48 від 28.06.2024 та товарно-транспортною накладною №45 від 28.06.2024.

Відповідно до п. 3.1. Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.

Згідно п. 4.1. та 4.2 Договору ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях.

Згідно п. 5 Специфікації №3 до Договору вбачається, що оплата товару здійснюється по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 102 030, 00 грн.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на умови договору, специфікацій та норми ст. 253 ЦК України та ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною №48 від 28.06.2024 є таким, що настав 01.07.2024.

Господарський суд зазначає, що підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар є підписані відповідачем видаткові накладні, які у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними обліковими документами і фіксують факт здійснення господарської операції.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за видатковою накладною, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 102 030, 00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені 3 % річних за загальний період прострочення з 27.07.2024 по 12.06.2025 в сумі 2 688, 29 грн. та інфляційні втрати в сумі 13 713, 82 грн. за період з серпня 2024 року по травень 2025 року.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами статті 58 Конституції України унормовано, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття цими законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абз. 2, 4 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп/1997).

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України також дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзац 4 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Відтак при визначенні підстав відповідальності кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тими нормами, які були чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме момент виникнення заборгованості АТ "КЗРК" перед ФОП Жук Ю.В., що спричинили збитки позивачу.

У зв'язку з порушенням виконання відповідачем обов'язку з оплати товару за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 27.07.2024 по 12.06.2025 у сумі 25 065, 26 грн.

Господарський суд вважає за необхідне визначити, що на момент виникнення заборгованості АТ "КЗРК" перед ФОП Жук Ю.В. та на загальний період нарахування позивачем неустойки Господарський кодекс України не втратив свою чинність, а отже норми ГК України слід застосовувати до спірних правовідносин.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.6. Договору вбачається, що у випадку порушення Покупцем строків розрахунків за Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка розраховується з 10го банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що розрахунок здійснений позивачем без врахування положень ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, а відтак до стягнення підлягає пеня у розмірі 11 580, 33 грн. за загальний період з 27.07.2024 по 01.01.2025.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2 724, 44 грн.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Жук Юлії Вікторівни до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення заборгованості за договором поставки в межах справи №904/2684/25 за заявою ТОВ "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК" до боржника АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" про визнання банкрутом - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева (Зимових Походів), будинок 1 А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь Фізичної особи-підприємця Жук Юлії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основну заборгованість за Договором поставки №872 від 29.11.2023 в розмірі 102 030, 00 грн., 3% річних в розмірі 2 679, 93 грн., інфляційних втрат в розмірі 13 713, 82 грн., пені в розмірі 11 580, 33 грн. та судового збору в розмірі 2 724, 44 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.В. Мартинюк