вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
03.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4430/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Управління Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області (41700, Сумська область, Конотопський район, місто Буринь, вулиця Успенський шлях, будинок 5; ідентифікаційний код 37352463)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення заборгованості за договором поставки №742/2 від 16.09.2024 у загальному розмірі 10 398,00 грн
11.08.2025 до господарського суду надійшла позовна заява Управління Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - відповідач) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №742/2 від 16.09.2024 у загальному розмірі 10 398,00 грн
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4430/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
У вказаній позовній заяві позивач просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення.
18.08.2025 ухвалою господарського суду відмовлено Управлінню державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
18.08.2025 позовну заяву Управління державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення заборгованості за договором поставки №742/2 від 16.09.2024 у загальному розмірі 10 398,00 грн залишено без руху. Встановлено позивачу - Управлінню Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області - строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надання до суду: доказів про сплату судового збору на суму у розмір 3 028,00 грн, за належними реквізитами та у встановленому законом порядку; належні докази на підтвердження того, що всі АЗС боржника дійсно не функціонують й отримання палива в обсязі 200 літрів бензину А-95 на загальну суму 10 398,00 грн є неможливим; докази на підтвердження того, що договір поставки №742/2 від 16.09.2024 не визнавався в судовому порядку недійсним чи неукладеним в певній частині, а також є не розірваним між сторонами; доказів направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що позивач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, вказане зокрема підтверджується подачею до суду позовної заяви з додатками через вказаний сервіс, у зв'язку з чим ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи та як вказано вище, ухвалу господарського суду від 18.08.2025 було направлено позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 18.08.2025 доставлена до Електронного кабінету позивача - 20.08.2025 о 08:12 год.
З урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що позивач отримав вказану ухвалу суду 20.08.2025. Таким чином позивач повинен був усунути недоліки, зазначені судом, до 25.08.2025 включно, але позивач у встановлений судом строк не скористався наданим йому правом виправити недоліки поданої позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018. № 925/125/14.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Отже позивач пропустив встановлений ухвалою господарського суду від 18.08.2025 строк на усунення недоліків, що є підставою для повернення позовної заяви з додатками в силу частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, відповідно до положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню Управлінню Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області.
При цьому суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення заборгованості за договором поставки №742/2 від 16.09.2024 у загальному розмірі 10 398,00 грн, і додані до неї документи без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова