13.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1749/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Калашнікова М.О., представник
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 року у справі №908/1749/24 (суддя Боєва О.С.)
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС", м. Запоріжжя,
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
про стягнення суми 2 496 776,38 грн,-
Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС" та ОСОБА_1 суми 2 496 776,38 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 315 083,34 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 181 693,04 грн.
Підставою для звернення з позовом позивачем зазначено неналежне виконання позичальником та поручителем зобов'язань за договором №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року та договором поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 року, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та заборгованість по процентам за користування кредитом.
Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 549, 553, 559, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, умов договору №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року (з відповідними змінами) та договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 року (з відповідними змінами).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 року у цій справі позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 33211175 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 суму 2 315 083 грн 34 коп. заборгованості за кредитом, суму 181693 грн 04 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Рішення мотивовано доведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 року у справі №908/1749/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, приміщення, яке належало відповідачу-1 на праві власності та в якому здійснювалась підприємницька діяльність товариства, знищено повністю, що призводить до унеможливлення подальшого належного ведення господарської діяльності взагалі.
Про зазначену подію свідчить Акт про пожежу від 11.10.2022 року, постанова про залучення особи у кримінальному провадженні як представника потерпілого, лист старшого слідчого 1го відділення слідчого відділу управління СБУ в Запорізькій області від 12.10.2022 року, рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 25.11.2022 року, витяг з ЄРДР від 11.10.2022 року, Акт огляду об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 21.10.2022 року, Витяг з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій від 04.07.2023 року, лист Департаменту з управління ЖКГ від 05.04.2023 року, лист Департаменту з управління ЖКГ від 05.07.2023 року, лист Департаменту з управління ЖКГ від 27.04.2023 року, лист районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 19.04.2023 року та експертний висновок Запорізької ТПП №О-1257 від 14.11.2022 року.
За доводами скаржника під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було застосовано норми матеріального права, які стосуються настання для відповідачів форс-мажорних обставин, які призвели до неможливості виконання взятих на себе зобов'язань за спірним кредитним договором.
При цьому апелянт звертає увагу, що відповідачем-1 не здійснювалось звернення до ТПП з вимогою про складання сертифікату, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, оскільки у товариства відсутні грошові кошти для вчинення зазначеної дії.
Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що доказів належного повідомлення позивача, як то визначено наведеними вище умовами договорів, про настання обставин непереборної сили - знищення військами російської федерації приміщення, яке належало товариству на праві власності, відповідачами не надано та не доведено жодними доказами те, що саме форс-мажорні обставини стали причиною невиконання зобов'язання перед позивачем.
При цьому, відповідачем-1 було здійснено часткове виконання своїх зобов'язань перед банком, про що свідчать регулярні платежі на погашення заборгованості по кредитному договору після настання подій 11.10.2022 року, тобто ще один рік після настання форс-мажорних обставин та руйнування будівлі відповідача-1.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2025 року на 10:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено 13.08.2025 року о 14:30 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Верхогляд Т.А.
Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2025 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 908/1749/24 (42187) у зв'язку з перебування у відпустці судді Мороза В.Ф.; для розгляду справи визначено колегію у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Відповідачі участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 13.08.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.09.2018 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (банк, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС" (позичальник, відповідач-1 у справі) уклали договір №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту (надалі - Договір).
Відповідно до п. А.1 Договору кредитний ліміт овердрафту по цьому договору становить - 3 000 000,00 грн.
Проведення платежів позичальника в порядку, встановленого цим Договором, здійснюється банком у строк по 02.09.2019 року (п. А.3 Договору).
Для обслуговування кредиту позичальнику відкрито рахунок: НОМЕР_2 (п. А.5).
Згідно з п. А.7 Договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту та визначається:
Процентна ставка протягом 1-3 днів користування кредитом - 18 % річних
Процентів річних протягом 4-7 днів користування кредитом - 18.5 % річних
Процентів річних протягом 8-15 днів користування кредитом - 19 % річних
Процентів річних протягом 16-30 днів користування кредитом - 19.5 % річних.
Відповідно до п. 1.1 Договору банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язаний здійснювати овердрафтове обслуговування позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника № НОМЕР_3 , відкритому у банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього Договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів позичальника.
В п. 1.2 Договору визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені цим договором терміни.
Овердрафтове кредитування позичальника здійснюється банком у межах ліміту і строки, встановлених згідно з п.п 1.3, 1.4 цього Договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з п. А.4 цього Договору. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку позичальника зафіксоване нульове дебетове сальдо (п. 1.5 Договору).
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Договору, позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.1 цього Договору (п.п. 2.2.1); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору (п.п. 2.2.2); здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5 цього Договору (п.п. 2.2.3); повернути кредит у строки, встановлені п.п. 1.4, 2.3.4, 2.2.17 цього Договору (п.п. 2.2.5).
30.08.2019 року, 07.08.2020 року, 27.07.2021 року та 27.06.2022 року позивачем та відповідачем-1 були укладені Договори про внесення змін до Договору № ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року.
Так, у Договорі про внесення змін від 27.06.2022 року сторони дійшли згоди внести зміни до умов договору кредитування позичальника перед Банком на наступних умовах:
1) позичальник підтверджує свої зобов'язання перед банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 2356146,44 грн; суми нарахованих до 26.06.2022 року та несплачених позичальником процентів за користування кредитом - 112692,91 грн.
2) сторони дійшли згоди продовжити строк користування позичальником кредитними коштами та встановити кінцевий термін повернення кредиту та сплати процентів за його користування 26.06.2023 року.
3) погашення позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1), п. 1 цього договору про внесення змін, здійснюється наступним чином:
- повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченими процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору), з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін.
4) Сторони дійшли згоди змінити розмір процентної ставки за користування кредитними коштами за Договором, яка застосовується при відсутності порушення позичальником умов Договору, та встановити її розмір, починаючи з 27.06.2022 року, на рівні 15 процентів річних. Нарахування процентів та їх сплата позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.
5) сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) позичальнику не здійснюється.
Додатком №1 до Договору про внесення змін від 27.06.2022 року є Графік погашення заборгованості, з кінцевим терміном погашення кредиту - 26.06.2023 року.
07.08.2020 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) було укладено Договір поруки № ZPVKLOF57045/DP1 (далі - Договір поруки), за яким поручитель (відповідач-2) поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником (відповідачем-1) зобов'язань за Договором №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року.
Відповідно до 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
До Договору поруки учасниками правочину вносились зміни від 27.07.2021 року та від 27.06.2022 року, які є невід'ємними частинами до Договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 року.
Позивачем до позову додана копія довідки про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС" за рахунком №26004060134175 (т.1, а.с. 55).
На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до матеріалів справи надано копію виписки по рахунку ТОВ "ІНТЕРАВТО-ПЛЮС" за період з 07.02.2022 року по 11.06.2024 року (т.1, а.с. 56-75).
Також з матеріалів справи вбачається, що 22.04.2024 року засобами поштового зв'язку та 10.04.2024 року електронною поштою позивачем було направлено відповідачам вимогу вих. № 80827ZPVKS0GZ від 10.04.2024 року (т.1, а.с. 116-121), відповідно до якої Банк просив погасити до 10.05.2024 року всю наявну станом на 10.04.2024 року заборгованість за кредитом у розмірі 2 496776,68 грн, яка складається з таких сум: 2 315 083,34 грн - прострочений кредит, 181 693,34 грн - прострочені проценти.
Як зазначив позивач у позовній заяві, направлена ним вимога залишилась без задоволення. Іншого відповідачами не доведено.
Відповідно до ч. ст. 634 Цивільного кодексу України (ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, який діяв в період виникнення спірних правовідносин, визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Позивач просив сягнути заборгованість солідарно з поручителя - відповідача-2.
Як зазначалось вище, 07.08.2020 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) було укладено Договір поруки № ZPVKLOF57045/DP1 (далі - Договір поруки), за яким поручитель (відповідач-2) поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником (відповідачем-1) зобов'язань за Договором №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 року, визначених ст. 559 ЦК України, судом першої інстанції не встановлено, як і не встановлено таких підстав судом апеляційної інстанції.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки заборгованість за кредитом та по процентам за користування кредитом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості солідарно суд першої інстанції вірно визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання апелянта на форс-мажорні обставини у зв'язку з військовою агресією росії проти України, як на підставу зільнення його від сплати кредиту, не приймаються судом до уваги, оскільки такі обставини можуть бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення зобов'язання, але не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
При цьому суд звертає увагу, що позивач за первісним позовом заявив до стягнення лише заборгованість за кредитом, процентами та комісією, та не нараховує до стягнення неустойку (пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати).
Також умовами п. 9.3 Договору про внесення змін від 27.07.2021 року до Договору №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року, передбачено, що у разі виникнення у сторони підозри, що відбулося або може відбутися порушення будь-яких положень змісту цього Договору, відповідна сторона зобов'язується повідомити іншу сторону в письмовій формі. Після письмового повідомлення відповідна сторона має право призупинити виконання зобов'язань за цим Договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться.
Разом з тим, доказів належного повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили - знищення військами російської федерації приміщення, яке належало відповідачу-1 на праві власності, як то визначено наведеними вище умовами договорів, відповідачами не надано та не доведено жодними доказами те, що саме форс-мажорні обставини стали причиною невиконання зобов'язання перед позивачем.
Отже, встановлені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 року у справі №908/1749/24 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Постанова складена у повному обсязі 03.09.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков