27 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/154/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
прокурора - Ногіна О.М. - на підставі посвідчення від 01.03.2023 №072833;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
3-го відповідача - не з'явився;
4-го відповідача - Орлов О.В. - на підставі ордеру серії АХ №1218762 від 05.11.2024,
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м.Харків, (вх.№1593 Х/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 (суддя Прохоров С.А, ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 24.06.2025) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №30336 від 03.12.2024) за результатами розгляду справи №922/154/22
за позовом: Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків,
за участю прокуратури Харківської області,
до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків;
до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;
до 3-відповідача: ОСОБА_2 , м.Харків,
до 4-го відповідача: ОСОБА_1 , м.Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів та повернення майна, -
18.01.2022 керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ФОП Коваленко Олени Володимирівни, ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх.№22542 від 09.09.2024), в якій просив суд:
-визнати незаконним та скасувати п. 35 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.11.2016 № 5397-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Коваленко Оленою Володимирівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою і зареєстрований в реєстрі за №384;
-витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини № 2,16, 17 у житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 21,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 126835663101).
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2024 у справі №922/154/22 відмовлено в позові керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2 ; закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 закрито.
03.12.2024 4-им відповідачем подано до господарського суду Харківської області заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №30336), в якій просив суд стягнути з прокуратури Харківської області 40000,00грн. витрат на правничу допомогу.
31.01.2025 до господарського суду Харківської області надійшов запит Східного апеляційного господарського суду, яким витребувано матеріали справи №922/154/22, у зв'язку із призначенням до розгляду апеляційної скарги на рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2024.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2025 зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 (вх. №30336 від 03.12.2024) про розподіл судових витрат до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення суду від 29.11.2024 та повернення матеріалів справи №922/154/22 до господарського суду Харківської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, залишеною без змін постановою Верховного суду від 07.05.2025 у справі №922/154/22 частково задоволено апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2024 у справі №922/154/22 в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до ОСОБА_1 відмовлено; в решті рішення залишено без змін.
09.06.2025 матеріали справи №922/154/22 повернулись до господарського суду Харківської області.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №30336 від 03.12.2024); стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 20000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; в решті заяви відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване додаткове рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 27.08.2025 о 11:15 годині.
21.07.2025 представником 4-го відповідача подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8957), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника керівника обласної прокуратури, додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.08.2025 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 та відмовити в задоволенні заяви представника 4-го відповідача ОСОБА_1 - адвоката Орлова О.О про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Харківської обласної прокуратури у розмірі 20000,00грн.
Представник 4-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, просив відмовити в її задоволенні, додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 залишити без змін.
Враховуючи, що прокурор та представник 4-го відповідача з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.12.2024 представник 4-го відповідача Костилєвої Юлії Олегівни адвокат Орлов О.О. подав до господарського суду Харківської області заяву (вх.№ 30336) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій просив прийняти докази понесення витрат на правничу допомогу та ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/154/22, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури на користь Костилевої Олії Олегівни витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції в сумі 40000,00грн. (т.3 а.с.44-46)
Таким чином, з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури в господарському суді першої інстанції та доказами їх понесення 4-ий відповідач звернувся в межах процесуального строку встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України: “Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19)".
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як “форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Колегією суддів встановлено, що надання правничої допомоги та представництво інтересів 4-го відповідача у справі в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Орловим Олександром Олександровичем на підставі ордеру серія АХ №1218762 від 05.11.2024, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №34/К/Г-24 від 05.11.2024.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2024 між Олександром Олександровичем Орловим (надалі - адвокат) та Костилєвою Юлією Олегівною (надалі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги №34/К/Г-24, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів клієнта у справі №922/154/22 про витребування у клієнта нежитлових приміщень підвальної частини №2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності клієнта на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720) (пункт 1.1 договору).
При наданні правничої допомоги за цим договором адвокат збирає докази та відомості звертається з адвокатськими запитами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, їх службових та посадових осіб, а також до самозайнятих осіб; складає та подає до Господарського суду заяви по суті та заяви з процесуальних питань; за необхідності готує та подає апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу; за необхідності готує та подає касаційну скаргу або відзив на касаційну скаргу.
За необхідності готує та подає інші заяви та клопотання, заперечення проти заяв та клопотань, інші документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта. Крім того, адвокат представляє інтереси клієнта в судах першої (Господарський суд Харківської області), другої (Східний апеляційний господарський суд) та третьої (Верховний Суд) інстанцій. При розгляді справи адвокат висловлює свої доводи, міркування, правову позицію та належним чином використовує надані Стороні у справі права відповідно до статей 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України для досягнення позитивного результату.
Адвокат при надані клієнту правничої допомоги використовує передбачені Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими законодавчими актами засоби, способи і методи представництва клієнта для недопущення порушення, обмеження чи невизнання прав клієнта та (або) відновлення його порушеного, обмеженого чи невизнаного права.
Відповідно до пункту 3.1 договору, умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який оплачується клієнтом на користь адвоката, сторони узгоджують у додатку №1 до цього договору, який складається в 2-х (двох) примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до додатку 1 до договору про надання правничої сторони за договором про надання правничої допомоги 34/К/Г-24 від 05.11.2024 домовились, що гонорар адвоката за подання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів клієнта у справі клієнта у справі №922/154/22 про витребування у клієнта нежитлових приміщень підвальної частини №2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності клієнта на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720), - у суді першоїінстанції становить 40000,00грн. в будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь клієнта.
Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 29.11.2024, адвокат О.О. Орлов надав такі послуги:
1) здійснив аналіз наявної правової ситуації та наданих Клієнтом документів та вивчив судову практику з правовідносин що склалися;
2) склав, підписав та подав до господарського суду відзив на позов прокурора,
3) склав, підписав та подав до господарського суду клопотання про поновлення строків подання відзиву на позов прокурора,
4) приймав участь у судових засіданнях 08.11.2024 та 29.11.2024;
5) вивчив практику Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з аналогічних правовідносин;
6) склав, підписав та подав до господарського суду клопотання про закриття провадження у справі,
7) приймав участь у судових дебатах, викладав свою думку, надавав пояснення, обґрунтував свою правову позицію.
8) склав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат.
У результаті виконання першого етапу робіт з надання адвокатом правничої допомоги клієнту за договором №34/К/Г-24 від 05.11.2024 року господарський суд ухвалив позитивне для клієнта судове рішення, яким закрив провадження у справі щодо вимоги про витребування з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нежитлових приміщень підвальної частини № 2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності клієнта на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720).
Сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості виконання адвокатом першого етапу робіт з надання правничої допомоги клієнту.
Згідно додатку №1 до договору №34/К/Г-24 від 05.11.2024 року гонорар адвоката становить 40000 грн.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сторони договору надання правничої допомоги 34/К/Г-24 від 05.11.2024 узгодили форму гонорару у фіксованому розмірі.
У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 року по справі №910/9714/22 зазначено:
"6.42. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
6.43. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
6.44. Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині."
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, у додатковій постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №873/29/22 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши подані 4-им відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, враховуючи характер спору у даній справі та ступінь її складності, керуючись принципами справедливості та верховенства права, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідний розмір є завищеним з огляду на таке.
Як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, такі послуги, як: “прийняття участі у судових дебатах» охоплюються поняттям “участь у судовому засіданні», а “здійснення аналізу наявної правової ситуації вивчення судової практики з правовідносин що склалися» охоплюється поняттям “вивчення практики Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з аналогічних правовідносин».
Крім того, рішення господарського суду Харківської області 29.11.2024 у справі №922/154/22 було частково скасовано постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, залишеною без змін постановою Верховного суду від 07.05.2025.
Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що надані 4-відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, апеляційний господарський суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (прокурора).
Враховуючий вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлений представником 4-го відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Олександра Олександровича Орлова про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, із стягненням з прокурора на користь 4-го відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00грн.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення додаткового рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,
Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/154/22 залишити без змін.
Повна постанова складена 03.09.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя П.В. Тихий