Справа № 369/478/25
Провадження № 2/369/5299/25
03.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду у цивільній справі № 369/478/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди,
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/478/25 за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.01.2025 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди.
29.04.2025 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з заявою про виправлення описки в ухвалі суду № 369/478/25 від 17.01.2025 року та просив зазначити, що позовна заява подана від двох позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.01.2025 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди.
Як встанровлено судом позовну заяву подано 09.01.2025 року через підсистему "Електронний суд" та одноособово підписано ОСОБА_1 . Крім того, у зареєстрованому та складеному ОСОБА_1 електронному примірнику позовної заяви зазначено тільки одного позивача, а саме ОСОБА_1 .
Судом досліджено позовну заяву подану через підсистему "Електронний суд" та одноособово підписану ОСОБА_1 та з'ясовано, що позовна заява містить скановану копію позовної заяви ОСОБА_2 , яка згідно позиції суду за своєю правовою природою є додатком до позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки подана саме ним через підсистему "Електронний суд" як копія відповідного документу.
Отже, ОСОБА_2 не має статусу позивача у даній справі.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У даному випадку позов було подано ОСОБА_1 та підписано ним кваліфікованим електронним підписом, натомість підпису ОСОБА_2 чи зазначення її другим позивачем позовна заява від 09.01.2025 року не містить.
Суд роз'яснює, що за приписами статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою .
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі, однак вбачає, в такому разі, наявність безпосереднього підпису особи (не сканованої копії).
Крім того, суд роз'яснює, що ОСОБА_2 не позбавлена можливості подати позов на загальних підставах.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків (постанова КЦС Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 369/8367/16-ц, провадження № 61-10808св18).
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про виправити описку в ухвалі суду про відкриття провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду у цивільній справі № 369/478/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвалу складено та підписано: 03.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко