Справа № 364/497/25
Провадження № 2/364/287/25
02.09.2025 Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Макаренко Л. А.,
при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,
за участю:
учасники справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
До Володарського районного суду Київської області 02.06.2025 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому Позивач просить суд: розірвати шлюб, укладений сторонами та зареєстрований 18.02.2017 Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 06 (а.с. 3).
На обґрунтування заявленої позовної вимоги представник Позивача - адвокат Патківська О.В. (договір про надання правової допомоги від 19.05.2025 № 9, ордер на надання правничої допомоги від 21.05.2025 серії АІ № 1902021, а.с. 7, 8) у позовній заяві зазначила, що сторонами 18.02.2017 було укладено шлюб; спільне життя у них не склалося через відсутність спільних інтересів та різні погляди на життя; примирення, подальше спільне проживання та збереження шлюбу стало суперечити інтересам Позивача; дітей у подружжя немає; разом не проживають з березня 2022 року (а.с. 1-3).
Після виконання вимог частин шостої - восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалою суду від 05.06.2025 відкрито провадження в справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та їх виклику у судове засідання за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву із запереченнями проти позову, роз'яснено право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; копії ухвали суду направлено сторонам (а.с. 16-18, 19).
Водночас, враховуючи, що Відповідач копії зазначеної ухвали суду від 05.06.2025 про відкриття провадження не отримав, повідомити його про надходження згаданого позову суду не вдалось і не вбачалось можливим, тому ухвалою суду від 04.08.2025 було змінено порядок розгляду справи та вирішено розглядати надалі цю справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою забезпечення рівності сторін, права особи на захист, забезпечення належного повідомлення всіх учасників справи, в тому числі Відповідача, із застосуванням, у разі необхідності, правових механізмів, передбачених статтею 128 ЦПК України; встановлено Відповідачеві новий строк для подання відзиву; призначено розгляд справи на 26.08.2025 (а.с. 23-25), надалі відкладено на 02.09.2025 через першу неявку Відповідача.
У судові засідання 26.08.2025 та 02.09.2025 Позивач не з'являлась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 21, 36).
Відповідач у судові засідання також не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку частин сьомої, восьмої, одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за адресою місця реєстрації, що поверталися без вручення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 37), а також шляхом розміщення оголошень про його виклик у судові засідання на офіційному вебсайті Володарського районного суду Київської області вебпорталу Судової влади України (а.с. 26-27, 43-44).
За наведених обставин Відповідач, місце фактичного проживання (перебування) якого невідоме, вважається належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою їх місця проживання з отриманням відмітки на повістках про відсутність особи за цієї адресою (пункт 2 частини сьомої, пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України), а також шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (частина одинадцята статті 128, частина десята статті 130 ЦПК України).
Водночас суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності фактичного отримання Відповідачем судових повісток, виходить як з наведених положень статей 128, 130 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що встановлюють порядок направлення і вручення судових повісток, а також з обов'язку особи зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до норм статей 3, 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно. Таке декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.
Згідно з вимогами пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (зі змінами), особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою; у разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором; за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Строки виконання особою обов'язку щодо декларування/реєстрації свого місця проживання визначені в пункті 5 названого Порядку.
З огляду на це обов'язок суду повідомити особу, зокрема про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення офіційної кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, на переконання суду, прямо кореспондується з обов'язком особи зареєструвати своє місце проживання, тим самим повідомивши державу (державні органи, зокрема суди) про адресу отримання нею офіційної кореспонденції; невиконання особою такого обов'язку не може перешкоджати іншим особам захистити в суді свої права та законні інтереси (статті 55, 68 Конституції України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд звбачає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що 18.02.2017 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2017 Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 06, при цьому Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с. 6).
Як стверджено в позовній заяві, спільне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та різні погляди на життя; примирення, подальше спільне проживання та збереження шлюбу стало суперечити інтересам Позивача; дітей у подружжя немає; разом не проживають з березня 2022 року.
В Україні шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (стаття 51 Конституції України, статті 24, 56 Сімейного кодексу України).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).
За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).
З огляду на викладене та зважаючи на фактичне припинення подружнього життя сторін, небажання примиритися та зберегти сім'ю, тому за таких встановлених обставин суд дійшов до висновку, що рішення Позивача про розірвання шлюбу є виваженим, свідомим, причини, з яких вона наполягає на розірванні шлюбу, - обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини Позивач наміру не має. Суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
За правовою позицією, що неодноразово викладалася в постановах Верховного Суду, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу (зокрема, постанови Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 569/458/18, від 11.11.2020 у справі № 369/7035/18 тощо).
Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), щодо права на приватне та сімейне життя неодноразово наголошував, на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя; відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні (зокрема, пункт 61 рішення ЄСПЛ від 29.04.2002 у справі «Прітті проти Сполученого Королівства», заява № 2346/02, пункт 126 рішення ЄСПЛ від 12.06.2014 у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії», заява № 56030/07).
У зв'язку з усім наведеним суд вбачає наявними підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу; Позивачеві слід залишити її шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » згідно з її клопотанням, викладеним у позовній заяві.
На підставі імперативних приписів статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір.
Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).
Відповідно до статей 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 289, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 18.02.2017 Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 06, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Копії цього заочного рішення суду направити учасникам справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Володарським районним судом Київської області за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення; така заява про перегляд заочного рішення подається в письмовій формі та повинна відповідати вимогам статті 285 ЦПК України.
Заочне рішення суду може бути оскаржено Позивачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного тридцятиденного строку, якщо протягом цього строку не було подано заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л. А. Макаренко