"02" вересня 2025 р. Справа № 363/1477/25
02 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Крюкової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком,
19.03.2025 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2024 по 28.02.2025, у розмірі 12883 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, а всього 16185,80 грн.
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.04.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 30.06.2025 о 10:00 про що повідомлено учасників провадження, а відповідача, зареєстроване місце проживання якої судом не встановлено, з урахуванням положень частини десятої статті 187 ЦПК України та відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. При цьому, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судова повістка про виклик відповідача, були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу надання позивачем послуг, де утворилася заборгованість, та відповідач є власником нерухомого майна.
20.06.2025 до суду представником позивача - адвокатом Томіною О.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибути до суду, оскільки вона перебуватиме за межами Київської області.
У зв'язку із неявкою учасників провадження у судове засідання, призначене на 30.06.2025, розгляд справи було відкладено на 02.09.2025 о 15:00, про що повідомлено сторін, а відповідачу повторно надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками та судову повістку про виклик до суду, оскільки конверт із судовою кореспонденцію, надісланий відповідачу на адресу знаходження нерухомого майна, де надаються послуги позивачем та вона є його власником майна, повернувся на адресу суду без вручення з причин «за закінченням терміну зберігання», а також повідомлено у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України.
01.09.2025 представником позивача - адвокатом Томіною О.В. подано заяву, у якій, посилаючись на положення статті 49, 255 та 256 ЦПК України та вказуючи, що відповідачем погашено заборгованість, яка зазначена у позові за період з 01.01.2024 по 28.02.2025, в повному обсязі, просить прийняти відмову від позову в частині та закрити провадження в частині стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком по справі №363/1477/25 за позовом ТОВ «Велесдобробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, при цьому, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., а всього 6028,00 грн. Крім цього, у заяві представником позивача зазначено, що у прохальній частині позовної заяви, нею помилково зазначено суму судового збору в розмірі 302,80 грн., замість понесених витрат у розмірі 3028,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
У судове засідання, призначене на 02.09.2025 учасники провадження не з'явилися.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність заяви представника позивача про відмову від позову, у якій також зазначено про розгляд заяви у її відсутності, а також, вжиті судом заходи щодо участі відповідача під час розгляду справи та, яка, у порядку, встановленому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, є такою, що повідомлена про розгляд справи, а конверт із судовою кореспонденцією, що були повторно надіслані відповідачу на адресу знаходження нерухомого майна, повернувся до суду без вручення відповідачу з причин «за закінченням терміну зберігання». Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України», проте із будь-якими заявами/клопотаннями відповідач до суду не зверталася, при цьому, погасила суму заборгованості, яка є предметом спору у цій справі.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 62 ЦПК України встановлено перелік документів, що підтверджують повноваження представників.
Відповідно до частини першої та другої статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Так, до позовної заяви, представником позивача додано копію Договору №24/04/24 від 24.04.2024 про надання правничої допомоги та Додатку №1 до вказаного договору, а також Ордер.
Як убачається із змісту позовних вимог та змісту заяви про відмову від позову у частині, представник позивача відмовилася у повному обсязі від позовних вимог, заявлених до відповідача про стягнення заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12883 грн, у зв'язку із тим, що відповідачем було добровільно виконано свої зобов'язання щодо сплати боргу, що по факту свідчить про врегулювання спору. Водночас, представник позивача просить суд вирішити питання щодо судових витрат, які позивач поніс, у зв'язку із зверненням до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відмова від позову є процесуальним правом сторони позивача, яке може бути реалізовано на будь-якій стадії судового провадження, то суд, зважаючи на подану стороною позивача заяву про відмову від позову через погашення відповідачем заборгованості, вважає за можливе прийняти відмову ТОВ «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» від позову до ОСОБА_1 . На цій підставі провадження у справі підлягає закриттю.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Главою 8 ЦПК України регламентовано питання судових витрат, зокрема нормами статті 142 ЦПК України визначено розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною першою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як убачається із попереднього розрахунку судових витрат, понесених позивачем у цій справі, його розмір складає 6028,00 грн (3028,00 грн - витрати по сплаті судового збору, 3000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу).
Згідно із частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічне положення міститься у частині третій
статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
КЦС ВС указав, у яких випадках відшкодовуються судові витрати у разі закриття провадження у справі. Про це йдеться у постанові у справі № 199/9188/16-ц від 21.04.2021.
Так, у постанові зазначено: «Правовий аналіз ч. 3 ст. 142 ЦПК дає підстави для висновку, що в разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за винятком, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК) відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК є підставою для стягнення з відповідачки на користь позивачки понесених нею судових витрат. Частина 3 зазначеної статті застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.».
Як убачається із матеріалів справи, позивач - ТОВ «ВЕЛЕСДОБРОБУТ», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 сплатив судовий збір у загальному його розмірі -
3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №1926 від 04.03.2025 у розмірі 2725,20 грн та платіжної інструкції №1886 від 20.01.2025 у розмірі 302,80 грн (а.с. 5,6).
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що провадження у справі слід закрити, у зв'язку з відмовою позивача від позову, що зумовлено задоволенням відповідачем позовних вимог після їх пред'явлення та відкриття провадження у справі і до розгляду справи по суті, то суд дійшов висновку про необхідність повернення ТОВ «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1514,00 грн., а також стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1514,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Так, звертаючись до суду із позовом, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у відповідності до умов Договору №24/04/24 про надання правової допомоги від 24.04.2024 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №24/02/25 від 24.02.2025, які полягають у складанні позовної заяви про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком та підготовчі дії щодо її подання разом з додатками до Вишгородського районного суду Київської області по
кв. 26 в буд. 111 по вул. Борисо-Глібська в м. Вишгород Київської обл. Загальна вартість робіт (послуг) з розрахунку вартості однієї години роботи (2000,00 грн.) за 1 год. 30 хв. роботи складає 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18).
Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії: Договору №24/04/24 від 24.04.2024 про надання правничої допомоги та Додатку № 1 до вказаного договору, Ордеру серії АІ №1601636, Акту №21/01/25 від 21.01.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору №24/04/24 про надання правової допомоги від 24.04.2024, у частині складання та подання позовної заяви по кв. АДРЕСА_2 та платіжної інструкції №1888 від 20.01.2025 про сплату ТОВ «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» адвокатських послуг згідно Акту (а.с. 51-56).
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу сформулювала висновок про необхідність надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких сторона по справі мала заперечення.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі у розмірі 3000,00 грн., оскільки така сума відповідає критеріям реальності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності. При цьому, відповідач, сплативши суму заборгованості під час перебування справи у провадженні суду, не скористалася правом звернутися до суду із відповідною заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 43, 49, 133, 134, 137, 142, 206, 255, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд
прийняти відмову Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком, а провадження у цій справі - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» з державного бюджету 50 % судового збору - 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, сплаченого за подання позовної заяви, згідно платіжних інструкції №1926 від 04.03.2025 у розмірі 2725,20 грн та №1886 від 20.01.2025 у розмірі 302,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСДОБРОБУТ» 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору у розмірі 1514, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн, а всього стягнути - 4514 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок
Роз'яснити позивачу положення частини другої статті 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут», код ЄДРПОУ 41035066, р/р НОМЕР_1 в Київське ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», адреса: Київська область, м. Вишгород, пров. Квітковий, 2-Б, оф. 21.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , власник майна за адресою: АДРЕСА_3
Суддя О.П. Лукач