Справа № 362/5323/24
Провадження № 2/362/611/25
(заочне)
03 вересня 2025 року м.Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області
у складі головуючого судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судових засідань Жеребко Ю.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 17.02.2022-100002705 від 17.02.2022 року в розмірі 13420 грн. та понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 17.02.2022-100002705.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором у сумі 11000,00 грн. Відповідач свої обов'язки за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув кредит та проценти за користування кредитом у загальній сумі 13420,00 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О. (а.с. 35).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с. 96)
Представник позивача в судове засідання не з'явився, зі змісту прохальної частини позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі.
Згідно із відомостями центру надання адміністративних послуг Васильківської міської ради Київської області відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження, яка повернулися без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18.
Отже, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за адресою зареєстрованого місця проживання (поштове повідомлення міститься матеріалах справи), своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суд встановив, що 17.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір (оферта) 17.02.2022-100002705, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 11000,00 грн. строком на 28 днів.
Відповідно до умов договору: сума кредиту 11000,00 грн.; строк на який надається кредит 28 днів з дати його отримання; дата повернення кредиту 16.03.2022 року; процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 1 % за один день користування Кредитом ,яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит.
Зі своєї сторони ТОВ «Споживчий центр» виконало своє грошове зобов'язання та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн на картку отримувача НОМЕР_1 (маска картки). Вказана обставина підтверджується довідкою АТ «Таскомбанк».(а.с. 32)..
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Щодо правової природи укладеного Кредитного договору № 03.08.2023-10000025від 03.08.2023, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Нормою статті 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 ЦК України, позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 11000,00 грн., що підтверджено даними про електронний переказ.
Однак, позичальник свої обов'язки за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув отримані кошти та проценти за користування кредитом процентів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку (карти-субконто) (а.с.61) становить 13420,00 грн., з яких 11000,00 грн. - основний борг, 770,00 грн. - проценти, 1650,00 - комісія, пов'язана із наданням кредиту.
Таким чином, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання по їх поверненню та сплаті відсотків належним чином не виконував, а отже зобов'язаний повернути позивачу борг в загальному розмірі 13420,00 грн., у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплаченого при подачі позову з врахуванням пониженого коефіцієнта 0,8.
Керуючись ст.ст.12,76,77-81, 141, 211, 223, 247, 263,265,280, 285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.02.2022-100002705 від 17.02.2022 року в сумі 13420 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять ) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, індекс 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Мартинцова І.О.