Справа № 357/11736/25
1-кп/357/1002/25
03.09.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 м. Біла Церква Київської області, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015110030002621, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 ,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015110030002621 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Клопотання прокурор мотивував тим, що передбачені ст. 49 КК України строки давності закінчились, а вичерпними слідчими та процесуальними діями особу, що вчинила кримінальне правопорушення, встановити не видалося можливим.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходить наступних висновків.
Із матеріалів кримінального провадження № 12015110030002621 від 30.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, встановлено, що 30.06.2015 за заявою ОСОБА_4 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення крадіжки в період часу з 26.06.2015 по 30.06.2015 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час досудового розслідування було проведено певний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме:
30.06.2015 проведений огляд місця події та у липні 2015 року допитано кілька свідків.
14.03.2019 у кримінальному проваджені призначено судово-дактилоскопічну експертизу та отримано висновок експерта № 8-1/360 від 18.03.2019 відповідно до якої слід пальця руки з розмірами по осях 15х15 мм, вилучений під час ОМП, придатний для ідентифікації за ним особи. Слід пальців рук (руки) з розмірами по осях 15х20 мм, 13х15мм, непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб).
09.07.2025 було надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України), а саме встановити місцезнаходження потерпілої ОСОБА_4 та додатково її допитати; провести інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
На виконання вказаного доручення до матеріалів справи додано рапорт оперативного працівника про те, що потерпілу не видалося можливим допитати, оскільки двері за її адресою ніхто не відкрив, номер телефону вимкнений. Відповідно до інформації адміністрації Державної прикордонної служби України потерпіла 19.02.2023 перетнула кордон та до цього часу не повернулась.
Жодних інших слідчих чи процесуальних дій, спрямованих на встановлення особи (осіб), що вчинили кримінальне правопорушення, в справі вчинено не було.
В даному випадку діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочину та строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня його вчинення, згідно ст. 49 КК України, вже закінчились, що свідчить про те, що формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, ст. 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, якими є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ч. 1 ст. 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких в тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність в свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані в тому числі всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Принцип публічності (ст. 25 КПК України) серед іншого визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст. 9, 25 КПК України.
В даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів, слідчий фактично проводив досудове розслідування лише в липні 2015 в подальшому жодної слідчої чи процесуальної дії не вчиняв. Тобто, фактично, починаючи з 2015 року у кримінальному провадженні слідчим не здійснювалось досудове розслідування та не здійснювались дії на виконання обов'язків встановлених ст.ст. 9, 25, 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17.102019, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження № 12014200440006125 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Суд приходить до висновку, що слідчим не проведено усіх необхідних слідчих дій з метою встановлення особи причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України. Таким чином, суд вважає, що досудове розслідування проведено не у повному обсязі, а тому стверджувати, що вжито усіх заходів, а також, що проведено усі слідчі та розшукові дії, якими не встановлено особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, у суду немає підстав.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а тому у закритті кримінального провадження № 12015110030002621 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст.284КПК України слід відмовити.
На підставі ст.ст. 12, 49, ч. 3 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 284 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015110030002621, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження 12015110030002621 від 30.06.2015 повернути прокурору Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5