Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/2880/23
Провадження № 2/273/443/25
19 серпня 2025 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., секретаря судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором . Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість станом на 31.03.2021 року у розмірі - 40 650 грн. 83 коп. , у тому числі 23 217 грн. 73 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52 % річних за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року; 1 700 грн. 00 коп. - штрафи, пені за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року; 9 715 грн. 17 коп. - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 20.07.2020 року (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021 року, а також сплачений судовий збір в розмірі 2684,83 грн., та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 19.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК з Анкетою-Заявою на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту на підставі якої 19 липня 2018 року підписано Виписку-повідомлення № 26204069678001.UАН. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася і погодилася із Публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. Шляхом підписання Анкети - Заяви, відповідачка акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена АТ «ЮНЕКС БАНК» на офіційній інтернет сторінці Банку та погодилася, що Анкета - Заява разом з Публічною пропозицією та додатками до неї становить між Банком та нею Договір про комплексне банківське обслуговування.
Публічна пропозиція, Правила користування платіжною карткою , Тарифи, Анкета-Заява про акцепт Публічної пропозиції, що надана Клієнтом Банку, Виписка-повідомлення разом складають єдиний документ - Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб . Пунктом 2.14 Договору визначено, що Договір набирає чинність з моменту його укладення, тобто отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви, та діє до моменту його розірвання або припинення з будь-яких інших причин.
Відповідно до Виписки-повідомлення № 26204069678001.UАН до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» від 19 липня 2018 року та Анкети-Заяви відповідачці здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх9643 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 25 000 грн. 00 коп. , процентна ставка за користування кредитними коштами - 48,00% річних, строком до 19 липня 2019 року, у разі виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) - 60 % річних, згідно банківського продукту «Кредитна картка». Тип картки: Debit Platinum Instant. Тип процентної ставки - фіксована процентна ставка. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 69,2387 %. Загальна вартість кредиту - 34 434 грн. 25 коп.
Днем погашення Кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів за додаткові та супутні послуги вважається день надходження коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ЮНЕКС БАНК». Вказані умови було узгоджено Сторонами у Паспорті споживчого кредиту, що підписаний відповідачкою 19.07.2018 року.
Крім того, в Паспорті споживчого кредиту від 19.07.2018 року визначено, що строк кредитування - 12 місяців з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки.
На підтвердження обставин щодо видачі кредитної картки на ім'я ОСОБА_1 надано розписку про підтвердження отримання платіжної картки 19.07.2018 року за підписом ОСОБА_1 та представника Банку.
В період з 19 липня 2018 року відповідачка отримала грошові кошти у розмір 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 19.07.2018 року по 31.03.2021 року.
Відповідно до п. 1 Анкети-заяви строк дії Відновлювальної відкличної кредитної лінії складав 12 місяців.
В свою чергу після отримання у готівковій та безготівковій формі коштів та внаслідок відсутності чергового платежу від відповідачки, спрямованого на погашення простроченої заборгованості, відбулось нарахування процентів за користування грошовими коштами за ставкою 52 % річних.
Станом на 20.07.2020 року відповідачка кредитні кошти не повернула, а тому по рахунку № НОМЕР_1 .UАН від 19.07.2018 року виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) рахунок № НОМЕР_1 .UАН-NO PRO від 20.07.2020 року, внаслідок чого нарахування процентів відбулося у розмірі 60% річних.
28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1 до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - АТ «ЮНЕКС БАНК».
Переможцем електронного аукціону є - ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UА-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року.
31.03.2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021.
Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 (Реєстр прав вимог станом на кінець дня 31 березня 2021 року). Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору.
Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 по заборгованості за Договором про комплексне банківське обслуговування № 26204069678001. UАН від 19. 07.2018 року.
Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідачки підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року.
Станом на 31 березня 2021 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором про комплексне банківське обслуговування № 26204069678001.UАН від 19.07.2019 року (виписка-повідомлення) та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UАН-NO PRO від 20.07.2020 року становить - 40 650 грн. 83 коп., у тому числі: 23 217 грн. 73 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52 % річних за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року; 1 700 грн. 00 коп. - штрафи, пені за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року; 9 715 грн. 17 коп. - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 20.07.2020 року (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021 року.
Кількість днів прострочення по поверненню частини тіла кредиту, процентів по кредиту та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 року складає 398 днів.
13 травня 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено за адресою місця реєстрації відповідачки Повідомлення про відступлення права вимоги № 04-21/380/Ф і надано строк для погашення суми несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) по рахунку № НОМЕР_1 . UАН-NO PRO від 20.07.2020 року, яка складає - 32 932 грн. 90 коп.
Згідно відмітки на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 05 003 876 939 07 зазначена вище вимога вручена- 03 червня 2021 року.
08 червня 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено за адресою місця реєстрації відповідачки Повідомлення про відступлення права вимоги № 06-21/1261/Ф і надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 26204069678001. UАН від 19.07.2018 року, яка складає - 7 171 грн. 93 коп.
Згідно відмітки на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 05 003 947 426 62 зазначена вище вимога вручена - 12 червня 2021 року. Проте, на день звернення до суду з даним позовом відповідачка жодним чином не виконала умови Договору та не погасила прострочену заборгованість по тілу кредиту, нарахованим процентам, штрафам та пеням.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 23.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
02.07.2024 року представник відповідача адвокат Омельченко Д.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не погоджується з позовом та просить відмовити у його задоволенні повністю з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка була ознайомлена із Публічною пропозицією ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб , позивачем не надано доказів того, що саме додана до позовної заяви редакція Публічної пропозиції ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб м. Київ існувала на момент підписання Анкети-заяви від 19 липня 2018 року, а також відсутні докази того, що ОСОБА_1 зрозуміла умови публічної оферти правильно, в повному обсязі. Разом з тим вказує, що поивач не надав підтвердження тій обставині, що ним було видано в безготівковій чи в готівковій формі грошові кошти в кредиті в розмірі 25000,00 грн. Відповідачка також не згодна з нарахованою сумою заборгованості, позивачем не надано розрахунку заборгованості. Крім того, в Анкеті-заяві від 19 липня 2018 року річна ставка зазначена 32,00 %, а у Виписці-повідомленні №26204069678001.UАН від 19 липня 2018 року - 48,00 %, а тому незрозуміло на якій підставі було застосовано 52 % річних. Відповідачка не надавала дозволу на пролонгацію договору. Також представником відповідачки подано заяву застосування строку позовної давності.
09.07.2024 року представник позивача адвокат Кумко О.Д. подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що ознайомившись з доводами викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву, зазначає, що твердження представника відповідачки є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, з наступних підстав. Відповідачка шляхом підписання Анкети - Заяви акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і погодилася, що Анкета - Заява разом з Публічною пропозицією та додатками до неї становить між Банком та нею Договір про комплексне банківське обслуговування. В анкеті заяві були вказані всі істотні умови договору. Грошові кошти (кредитний ліміт) у розмірі 25 000 грн. 00 коп. було зараховано на поточний рахунок Позичальника та в подальшому відповідачка користувалася ними за допомогою платіжної картки № НОМЕР_3 , як фізично, тобто знімаючи готівку через банкомати, так і безготівково під час здійснення розрахунків через термінали.
Відповідно до Виписки по особовому рахунку клієнта за період 19.07.2018 року по 31.03.2021 року датою встановлення кредитного ліміту є - 19.07.2018 року. В графі Картковий рахунок/Овердрафт Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26204069678001.UАН від 19.07.2018 р. відображено по періодах коштів та які суми знімалися з карти/рахунку відповідачкою та в які дати та суми відповідачкою відбувалося часткові погашення.
Відповідно до інформації, яка відображена у виписці по особовому рахунку договору № НОМЕР_1 .UАН від 19.07.2018 року ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами починаючи з - 23.07.2018 року. 31.03.2021 рокц між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «Омега ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до умов Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру прав вимоги станом на кінець дня 31.03.2021 року загальна сума заборгованості боржника - ОСОБА_1 за договором про комплексне банківське обслуговування N26204069678001.UАН від 19.07.2021 року (виписка-повідомлення) та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UАН-NO PRO від 20.07.2020 року становить - 40 650 грн. 83 коп. Представник позивача зауважує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Крім того, додатком до відповіді на відзив представник позивача надав деталізований розрахунок заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування №26204069678001.UАН від 19.07.2018 року. А також звернув увагу суду на той факт, що ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» з часу укладення договору факторингу N9 31/03-2021 від 31.03.2021 року не нараховано ОСОБА_1 жодних процентів за користування кредитними коштами та фінансових санкцій за договором про комплексне обслуговування № 26204069678001.UАН від 19.07.2018 року. У виписці-повідомленні зазначено, що процентна ставка за користування кредитними коштами - 48,00% річних. Водночас, під час написання позовної заяви представником позивача було допущено описку по тексту позовної заяви та не вірно зазначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами. По тексту позовної заяви на аркушах 4 та 5 та в п. 3 прохальної частини помилково зазначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 52% річних, тоді як має бути зазначено - 48,00%.
Щодо строку позовної давності, то представник позивача зазначила, що перебіг строку позовної давності по договору №26204069678001.UАН від 19.07.2018 року розпочався з 19.07.2019 року і, з врахуванням ст. 257 ЦК України, мав би закінчитися 19.07.2022 року, а для відсотків за користування кредитом - 19.07.2020 року. Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності з врахуванням того, що у відповідності до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають позовну давність. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався та остаточно закінчився 01 липня 2023 року.
Більш того у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
19.12.2024 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бєлкіній Д.С.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 13.02.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі .
Представник відповідача, адвокат Омельченко Д.В. у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Судом встановлено, що 19.07.2018 року відповідачка звернулась до АТ «ЮНЕКС БАНК» шляхом підписання Виписки-повідомлення №26204069678001.UАН до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Юнекс Банк» (далі - Договір) та Анкети-заяви було укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачці надано кредит шляхом кредитування поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 у гривні та встановленням відновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі 25 000 грн, процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 48,00% річних та строком до 19 липня 2019 року. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 69,2387 %. Загальна вартість кредиту - 34434,25 грн. (а.с. 17,18,19).
Відповідно до розписки відповідачка того ж дня, 19.07.2018 року, отримала платіжну картку № НОМЕР_4 , емітовану на її ім'я (а.с.22).
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 19.07.2018 року по 31.03.2021 року відповідач користувалася кредитними коштами.
Таким чином доводи відповідачки щодо неукладення договору та неознайомлення з умовами кредитування не знайшли свого підтвердження. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності даного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Щодо заперечення відповідачки з приводу належних доказів отримання коштів та користування ними, то суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що «Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
31 березня 2021 року за результатами електронного аукціону, проведеного 28.03.2021 року, між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № № 26204069678001.UАН від 19.07.2018 року до боржника.
13 травня 2021 року та 08 червня 2021 року позивачем відповідачці було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та надано строк протягом семи банківських днів з дня отримання повідомлення для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 26204069678001.UАН від 19.07.2018 року по поверненню кредитних коштів, у загальному розмірі 32932,90 грн.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов'язання. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов'язанні (див. постанову Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 (провадження № 61-21697св19)).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
За загальними правилами чинності правочину (стаття 203, 205, 207, 215 ЦК України) та вимог статті 1055 ЦК України щодо обов'язкової письмової форми кредитного договору, недодержання якої тягне його нікчемність, умови кредитного договору, що становлять його зміст та є обов'язковими для виконання сторонами (статті 626-629 ЦК України) мають бути зафіксовані в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та підписані сторонами договору.
З матеріалів справи вбачається, що в анкеті- заяві на оформлення кредитної карти та виписці повідомлення № № 26204069678001.UАН, Паспорті споживчого кредиту, який власноруч підписала відповідачка сторони погодили суму кредиту - 25000,00 грн., процентну ставку за користування кредитними коштами - 48% річних та строк кредитування до 19 липня 2019 року, а також продовження на новий строк (на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки.
Отже, позивач, як правонаступник первісного кредитора, має право на одержання від відповідача заборгованості за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 у розмірі 23217,73 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 6017,93 грн простроченої заборгованості по процентам за кредитом, нарахованим в межах строку кредитування, та 17000,00грн. - штрафи, пені, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду (див. постави від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.
Позовні вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» про стягнення з відповідачки прострочених процентів у сумі 9715,17 грн, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 20.07.2020 року по 31.03.2021 року , що умовами договору не передбачені, після закінчення строку кредитного договору, є безпідставними та до задоволення не підлягають з наведених вище мотивів.
Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, відповідачем доказів належного виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів суду не надано, як не подано будь-яких доказів на спростування користування наданими їй коштами, а також доказів на спростування наданих позивачем розрахунку заборгованості, а тому її заперечення проти позову не можна визнати обґрунтованими.
Заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності суд відхиляє з огляду на наступне.
Статтею 253 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа.
Отже, перебіг строку позовної давності за позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 розпочався з дня закінчення терміну повернення коштів за кредитним договором (тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами), тобто з 19.07.2019 року та з урахуванням наданого трирічного строку позовної давності мав би закінчитися - 19.07.2022 року.
Проте, строк позовної давності відповідно до вимог ст. 253, 257, 258 ЦК України щодо стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) рахунок в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами не є пропущеним з огляду на зазначені нижче обставини, а саме:
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено в подальшому на всій території України згідно з постанов Кабінету міністрів України.
Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Окрім цього, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було неодноразово продовжено.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ, відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, строк позовної давності відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося із позовною заявою у грудні 2023 року, тобто в період дії воєнного стану, який розпочався із 24.02.2022 року.
Відтак, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» строк позовної давності не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаними нормативно-правовими актами.
Отже, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у суді здійснювала адвокат Кумко О.Д. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1505005, виданим АО «НЕМЕСІДА» 04.12.2023 року, та договору про надання правової допомоги від 05.04.2021 (а.с. 77-79,81, 82).
У позовній заяві, яка підписана адвокатом Кумко О.Д., наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, згідно якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 6 600,00 грн.
Згідно з п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 05.04.2021, укладеного між ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та АО «НЕМЕСІДА», вартість юридичних послуг за даним Договором визначається одним з нижче наведених способів, обраних сторонами:
3.1.1 виходячи з вартості години юридичного обслуговування кожного з фахівців Виконавця, залученого до участі у наданні юридичних послуг. При такому способі визначення вартості послуг дорівнює загальній вартості витраченого часу фахівцями Виконавця на надання юридичних послуг. Фактична кількість витраченого часу кожного з фахівців Виконавця округлюється до години за правилами математики. До витраченого часу на надання юридичних послуг зараховується весь час перебування певного фахівця (фахівців) Виконавця у відрядженні (за межами міста Києва), включаючи час витрачений фахівцями Виконавця на прибуття до місця відрядження з м. Києва та повернення до м. Києва з місця відрядження.
3.1.2 виходячи із заздалегідь обумовленої сторонами вартості юридичних послуг, узгодженість якої (обумовленої вартості) підтверджується підписаним сторонами актом (актами) наданих послуг із зазначенням цієї вартості.
Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг Виконавця за даним Договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця, що виставляються Замовнику разом із наданням Акту наданих послуг, який підтверджує надання тих послуг, за які вимагається сплата у рахунку.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний сплачувати виставлені Виконавцем рахунки протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту їх отримання.
Згідно платіжної інструкції №700 від 04.12.2023 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» сплатило АО «Немесіда» за надану правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 05 квітня 2021 року 5 000,00 грн.
Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що представник відповідача не заперечувала щодо розміру правових витрат, а тому суд прийшов до висновків про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 76,10 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2042,54 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 629, 634, 1048 , п. 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 42436323) заборгованість станом на 31.03.2021 року у розмірі - 30 935 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 66 копійок, у тому числі 23 217 грн. 73 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 48 % річних за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року; 1 700 грн. 00 коп. - штрафи, пені за період з 19.07.2018 року по 19.07.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 42436323) 2 042 (дві тисячі сорок дві ) гривні 54 копійки сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 ( п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя Бєлкіна Д.С.