Справа № 635/5961/25
Провадження № 1-кп/635/1160/2025
03 вересня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000618 від 24 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
встановив:
30 липня 2025 року в провадження Харківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000618 від 24 червня 2025 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 липня 2025 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту відносно обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2024 року по справі № 202/6410/24, провадження № 3/202/5294/24, накладено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років. Постанова набрала законної сили 24.06.2024.
Так, ОСОБА_6 будучи належним чином ознайомленим з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 11 червня 2024 року по справі № 202/6410/24, провадження № 3/202/5294/24, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, маючи прямий умисел на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_6 , свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанови суду, що набрала законної сили 24.06.2024, являючись особою, на яку рішенням суду покладено обов'язок виконання судового рішення та яка мала реальну можливість його виконати, не маючи при собі водійського посвідчення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, усупереч забороні, керував 23.06.2025 транспортним засобом ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 в населеному пункті с-ще Безлюдівка Харківського району Харківської області по вул. Зміївська. В результаті вказаних дій, відносно ОСОБА_6 у встановленому законом порядку, уповноваженими працівниками поліції був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_6 , передбачена ч.1 ст. 382 КК України.
Крім цього, приймаючи дане рішення суд керується наступним.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, є умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, і означає повне його ігнорування. Об'єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення також проявляється і в перешкоджанні виконанню судового рішення, що набрало законної сили, яке полягає в активній протидії його виконанню.
Згідно доктрини кримінального права суб'єкт цього кримінального правопорушення може бути як спеціальним, так і загальним. Тому питання про визнання особи суб'єктом цього кримінального правопорушення необхідно вирішувати диференційовано з урахуванням конкретних фактичних обставин кримінального провадження.
Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, може бути фізична особа не на користь якої ухвалено рішення суду та яку зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, на думку суду, ОСОБА_6 , як особа, яку було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років, зобов'язаний був утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.
Як установлено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду, заявив клопотання про розгляд кримінальної справи в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.
Прокурор у судових дебатах просила визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
У судових дебатах обвинувачений просив призначити йому штраф.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 -адвокат ОСОБА_5 просив призначити штраф, зазначив, що останні неофіційно працює, має можливість сплатити штраф.
В останньому слові обвинувачений зі всім погодився.
Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.
При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_6 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії:
за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачені статтею 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, обставину, яка пом'якшує покарання та відсутність обставини, що його обтяжують.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з-поміж передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа № 298/95/16).
Обставин, які б свідчили, що призначення обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді штрафу буде недостатнє для досягнення цілей покарання, не відповідатиме даним про його особу та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, судовим розглядом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_6 , в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкцій ч. 1 ст. 382 КК України, яке буде необхідним і достатнім.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Мотиви ухвалення інших рішень
Долю речових доказів вирішити згідно з ст. 100 КПК України.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід не обирався.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Згідно з частиною 15 статті 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Скасувати арешт накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 червня 2025 року у справі № 635/4873/25 на автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 сірого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 .
Речовий доказ, визнаний постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 від 24 червня 2025 року - автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 сірого кольору, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_9 .
Речовий доказ , визнаний постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 від 02 липня 2025 року - паперовий конверт в якому мається диск з відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України).
Суддя - ОСОБА_1