Справа № 643/13758/25
Провадження № 1-кс/643/4570/25
02.09.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № 22025220000000761 від 10.07.2025,
Представник власника майна звернувся до суду із вказаним клопотанням, в якому просить:
- встановити слідчому, прокурору у кримінальному провадженні №22025220000000761 від 10.07.2025 р. процесуальний строк тривалістю 30 днів, протягом якого виконати ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 щодо дослідження та зняття з мобільного телефону iPhone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 інформації, що має значення для досудового розслідування та повернути його власнику.
Клопотання обґрунтоване, окрім посилань на положення законодавства, тим, що слідчим відділом Управління СБ в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 за ч.3 ст.15, ч. 1 ст.258-3 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 25.03.2025 по справі №953/2701/25 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 слідчим Управління СБ в Харківській області було проведено обшук за місцем мешкання МОХАММЕД ОСОБА_5 в результаті якого було вилучені документи та речі, серед яких був мобільний телефон iPhone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , що належить МОХАММЕД ОСОБА_5 на праві власності.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 було накладено арешт на вилучене у ОСОБА_6 майно, згідно протоколу обшуку від 02.04.2025.
При визначенні способу арешту майна слідчий суддя в ухвалі від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 р. зазначив, що у відповідності до положень п.5, п.6 ч.2 ст.173 КПК України, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб, вважає на необхідне накласти арешт з забороною користування та розпорядження арештованим майном до його дослідження та зняття з мобільного телефону, як носія, інформації, що має значення для досудового розслідування.
Оскільки з часу вилучення та арешту майна що належить ОСОБА_7 . АЛАСТТАЛУ минуло більше 3-х місяців, представником власника майна в порядку ст. 174 КПК України було подано до слідчого судді клопотання про скасування арешту з мобільного телефону iPhone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 в зв'язку з тим, що в застосуванні даного заходу відпала потреба.
За даним клопотанням слідчим суддею було відкрите провадження у справі №643/12251/25 за наслідками розгляду якого було встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 було завершене, а матеріали та речові докази щодо ОСОБА_8 . АЛАСТТАЛА постановою прокурора від 10.07.2025 у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 були виділені в окреме провадження №22025220000000761 від 10.07.2025, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Заявник вважає, що оскільки мобільний телефон вилучався виключно для зняття з нього інформації, то довготривале утримання для даних цілей його мобільного телефону свідчить про бездіяльність слідчого, внаслідок чого слідчим порушується принцип розумності строків передбачений ст. 28 КПК України і як наслідок порушується право власності заявника.
МОХАММЕД ОСОБА_5 не набув будь-якого статусу у кримінальному провадженні №22025220000000761 від 10.07.2025 р., зокрема підозрюваного/ обвинуваченого, або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Заявник зазначає, що слідчим суддею при розгляді клопотання про скасування арешту майна (справа №643/12251/25) слідчий зазначив, що ним «направлено доручення (у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) оперативному підрозділу Управління СБ України в Харківській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме: огляду речей і документів , в тому числі і мобільного телефону iphone 15 pro max 256 gb. IMEI НОМЕР_1 ; IME12 НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_4 . Аластталу, що на даний час виконується».
Однак, в ухвалі про арешт майна від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 слідчим суддею було накладено арешт на майно заявника з метою його дослідження та зняття з мобільного телефону, як носія, інформації, що має значення для досудового розслідування.
Відповідно до п. 1.2.2. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 експертні установи та експерти мають права проводити комп'ютерно-технічні експертизи. Комп'ютерно-технічна експертиза - експертиза, що належить до виду інженерно технічних експертиз, та об'єктом дослідження якої є комп'ютерна техніка та (або) комп'ютерні носії інформації. Комп'ютерно-технічна експертиза проводиться з метою: визначення статусу об'єкта як комп'ютерного засобу, виявлення і вивчення його ролі в розслідуваному злочині, а також отримання доступу до інформації на електронних носіях з подальшим всебічним її дослідженням.
Відповідно до п. 1.13. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Враховуючи вищевикладене, з часу постановлення ухвали від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 про накладення арешту на майно, слідчим не вчиняється жодної дії пов'язаної з дослідженням та зняттям з мобільного телефону, як носія, інформації, що має значення для досудового розслідування, адже для досягнення мети з якою накладався арешт на майно заявника необхідні відповідні знання та технічні засоби якими наділені відповідні експертні установи та експерти.
З часу вилучення майна у його власника до подання даного клопотання минуло більше 90 днів.
При цьому, під час обшуку власник мобільного телефону, МОХАММЕД ОСОБА_5 , добровільно надав його слідчому та добровільно надав пароль доступу до нього.
Отже, добровільне надання доступу до вмісту мобільного телефону його власником, що підтверджується протоколом обшуку від 02.04.2025 позбавляє необхідності слідчому витрачати час на подолання системи логічного захисту даного мобільного телефону, а копіювання його вмісту не потребує досить значного часу, тим паче що для досягнення мети з якою накладався арешт достатньо скопіювати наявну в ньому інформацію, чого за майже 5 місяців з часу арешту майна заявника здійснено не було.
Телефон є лише матеріальним носієм інформації, яка може бути використана у даному кримінальному проваджені, про що прокурор зазначав в своєму клопотанні про накладення арешту, тоді як сам по собі телефон не є доказом у кримінальному провадженні у розумінні ст. 98 КПК України.
25.08.2025 від слідчого надійшли заперечення з додатками на клопотання, в яких останній просить відмовити у його задоволенні та проводити розгляд справи без його участі.
В обґрунтування заперечень, слідчий зазначив, що у період часу з 07 год 02 хв по 09 год 38 хв 02.04.2025, на підставі відповідної ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, слідчим СВ Управління проведено обшук за місцем фактичного проживання Аласттала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, предмети та документи, які мають значення для кримінального провадження, у тому числі і мобільний в телефон iphone 15 pro max256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; IMEI2 НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_4 . Аластталу.
02.04.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна речовими доказами та визначення місця їх зберігання. В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2025 (Справа № 953/2701/25, н/п 1-кс/953/2835/25), накладено арешт з метою збереження речових доказів у вищевказаному кримінальному провадженні.
Крім того, кримінальне провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, направлено 16.07.2025 з обвинувальним актом до суду. У зв'язку з чим, 10.07.2025 постановою прокурора у кримінальному провадженні про виділення матеріалів досудового розслідування, виділено речові докази, а також матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, в оригіналах та копіях, в окреме провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Так, слідчим направлено доручення (у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) оперативному підрозділу Управління СБ України в Харківській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме: огляду речей і документів, в тому числі і мобільного телефону iphone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; IMEI2 НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_4 . Аластталу, що на даний час виконується.
Однак, у зв'язку із наявністю значного обсягу листувань на іноземній (арабській) мові у вищевказаному мобільному телефоні, його дослідження потребує додаткового часу.
Крім того, 15.08.2025, слідчим винесено постанову про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи вищевказаного мобільного телефону, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ МВС України.
Також, в ході огляду вилучених предметів встановлено, що вони мають значення для подальшого здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000761 від 10.07.2025, та мають на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
На теперішній час, досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені триває, а скасування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До початку судового засідання від представника власника майна надійшла заява про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні клопотання.
Неявка суб'єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додатки до нього, а також заперечення слідчого з додатками, встановив таке.
Слідчим відділом Управління СБ в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 за ч.3 ст.15, ч. 1 ст.258-3 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 25.03.2025 по справі №953/2701/25 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 слідчим Управління СБ в Харківській області було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 в результаті якого було вилучені документи та речі, серед яких був мобільний телефон iPhone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , що належить МОХАММЕД ОСОБА_5 на праві власності.
02.04.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна речовими доказами та визначення місця їх зберігання.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 11.04.2025 р. по справі №953/2701/25 у кримінальному провадженні №22024220000000838 від 17.07.2024 було накладено арешт на вилучене у ОСОБА_6 майно, згідно протоколу обшуку від 02.04.2025.
Кримінальне провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, в межах якого було проведено обшук та вилучено майна, на яке подальшому накладено арешт, направлено 16.07.2025 з обвинувальним актом до суду.
У зв'язку з чим, 10.07.2025 постановою прокурора у кримінальному провадженні про виділення матеріалів досудового розслідування, виділено речові докази, а також матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, в оригіналах та копіях, в окреме провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
15.08.2025 слідчим у кримінальному провадженні 22025220000000761 від 10.07.2025 винесено постанову про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи вищевказаного мобільного телефону, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ МВС України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 114 КПК України передбачено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що положеннями КПК України не передбачено строків проведення експертиз у кримінальному провадженні, з врахуванням змісту ст. 219 КПК України такі мають вкладатися в строк досудового розслідування.
При цьому відповідно до пункту 1.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».
Якщо протягом 30 календарних днів з дня направлення листа щодо погодження більшого строку проведення експертизи відповіді від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не отримано, запропонований строк вважається погодженим.
Слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Положення ст. 114 КПК України носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).
Відтак зі змісту положень ст. 114 КПК України вбачається, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для процесуальних дій, які вчиняються безпосередньо сторонами кримінального провадження та щодо яких Кодексом визначено граничний строк.
Водночас, як вже зазначалось вище, КПК України не визначено строків проведення експертиз, строк проведення експертизи відповідно до наведених норм Інструкції встановлюється керівником експертної установи та такий може становити понад 90 календарних днів у разі значного завантаження експерта. При цьому такий строк вважається погодженим не лише у разі надання безпосередньої згоди органу, яким таку експертизу було призначено, а й у разі якщо протягом 30 календарних днів з дня направлення експертною установою листа щодо погодження більшого строку проведення експертизи не було отримано відповіді від такого органу.
Відтак, предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 1 ст. 114 КПК України, можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону. Оскільки положеннями КПК не передбачено граничного строку вчинення процесуальних дій з речовими доказами, а також проведення експертизи у кримінальному провадженні, відтак встановлення процесуального строку у порядку ч. 1 ст. 114 КПК України не може застосовуватись до строків проведення експертиз та клопотання представника власника майна не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.303 - 310 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № 22025220000000761 від 10.07.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9