03.09.2025
642/2423/25
3/642/799/25
03 вересня 2025 року суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №312261 від 26.04.2025, 26.04.2025 о 10 год. 24 хв. в м. Харкові, вул. Золочівська, 28, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання представник ОСОБА_1 , адвокат Бєзяєв А.А., не з'явився, надав письмові заперечення проти адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , в якому просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, клопотання адвоката, суд дійшов до наступного висновку.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В пункті 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015 року зазначено ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису, наданого до матеріалу, вбачається, що відео розпочинається з того як працівник поліції підійшов до автомобіля ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та зазначив, що ведеться відеофіксація. На питання ОСОБА_1 про причину зупинки поліцейський повідомив, що причиною є складання два дні тому відносно водія цього т.з. протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 повідомив, що його вина у вчиненні правопорушення не доведена. Тоді працівник поліції повідомив, що в ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан такого сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ. Також поліцейський повідомив, що йому стало відомо про проблеми ОСОБА_1 з ТЦК, у зв'язку з чим зазначив, що після проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння водія буде доставлено до ТЦК. На що водій повідомив, що він не проти пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак, через те, що його можуть проти його волі відвезти до ТЦК, не погодився сідати в службовий автомобіль працівників поліції. Тому ОСОБА_1 просив про можливість його прибуття до закладу охорони здоров'я в інший спосіб, аніж в службовому автомобілі поліцейських, а саме на власному т.з. під керуванням дружини, яка також перебувала в автомобілі. На що працівниками поліції було відмовлено та складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП як за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких він вказав, що пройти огляд згоден, але відмовляється сідати в службовий автомобіль працівників поліції та бажає прибути до медичного закладу на власному т.з. під керуванням дружини, яка перебуває в автомобілі.
Згідно з рапортом поліцейського в матеріалах справи, ОСОБА_1 було зупинено на підставі п.3, 5 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зіст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право або зобов'язаний зупиняти транспортні засоби.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно з п.п. 3, 5 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.
Так, ані відео, ані письмові матеріали справи не містять будь-яких даних про причину зупинки автомобіля ОСОБА_1 у відповідності до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», про що також зазначено адвокатом в клопотанні про закриття провадження у справі.
Причина, яку зазначив поліцейський як підставу зупинки, згідно з наданим відезаписом з бодікамери, було складання відносно водія цього т.з. два дні тому протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що суперечить ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
За відсутності законних причин зупинки, працівники поліції були позбавлені можливості пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, судом встановлено, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Відповідно до практики ЄСПЛ та широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
На переконання суду, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що передувала складенню протоколу за ч. 1 ст.130 КУпАП, були відсутні підстави для вимоги проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, тому всі докази у справі, отримані після такої зупинки необхідно вважати недопустимими (правова концепція «отруєного дерева» (або «ефект доміно»), яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.7, 9, 130, 245, 251, 252, 256, 266 ,278, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя