Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-а/641/152/2025 Справа №641/5225/25
03 вересня 2025 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Микитюк В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу та закриття справи,-
Адвокат Шпіньова О.М. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом в якому просить: постанову за № 1189 від 11.07.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до військово-облікового документа за № 010320231455472200126 позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Номер в реєстрі оберіг 010320231455472200126. На сьогоднішній день позивач здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно Довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 961367, є особою з інвалідністю другої групи, причина інвалідності «загальні захворювання», інвалідність встановлена на строк: безстроково. Згідно висновку ЛКК № 270 від 14.05.2025р. виданою КНП «Міська клінічна лікарня № 13» ХМР потребує постійного стороннього, оскільки має діагноз: Хронічний остеомієліт лівої великої гомілкової кістки. Постампутаційна кукса на рівні верхньої третини діалізів верхньої та малої гомілкових кісток. Постравматичний деформуючий лівобічний гонартроз ІІІ ступеня. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ, 3ст.СНІІАСТ. Також Висновком № 270 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 14.05.2025р. виданого КНП «МКЛ №13» ХМР підтверджується необхідність батьку позивача у постійному сторонньому догляді. З огляду на вищевикладене, позивач має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»". Відстрочка оформлена до 07.08.2025 року. 04 липня 2025 року о 12 год. 30 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_5 , майором ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1064 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП, відповідно до якого вбачається, що 04.07.2025р. о 12:30 год. по прибуттю гр.. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено факт порушення ним в особливий період законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 10.06.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була направлена повістка № 3813008, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 20.06.2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення даних. Вищезазначена повістка № 3813008, була отримана гр. ОСОБА_1 20.06.2025р. відповідно до відмітки на довідці про отримання рекомендованого листа. Однак ОСОБА_1 для уточнення даних прибути особисто не зміг через те, що перебував на лікуванні з 20 червня 2025року по 24 червня 2025 року у КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР. Позивач вважає прийняту відносно нього Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1189 від 11.07.2025 року протиправною та незаконною, оскільки уповноважена особа при розгляді справи не з'ясувала усіх обставин, що мають значення для справи, зокрема не з'ясувала, що надіслану повістку № 3813008 від 10.06.2025 року Позивачем було отримано в день виклику (явки) до органів ТЦК, тобто 20.06.2025р., що вже фактично унеможливлювало прибуття вчасно за викликом. Окрім того, після отримання повістки про виклик позивач письмово повідомив органи ТЦК про неможливість прибуття у вказаний день з поважних причин, оскільки він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, відповідні докази того, були надані ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в розумінні п. 23 Порядку N 560 було поважною причиною його неприбуття до органу ТЦК по повістці N НОМЕР_2 . Також уповноваженою особою при оформленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так і не було повідомлено, які все ж таки дані він не оновив і яка взагалі була причина виклику на 20 червня 2025 року. При цьому і в оскаржуваній постанові, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, хоча позивач будучи належним способом і своєчасно оповіщений про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 20.06.2025 р., не з'явився саме з поважних причин, про які повідомив, що вказує на дотримання ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважають, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому винесена відносно ОСОБА_1 . Постанова N 1189 від 11.07.2025 р. підлягає скасуванню, як незаконна. Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме дані (персональні дані) підлягали уточненню і не могли бути одержані самостійно відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії. ІНФОРМАЦІЯ_8 не вживалися заходи щодо отримання відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Оскільки, ані протокол №1064 від 04.07.2025р., ані оскаржувана постанова №1189 від 11.07.2025р. не містять належних та допустимих доказів неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких позивач - ОСОБА_1 , міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП. Позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 23.07.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача подана заяву в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу просила розглядати за відсутності її та позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення встановив таке.
Відповідно до військово-облікового документа за № 010320231455472200126 Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Номер в реєстрі оберіг 010320231455472200126.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1696 від 27.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.08.2025 року.
Позивач здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно Довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 961367, є особою з інвалідністю другої групи, причина інвалідності «загальні захворювання», інвалідність встановлена на строк: безстроково.
Згідно висновку ЛКК № 270 від 14.05.2025р. виданою КНП «Міська клінічна лікарня № 13» ХМР ОСОБА_3 потребує постійного стороннього, оскільки має діагноз: Хронічний остеомієліт лівої великої гомілкової кістки. Постампутаційна кукса на рівні верхньої третини діалізів верхньої та малої гомілкових кісток. Постравматичний деформуючий лівобічний гонартроз ІІІ ступеня. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ, 3ст.СНІІАСТ.
Також Висновком № 270 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 14.05.2025р. виданого КНП «МКЛ №13» ХМР підтверджується необхідність батьку позивача у постійному сторонньому догляді.
10.06.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була направлена повістка № 3813008, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 20.06.2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення даних. Вищезазначена повістка № 3813008, була отримана гр. ОСОБА_1 20.06.2025р. відповідно до відмітки на довідці про отримання рекомендованого листа.
Згідно довідки КНП «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на лікуванні у період з 20 по 24 червня 2025 року.
20.06.20205 року ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення, що ним отримана повістка № 3813008 від 10.06.2020року для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 20.06.20205 року о 14-00 годині, однак він повідомив, що прибути не зможе, оскільки перебуває на лікарняному та після закінчення лікування прибуде у встановлені законом строки. Вказане повідомлення було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_6 поштою 23.06.2025 року, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» № 6105700171246.
04 липня 2025 року о 12 год. 30 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_5 , майором ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1064 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП, відповідно до якого вбачається, що 04.07.2025 р. о 12:30 год. по прибуттю гр.. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено факт порушення ним в особливий період законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2024 № 69 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) на території України оголошено проведення загальної мобілізації , яка неодноразово продовжувалась та проводиться по теперішній час.
10.06.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.07.2025 2 ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була направлена повістка № 3813008, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 20.06.2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення даних. Вищезазначена повістка № 3813008, була отримана гр. ОСОБА_1 20.06.2025р. відповідно до відмітки на довідці про отримання рекомендованого листа. Відповідно до п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином, ОСОБА_1 будучи оповіщений 20.06.2025 належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на 20.06.2025 року о 14 год . 00 хв.. у вказану дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_6 , без поважних причин, не з'явився, за викликом про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч. 3.ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03. 2014 року № 303/2014) та діє на сьогодні, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
11 липня 2025 року у відношенні позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 підполковником ОСОБА_5 було винесено постанову № 1189, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (зміст постанови повторює обставини викладені у протоколі № 1064 від 04.07.2025 року).
Відповідно до п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за № 560, вважається належним чином врученою. Таким чином ОСОБА_6 будучи оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_11 , а саме на 15.12.2025 на 09-00 год., у вказану дату не з'явився, поважні причини нявки не повідомив, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє дотепер.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Положенням ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Положенням ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2);
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Відтак, починаючи з 18.05.2024, з урахуванням вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 (далі - Закон №3633-ІХ) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вказані вимоги законодавства передбачають три способи уточнення громадянами України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, своїх персональних даних, починаючи з 17.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
через центр надання адміністративних послуг;
через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Диспозицією ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
У зв'язку із набранням 19.05.2024 чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Після оголошення Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації, в розумінні ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на всій території України діє особливий період.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що незалежно від наявності повістки про його виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач зобов'язаний виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Матеріали справи містять підтвердження, що позивач перебуває на військовому обліку та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки здійснює догляд за хворим батьком.
Позивач визнає факт отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак повістка ним була отримана у день, коли йому необхідно було з'явитися до центру комплектування, крім того, у період з 20.06. по 24.06.2025 року позивач перебував на лікуванні, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи Крім того, позивачем вживались заходи щодо повідомлення відповідача про неможливість явки у зазначені у повістці день в зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити мету виклику військовозобов'язаного, з огляду на вчасне оновлення останнім даних та наявністю відстрочки від призову на військову службу до 07.08.2025 року, та можливість відповідача самостійно встановити необхідні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Матеріали справи містять підтвердження, що позивач особисто з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_11 , так позивач отримав відстрочку від призову на підставі п. 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У зв'язку з чим суд враховує такі положення законодавства.
Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок призову), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п. 28 Порядок призову виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Як визначено п. 29 Порядку призову, у повістці, серед іншого, зазначається: мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
Відповідно до п. 41 Порядку призову належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Положенням ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Порядку призову, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки … надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом 7 діб.
Згідно пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, в ході розгляду справи, судом не встановлено порушень позивачем ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Положенням ч. 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
До того ж ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам. У постанові не врахована заява ОСОБА_1 про неможливість прибути у визначений день, в зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Аналізуючи обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, згідно з якими сама по собі оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 зазначено, що обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи дії службової особи відповідача, якою прийнято оскаржувану постанову, на відповідність критеріям, викладеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржувану постанову, посадовою особою не дотримано встановлених законом підстав та порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
В ході розгляду справи відповідач, на якого в силу положення ст. 77 КАС України, покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, не довів належними та допустимими засобами доказування факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 зробила висновок що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду позову про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення позивача до суду розмір судового збору становив 605,60 грн.
Керуючись ст. 5, 19, 7, 241 246, 250, 251, 255, 286, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу та закриття справи - задовольнити.
Постанову за № 1189 від 11.07.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_7 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя - В. О. Музиченко