Справа № 953/1496/25
н/п 1-кс/953/5943/25
"29" серпня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
адвокатів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12024220000001237 від 24.10.2024 за ч. 3 ст. 301 КК України про скасування арешту майна, -
26.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000001237 від 24.10.2024, вилученого під час обшуку, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.03.2025.
В обґрунтування вказує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 20.03.2025 було задоволено клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12024220000001237 від 24.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України про арешт майна, в тому числі мобільних телефонів, ноутбуків та іншої техніки, належних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Зазначає, що станом на теперішній час понад 5 місяців з часу арешту відпала потреба у арешті даного майна, а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 взагалі не викликались до слідчого, їм підозра не була пред*явлена, дане майно необхідно власникам для їх професійної діяльності.
В судовому засіданні представники заявників - адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту підтримали та просили задовольнити, зазначаючи про порушення прав власників, що гарантовано Конституцією України.
Слідчий та прокурор про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені судом своєчасно та належним чином, в судове засідання не з'явилися, від прокурора на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розглядати клопотання без його участі та проти задоволення клопотання заперечує.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України неявка слідчого та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши всі надані доводи заявників в обґрунтування заявленого клопотання, вислухавши адвокатів в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Встановлено за представленими матеріалами, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001128 від 27.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 20.03.2025 року було накладено арешт на майно, належне ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вилучене під час обшуку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Накладаючи арешт та вказане вище майно, слідчий суддя виходив з того, що слідчий довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Із змісту вищезазначених норм убачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994, в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) від 28.10.1999, п.78).
Слідча суддя під час вирішення даного питання враховує, що з моменту накладення арешту на майно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пройшло п*ять місяців і органом досудового розслідування станом на теперішній час не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на вказане майно є необхідність, або дані про проведені експертизи та взагалі їх призначення, і те, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна заявників.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
За таких обставин, клопотання представника власника майна про скасування арешту вищевказаного майна підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання- задовольнити.
Скасувати арешт по кримінальному провадженню № 12024220000001237 від 24.10.2024 за ч. 3 ст. 301 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.03.2025 по справі №953/1496/25 на наступне майно:
- мобільний телефон ТМ «Iphone» модель «15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картками з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- USB флеш накопичувач у корпусі фіолетового кольору;
- USB флеш накопичувач у корпусі синього кольору;
- USB флеш накопичувач ТМ «Kingston»;
- жорсткий диск ТМ «WP» S/N WXN1AA7K3XFH;
- картку пам'яті micro SD «Kingston» з адаптером об'ємом 8 GB;
- ноутбук MacBook Pro, serial No: C02GFC73DV14;
- ноутбук MacBook Pro, серійний номер: С02ZJDK6MD6N;
- блок живлення 60W Mag Safe Power Adapter;
- оптичні диски DVD у кількості 17 шт.;
- оптичний диск СD у кількості 1 шт., шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, та повернути дане майно його власникові.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -