Справа№ 953/7290/25
н/п 3/953/2141/25
"25" липня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, громадянина України, офіцера відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНХ-3584 від 07.07.2025, складеного старшим офіцером відділення запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно - господарської діяльності) від 28.03.2025 № 77 “Доповнення до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2024 № 315», на виконання вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки проколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 09.01.2025 № 5, Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначений певний перелік уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, про порушення зіпсуття військово - облікових документів чи втрату їх з необережності, серед яких зазначений - офіцер відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 15.03.2025 № 64 старший лейтенант ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До старшого лейтенанта ОСОБА_1 у приміщення каб. 26 Київського районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_5 співробітниками Національної поліції ГУНП в Харківській області 27.04.2025 близько 15:30 годині доставлений громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за порушення ним військового обліку (що підтверджується довідкою “про доставлення (супроводження) громадянина(ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки»).
Вищезазначений громадянин затриманий та доставлений співробітниками Національної поліції ГУНП в Харківській області до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 без документів що підтверджують особу громадянина, про що свідчить відповідна відмітка старшого лейтенанта ОСОБА_1 на довідці № 8384 від 27.04.2025 “Про доставлення (супроводження) громадянина(ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки»).
Відповідно розділу III п. 1 ст. 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г)службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е)посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б)посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г)посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Встановивши за допомогою Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів наявність порушення військового обліку з гр. ОСОБА_3 з 30.03.2025, старший лейтенант ОСОБА_1 склав постанову № 8386 від 27.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно зазначеного громадянина, але з грубим порушенням вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки проколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3.
У зазначеній Постанові № 8386 від 27.04.2025 відсутні повні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: місце народження, документ що посвідчує особу, ідентифікаційний номер. Тобто, зазначена постанова № 8386 від 27.04.2025 складена офіцером відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 відносно особи, яка з її слів, є громадянином ОСОБА_4 ,, ІНФОРМАЦІЯ_6 , без наявних підтверджуючих документів, які підтверджують надані ним дані.
Не зважаючи на вищевикладене, офіцер відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_4 ст. лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у порушення вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки проколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 09.01.2025 № 5, Кодексу України про адміністративні правопорушення, в умовах воєнного стану, вчинив військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - “Недбале ставлення до військової служби».
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, через канцелярію суду звернувся із заявою, в якій просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Як убачається із долученої до протоколу постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та яка слугувала підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне првопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, винесен не останнім, а безпосередньо начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 майором ОСОБА_5 .
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом по справі.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у вчиненні таких дій, як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Диспозиція статті 172-15 КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява F7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З огляду на викладені вище обставини суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП., оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-15, 221, 245, 247-249, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Ю. Власова