Справа № 390/713/25
Провадження № 2/390/347/25
(заочне)
"25" серпня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Кондратовій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи позов зазначила, що 29.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7939377, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 діб зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % у день та які застосовуються у межах строку кредиту. 27.01.2025 укладено договір № 27.01/2025-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до позичальників, в тому числі до за договором 7939377. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору у останнього виникла заборгованість на загальну суму 33000,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача вказану суму боргу та судові витрати в сукупному розмірі 11422,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, у прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи без її участі та зазначила, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву відповідач не подала.
Оскільки, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання не з'явилася в судове засідання без поважних причин і не подав відзив, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд згідно вимог ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
29.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7939377 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 діб зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % у день та які застосовуються у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до листа директора ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Степаненко В.О. 29.05.2024 о 20.10 переховано 10000,00 грн, ID 46996775.
27.01.2025 укладено договір №27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7939377.
У порушення умов договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 17.03.2025 загальний розмір заборгованості, відповідно до розрахунку, заборгованості, становить 33000,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 10000,00 грн; заборгованість за відсотками - 18000,00 грн; пеня - 5000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути виниклу заборгованість.
Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача. надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладено ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» Також представником позивача подано до суду заявку на надання юридичної допомоги № 698 від 01.02.2025, витяг з акту № 5 про надання юридичної допомоги від 01.02.2025, згідно якого загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 9000,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, позовна заява подана до суду «Електронний суд» директором "ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС".
Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про ?захист? прав ?людини ?і основоположних? свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 9000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Бодюг Т.В. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, які він просить стягнути.
На підставі ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 633, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.10-13, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 7939377 у сумі 33000,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 10000,00 грн; заборгованість за відсотками - 18000,00 грн; пеня - 5000,00 грн.
Вимоги щодо стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 6422,40 грн з яких: 2422,40 грн - судовий збір; 4000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 3, оф. 521, м. Київ, ЄДРПОУ: 42640371;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя І.А. Бойко