Справа № 191/2883/25
Провадження № 1-в/191/399/25
іменем України
26 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
представника адміністрації СВК № 94 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщення Синельниківської ВК № 94 с. Шахтне клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що останній був засуджений 23.05.2016 року Відновським міським судом Московської області рф до 12 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з 21.09.2015 року. Вирок набрав законної сили 27.09.2016 рокую Згідно ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.07.2018 року вирок від 23.05.2016 року приведено у відповідність із законодавством України, ОСОБА_6 вважати засудженим за ч.3 ст.305, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 307, ч.1 ст.70 КК України до 12 років 06 місяців позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 14.07.2018 року. З 31.07.2020 року засуджений відбуває покарання в ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)». Кінець строку відбуття покарання 15.03.2027 року. 02.10.2024 року ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області замінено покарання на обмеження волі. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_6 допускав порушення вимог режиму відбування покарання, однак всі дисциплінарні провадження погашені. 24.04.2025 року та 15.04.2025 року до засудженого застосовано заохочення, в тому числі за зразкову поведінку і сумління ставлення до праці. Офіційно працевлаштований, залучається до робіт із благоустрою місць позбавлення волі, до цих робіт ставиться з розумною ініціативою, за що був заохочений. Вину у скоєному злочині визнає, щиро кається, вирок суду вважає справедливим, а отже останній став на шлях виправлення. 30.01.2024 року засуджений відбув 3/4 частини строку покарання, що необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення. В подальшому засуджений має намір працевлаштуватися автослюсарем до ФОП ОСОБА_7 .
У зв'язку з цим, просить звільнити умовно-достроково ОСОБА_6 від відбування покарання на невідбутий строк покарання.
Захисник та засуджений в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Представник адміністрації ДУ «СВК №94» в судовому засіданні клопотання не заперечував щодо задоволення клопотання та пояснив, що засуджений має два заохочення, позитивно характеризується. В період з листопада 2024 року й по даний час працював лише три місяці за договором приватного підприємця. Засуджені, що знаходяться в умовах обмеження волі, не мають можливості працювати, тому ОСОБА_6 не працює на даний час. Засуджений став на шлях виправлення. До робіт з благоустрою установи засуджений залучався лише у червні 2025 року. Також, на дільниці соціальної реабілітації залучається до робіт. За період перебування в установі СВК №94 засуджений не відвідував програми диференційованого виховного впливу з невідомих причин.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення, а тому до нього неможливо застосовувати ст.81 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно довідки за особовою справою №2-К-24 на засудженого ОСОБА_6 , останній раніше засуджений 3 рази. У цій справі засуджений 1 раз. Початок строку : 21.09.2015 року, кінець строку : 19.01.2027 року. Підлягає умовно-достроковому звільненню на підставі ст.81 КК України по відбуттю строку, тобто з 29.01.2024 року. Матеріали розглянуті комісією ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» 08.02.2024 року - відмовлено, як особі, що не довела своє виправлення. Згідно з ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 задоволено, замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 5 місяців 22 дні на більш м'яке у виді обмеження волі строком на 2 роки 5 місяців 22 дні. Ухвала набрала законної сили 02.10.2024 року. На теперішній час не працевлаштований. З 16.11.2024 року відбуває покарання у СВК №94. Характеризується посередньо. Заохочень має 4, стягнень має 33. Невідбута частина строку покарання на 26.08.2025 року становить 1 рік 4 місяці 25 дні.
З характеристики на засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_6 залучається до робіт з благоустрою установи відповідно до ч.5 ст.118 КВК України. Виявляє бажання працевлаштовуватися, але на даний час такої можливості не має. Не вчиняв порушень протягом останніх півроку. Перебуваючи на дільниці обмеження волі установи приймає активну участь з благоустрою дільниці, а також був офіційно працевлаштований за договором ЦПХ з надання послуг з розпилювання та розколювання дров. За час відбування покарання в ДУ «СВК (№94)» зарекомендував себе посередньо. Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень; ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_6 , останній за період з 30.07.2018 року по 15.07.2025 року мав чотири заохочення - одну ЗРНС та три подяки за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці. За період з 01.09.2016 року по 02.05.2023 року мав 33 стягнення.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Згідно п. 2, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою
прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Частинами 1,3 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно ст.9 КВК України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання своїх обов'язків є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Так «сумлінна поведінка» означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених.
Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо. При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого.
Вивчивши відомості про особу засудженого, характеристика якого не є позитивною, оскільки зарекомендував себе посередньо за весь час відбування покарання, за період з 2024 по 2025 роки лише тричі отримував заохочення у вигляді подяки, в період з вересня 2016 року по травень 2023 року отримав 33 стягнення, що не свідчить про його сумлінну поведінку, а тому не є підставою для звільнення його від відбування покарання за ст.81 КК України.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що засуджений ОСОБА_6 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28.08.2025 року.
Суддя ОСОБА_1