Справа № 183/1752/25
№ 2/183/2648/25
02 вересня 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «Ейс» через систему «Електронний суд» звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №00-10645552 від 20.12.2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5000 грн. зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. 22.01.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, за умовами якого ТОВ «Качай Гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками, право на одержання яких належить ТОВ «Качай Гроші». 16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит». Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умов договору в частині повернення грошових коштів, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості в загальному розмірі 27750 грн., з яких: 5250 грн. - заборгованість по кредиту; 22500 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою судді від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою суду сторонам встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових пояснень.
Ухвалою суду від 04.06.2025 за клопотанням позивача витребувано докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив провести розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, інших заяв в ході розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет позивача в підсистемі «Електронний суд».
Представник відповідачки - адвокат Щербина С.В. подав заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10645552 від 20.12.2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 5000 грн., на строк 240 календарних днів до 16.08.2024.
Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Рекомендовану дату погашення процентів 09 січня 2024 року та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 20 день після Рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (п.1.3.1 кредитного договору).
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4 Договору).
Знижена процентна ставка становить 1,00% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умов сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1 Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом. Стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту (п. 1.4.1, 1.4.2 Договору).
За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 250,00 грн (п.1.5 Договору).
Цільове призначення - на споживчі потреби (п. 1.6 Договору).
Орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає 2376,13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 41250 грн (п. 1.7, 1.8 Договору).
Отже, при підписанні договору кредитної лінії №00-10645552 від 20.12.2023 відповідач був повістю ознайомлений з його умовами.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.
Крім того, факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується випискою з карткового рахунку, зазначеного у п.2.8 кредитного договору, який було витребувано за клопотанням позивача.
Згідно п.4.3.1 договору, позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та в строки визначені договором.
Пунктом 5.1 договору кошти кредиту одержані позичальником за договором повертається ним в повному обсязі у валюті кредиту не пізніше дня повернення кредиту (включно) зазначеного в графіку платежів, на поточний рахунок кредитодавця шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки позичальника через POS-термінал в особистому кабінеті.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку Відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Однак, відповідач систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 27750 грн., з яких: 5250 грн. - заборгованість по кредиту; 22500 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
22.01.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, за умовами якого ТОВ «Качай Гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками, право на одержання яких належить ТОВ «Качай Гроші». Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10645552 від 20.12.2023.
16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит». Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10645552 від 20.12.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча був повідомлений про розгляд справи, та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.
Доказів належного виконання зобов'язань відповідач на час розгляду справи суду не надав, тому враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
З огляду на те, що в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтвердження отримання відповідачкою кредитних коштів, та відсутність доказів повернення отриманого кредиту, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу
Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 22.11.2024, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 22.11.2024, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000,00 грн. є завищеними, та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на корить ТОВ «ФК «Ейс» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №00-10645552 від 20.12.2023 у розмірі 27750 грн., з яких: 5250 грн. - заборгованість по кредиту; 22500 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього 5422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956; місцезнаходження за адресою: 02090, м.Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 02 вересня 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.