Справа № 182/3847/25
Провадження № 2/0182/2860/2025
Іменем України
29.08.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачалось з матеріалів справи, позивачка, при подачі позовної заяви до суду, адресу місця реєстрації та проживання відповідача по справі зазначила: АДРЕСА_1 , тобто, без конкретизації району. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачці слід було уточнити місце реєстрації та проживання відповідача по справі, оскільки дані обставини перешкоджали відкриттю провадження у справі та виклику відповідача в судове засідання.
11 липня 2025 року ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року була направлена позивачці за адресою, яка нею була вказана в позовній заяві. 04 серпня 2025 року конверт з поштовою кореспонденцією був повернутий до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», проте, станом на 29 серпня 2025 року передбачені ухвалою суду від 03 липня 2025 року недоліки усунуті не були.
Тому, суддя, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження під час провадження справи).
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться текст ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху. Вказане свідчить, що позивачка мала можливість слідкувати за станом руху її позовної заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу, права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в Постанові від 31 січня 2019 року в справі № 753/21967/15-ц. Однак, ані у встановлений судом строк, ані до сьогоднішнього часу недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду не подавав.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовного відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималась особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене, суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому, у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що як суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви, оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
З урахуванням вище викладеного, позивачка, відповідно до ухвали суду від 03 липня 2025 року, не виконала вимоги, визначені ч.1 ст.185 ЦПК України, у встановлений судом строк та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові, станом на 29 серпня 2025 року, не зверталась, тому, згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що, згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал