Справа № 932/8962/25
Провадження № 3/932/3328/25
01 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу від 14.07.2025, ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у тому, що 02.07.2025 о 12.00 год. вона за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала у стані алкогольного сп'яніння, невзмозі була піклуватися про сина.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого вона виховує самостійно, так як його батько перебуває в лавах Збройних Сил України і з сім'єю не проживає. У сина складний характер, він не завжди її слухається, знайти спільну з ним мову їй не вдається, тому вона декілька разів зверталася за допомогою до поліції. Не заперечує, що через складний період життя, що пов'язано зі звільненням її з роботи та розлученням, вона стала зловживати спиртними напоями. Щоб позбутися залежності від алкоголю, зверталася до професійного лікаря і в липні 2025 проходила курс лікування. На час складання протоколу вона перебувала на лікуванні, про його складання не знала, звертала увагу суду на відсутність у протоколі її підпису.
Надавши оцінку зазначеним в протоколі обставинам та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст.184 КУпАП, передбачає відповідальність, за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною першою цієї статті КУпАП.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону дитинства'на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно зіст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.184 КУпАП має бути вказано, які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і є порушенням права на захист.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 448315 від 14.07.2025, у формулюванні обвинувачення за ч.2 ст.184 КУпАП, що ставиться в вину ОСОБА_1 , суть адміністративного правопорушення не розкрита, в чому саме полягає її ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини не зазначено.
Сама лише констатація у протоколі факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння у присутності дитини та абстрактне посилання на відсутність змоги піклуватися про дитину не може бути підставою для висновку про ухилення останньої від виконання нею обов'язків по вихованню сина.
Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків 02.07.2025 суду не надано. Пояснень від особи, щодо якої складено протокол, від свідків суб'єктом складання протоколу не відібрано, ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, в протоколі не відображено, а сам протокол в розумінні ст. 251 КУпАП не може підтверджувати вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки він складений з істотними порушеннями вимог ст.256 КУпАП. До того ж, як вбачається з протоколу, в порушення закону його складено 14.07.2025 через два тижні після зазначеної у формулюванні обвинувачення дати події, що викликає у суду обґрунтований сумнів у вчиненні ОСОБА_1 ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітньої дитини.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Так як належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, суду не надано, а сам суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче візьме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра і набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не подана.
Суддя Л.І.Клепка