Справа № 199/11973/25
(1-кс/199/994/25)
02.09.2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025047220000361, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-
До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання заступника слідчого відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025047220000361, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 31.08.2025 року поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП під час патрулювання Амур-Нижньодніпровського району, по вул..Старосамарській у м. Дніпрі зупинено транспортний засіб «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Під час перевірки транспортного засобу, встановлено, що VIN-код на автомобілі «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , має ознаки підробки, а саме: ймовірно виконаний не в умовах заводу-виробника.
За вказаним кримінальним правопорушенням 31.08.2025 року, внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047220000361 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Далі, 31.08.2025 року у період часу із 16 годин 55 хвилин по 17 годин 35 хвилин, під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул..Старосамарська, слідчим СД відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 оглянуто автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , в ході якого виявлено аналогічні порушення, у зв'язку із чим слідчим вилучено автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
01.09.2025 року відповідно до ст. 98 КПК України заступником начальника СД відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено постанову про визначення речовими доказами: автомобіля марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключів до автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Враховуючи вищевикладене, із метою запобігання знищення або пошкодження вказаного майна, швидкого та неупередженого розслідування кримінального провадження, заступник начальника слідчого відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Заступник начальника слідчого відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву, якою просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Інші учасники кримінального провадження, які належним чином повідомлені, не прибули у судове засідання, тому слідчий суддя здійснює судовий розгляд клопотання за їх відсутності, що узгоджується та не суперечить правовим нормам КПК України.
Вивчивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, приходжу до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 31.08.2025 року поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП під час патрулювання Амур-Нижньодніпровського району, по вул..Старосамарській у м. Дніпрі зупинено транспортний засіб «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Під час перевірки транспортного засобу, встановлено, що VIN-код на автомобілі «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , має ознаки підробки, а саме: ймовірно виконаний не в умовах заводу-виробника.
За вказаним кримінальним правопорушенням 31.08.2025 року, внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047220000361 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Далі, 31.08.2025 року у період часу із 16 годин 55 хвилин по 17 годин 35 хвилин, під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул..Старосамарська, слідчим СД відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 оглянуто автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , в ході якого виявлено аналогічні порушення, у зв'язку із чим слідчим вилучено автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
01.09.2025 року відповідно до ст. 98 КПК України заступником начальника СД відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено постанову про визначення речовими доказами: автомобіля марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключів до автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
У статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт у порядку статей 170-174 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а також, що об'єкти, зазначені в клопотанні, відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 167 КПК України, мають значення для досудового розслідування, є об'єктами вчинення злочину у кримінальному провадженні та можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним з завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Арешт майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власника зазначеного майна.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що предмети, матеріальні об'єкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім цього, слідчий суддя також враховує положення п.4) ч.1 ст.96-2 КК України, відповідно до якого, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зокрема, арешт зазначеного майна є необхідним та достатнім для запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Майно, на яке прокурор просив накласти арешт, є доказами злочину у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів. У свою чергу, ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в подальшому чергу призведе до втрати доказів у рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання заступника начальника слідчого відділу поліції №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025047220000361, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Ford» моделі «Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1