Провадження № 3/734/1701/25 Справа № 734/2650/25
іменем України
03 вересня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участі захисника Лабадіна І. О.,
у присутності ОСОБА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 15 червня 2025 року о 00 годині 15 хвилин в с. Прогрес, вул. Гедройця, 2 (Чернігівського району Чернігівської області), керував мотоциклом Мустанг, без номеру, явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та повідомив, що в той день він змушений був сісти за кермо мотоцикла, оскільки в нього зникла собака породи Алабай, яку він мав терміново віднайти через її агресивність до людей. ОСОБА_1 також повідомив суду, що він того вечора випив безалкогольне пиво.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_1 має дружні відносини і в той день, коли ОСОБА_1 зупинила поліція, він був у нього, допомагав по дому. ОСОБА_1 в той вечір алкогольні напої не вживав, випив трохи безалкогольного пива, а потім йому подзвонила донька і сказала, що втік їх собака і він кинувся його шукати.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила суду, що вона є дружиною ОСОБА_1 . В той вечір вони перебували у родини ОСОБА_4 , чоловік випив трохи безалкогольного пива, йому зателефонувала донька та повідомила, що втік собака, а він може бути агресивний, особливо, коли чує вибухи, що і було того вечора.
Від адвоката Лабадіна І.О. надійшло клопотання про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Адвокат акцентував увагу суду, що в протоколі вказана ознаки алкогольного сп'яніння, яка не передбачена чинним законодавством, - почервоніння очей. Крім того, ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності - виникла потреба термінового знайти собаку породи Алабай, яка є небезпечною для оточуючих. В судовому засіданні адвокат Лабадін І.О. підтримав заявлене клопотання та окремо акцентував увагу суду, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а просив його провести, коли він знайде собаку, що і зафіксоване на відеоносії.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 звертає увагу суду, що на час його зупинення і оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення була оголошена повітряна тривога, проте розгляд справи та складення адміністративних матеріалів не було зупинено чи відкладено, що є порушенням права на захист та безпеку життя. Крім того, він не був відсторонений від керування транспортним засобом.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, свідків, доводи сторони захситу та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362084 від 15 червня 2025 року /в якому викладені обставини вчинення правопорушення/;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
інформацією, яка розміщена на CD - диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп'яніння та причини відмови від його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/.
Судом встановлено, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки, які можуть свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'яніння, та останньому було запропоновано пройти відповідний огляд, від якого він відмовився.
Доводи сторони захисту в частині, що поліцейські під час повітряної пригоди не мали права продовжувати огляд водія на стан сп'яніння суд відхиляє, виходячи з нступного.
З наявного у справі відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не тому, що була оголошена повітряна тривога, а тому, що вважав, що він спочатку має знайти собаку.
В даному випадку значення має направленність умислу особи, що притягується до адміністративної відповідальності та мотиви її дій, а саме відмови, які, як вбачається з відео, не були пов'язані з повітряною тривогою та необхідністю перерви в процесі огляду через необхідність пройти в укриття. Жодних клопотань з приводу необхідності надання йому можливості пройти в укриття ОСОБА_1 не заявляв.
Посилання ОСОБА_1 в письмових пояснення про його не відсторонення від керування транспортним засобом спростовуються розпискою, наявною в матеріалах справи, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язався транспортним засобом не керувати.
Системний аналіз Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) дає підстави суду дійти висновку, що така ознака алкогольного сп'яніння як почервоніння очей законодавством не визначена, тому в цій частині аргументи сторони захисту заслуговують на увагу і така ознака як почервоніння очей підлягає виключенню з фабули обвинувачення.
До тверджень сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння суд ставиться критично, оскільки з наданого суду відеозапису з нагрудної камери співробітника поліції вбачається, що ОСОБА_1 ухилявся від проходження огляду, почав висувати свої умови для проходження такого огляду - проїхати трохи далі, спочатку знайти собаку і т.д. Згодом ОСОБА_1 працівникам поліції повідомив, що він нічого проходити не буде (файл № 20250615002240_000015).
Щодо доводів захисника про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
Сукупність відомостей, наявних у матеріалах справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що вказувало б на необхідність вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, для усунення небезпеки, та був єдиним, хто міг вплинути на ситуацію з забезпеченням безпеки інших осіб і знайти собаку, оскільки з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що така собака була знайдена іншою особою - його сином. При встановлених обставинах знайти собаку в обстановці, що склалася, було можливим і іншими засобами, аніж керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (зокрема, за допомогою тверезого водія).
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України, а саме п. 2.5.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, за відсутності обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО