Справа № 591/13200/24
Провадження № 2-а/591/198/24
03 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кірілової Юлії Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кірілової Ю.В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та свої вимоги обгрунтовує тим, що він не вчиняв правопорушення, за вчинення якого його притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою та остання винесена з грубим порушенням процесуальних вимог.
Зазначає, що 12 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача винесено постанову №12/24-30 про притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно тексту постанови, 12 грудня 2024 року о 16.10 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ВЛК чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП згідно абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказана постанова була винесена на підставі протоколу №12/24-30 про адміністративне правопорушення від 02 грудня 2024 року. Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 зафіксованих в протоколі №12/24-30, останній не відмовлявся від проходження ВЛК, а лише клопотав відкласти проходження ВЛК на іншу дату, зазначив що не взмозі зараз пройти ВЛК через незадовільний стан здоров'я та травми, завдані йому при його затриманні співробітниками поліції.
До протоколу не долучено жодного акту відмови, який би свідчив, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження ВЛК.
Той факт, що ОСОБА_1 не міг проходити ВЛК в день його доставлення в КУ СМКЛ №5 за станом здоров'я підтверджується:
- консультативним висновком спеціаліста КНП «СОКЛ» від 02 грудня 2024 року, за яким ОСОБА_1 встановлено діагноз «забій м'яких тканин лобно-скроневої ділянки голови справи і зліва, садно лівого колінного суглоба та садна тильної поверхні лівої кисті»;
- довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» СМР, згідно якої ОСОБА_1 звернувся 3 грудня 2024 року за допомогою внаслідок побиття, за результатами огляду встановлено основний діагноз: синяк, поверхнева травма волосистої частини голови, садно, ускладнення: остеохондроз МКХ-10 AM; травми шкіри, множинні поверхневі травми голови; подряпина/садно/пухир. Поверхнева травма волосистої частини голови, забій; травма шкіри, садно на гомілці.
- випискою із медичної карти амбулаторного хворого, згідно якої з 03 грудня 2024 року по 17 грудня 2024 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз попереково-кринжового відділу хребта з вираженим больовим та м'язево-тонічним синдромом в стадії загострення;
- консультативним висновком спеціаліста КНП «СОКЛ» від 03 грудня 2024 року, за яким ОСОБА_1 встановлено діагноз забій м'яких тканин лобної ділянки;
- протоколом ультразвукового обстеження колінного суглобу від 03 грудня 2024 року, за яким встановлено ознаки легаментиту, бурситу лівого колінного суглобу.
До протоколу №12/24-30 не додано жодних документів, які б підтверджували факт відмови позивача від проходження ВЛК, до того, ж сам позивач в поясненнях, доданих до протоколу, просить відкласти проходження ВЛК на іншу дату, тобто відмови взагалі проходити ВЛК не було і вона ніде не зафіксована.
До моменту винесення оскаржуваної постанови позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а відтак не мав можливості пройти ВЛК до винесення постанови. Вказані обставини підтверджуються наданими медичними документами.
Зазначає, що згідно п. 69 Порядку №560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Відтак системний аналіз указаних вище положень нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що з метою виклику призовника чи військовозобов'язаного до відповідного ТЦК та СП для уточнення облікових даних та/або проходження медичного огляду особі має бути вручена відповідна повістка.
Однак, жодна повістка позивачу не вручалася, доказів протилежного до протоколу не додано.
Позивач не порушував правил військового обліку та не відмовлявся прослідувати до органу ТЦК та СП за повісткою, а відтак підстави для його затримання та доставлення до органу ТЦК та СП взагалі були відсутні.
До того ж варто зазначити, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Білопілля), дані оновив вчасно, що підтверджується витягом з Резерв+, будь-яких повісток про явку до органів ТЦК та СП не отримував, в розшуку не перебував.
З огляду на це, не зрозуміло, на яких підставах позивача взагалі доставили до КУ СМКЛ №5.
До того ж розгляд справи згідно протоколу призначено на 11 грудня 2024 року, однак постанова винесена 12 грудня 2024 року, відтак взагалі не зрозуміло, коли саме здійснювався розгляд протоколу.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
При розгляді справи посадова особа має встановити обставини вчинення правопорушення, тобто час, місце, спосіб та суть порушення.
Натомість оскаржувана постанова винесена без належного дослідження всіх обставин справи. Крім цього, при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не були враховані пояснення надані позивачем, не надана оцінка наявним доказам у справі.
Посилаючись на вказані обставини, просить поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №12/24-30 від 12 грудня 2024 року, визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/24-30 від 12.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2024 року у справі за вказаним адміністративним позовом відкрите провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08 січня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Зазначає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 складено посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначений протокол відповідає приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні реквізити.
Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 12/24-221 від 12.11.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час дії правового режиму воєнного стану відмовився від обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, чим порушив аб. 3 ч.1 Закону № 3543-ХІІ, яким встановлено обов'язок проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно із рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 74 Порядку № 560 передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Згідно картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаним ОСОБА_1 здійснено медичне обстеження тільки чотирма спеціалістами (хірургом, ЛОР, стоматолог та психіатром), далі він відмовився від проходження військово-лікарської комісії, про що засвідчено адміністративним протоколом про адміністративне правопорушення № 12/24-30 від 02 грудня 2024 року.
Необхідність складання акта про відмову від проходження ВЛК чи заяви про відмову від проходження медичного огляду нормативними документами не передбачено.
Станом на дату розгляду адміністративного протоколу - 12 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація про те, що особа пройшла військово-лікарську комісію не надходила. Відсутні будь-які повідомлення про наявність у позивача поважних причин щодо неявки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (для подальшого до проходження ВЛК).
Посилаючись на вказані обставини, просить суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови № 11/24-30 від 12 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити у повному обсязі (а.с. 31-35).
08 січня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на те, що ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки перебував у розшуку, однак жодних доказів на підтвердження цього не надає, крім цього, самому позивачу при його затриманні про це повідомлено не було. А відтак вказане твердження не підтверджено жодними доказами.
Відповідно до п. 54 Порядку № 560 у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
Згідно п. 69 Порядку №560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Тобто, з метою виклику призовника чи військовозобов'язаного до відповідного ТЦК та СП для уточнення облікових даних та/або проходження медичного огляду особі має бути вручена відповідна повістка.
Згідно п. 69 Порядку №560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Тобто, з метою виклику призовника чи військовозобов'язаного до відповідного ТЦК та СП для уточнення облікових даних та/або проходження медичного огляду особі має бути вручена відповідна повістка.
Той факт, що повістка на проходження ВЛК позивачу не вручалася також не спростована відповідачем, позивач почав проходити ВЛК примусово, він скаржився на стан здоров'я та просив відкласти проходження огляду, однак його все рівно почали водити кабінетами, незважаючи на те, що в нього були серйозні травми, які були йому завдані при затриманні і які він лікує до сьогоднішнього дня.
В день складання протоколу він звернувся до КНП «СОКЛ», де було зафіксовано забій м'яких тканин лобно-скроневої ділянки голови справи і зліва, садно лівого колінного суглоба та садна тильної поверхні лівої кисті.
Відповідач посилається на те, що на момент складання постанови позивачем ВЛК так і не була пройдена, однак як вбачається з наданих суду документів, весь цей час ОСОБА_1 перебував на лікуванні та фізично не міг з'явилися та пройти ВЛК.
Обов'язку повідомляти про це у нього не було.
У відзиві відповідач посилається на п. 24 Порядку № 560, яким передбачено, що у разі неможливості прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаний шляхом безпосереднього звернення про наявність поважних причин повідомляє відповідний територіальний центр комплектування.
Однак, будь-якої повістки про виклик на конкретну дату у позивача не було, а отже не було обов'язку з'явитися чи подати докази поважності причини неявки.
На його прохання відкласти проходження ВЛК йому було відмовлено та складено у зв'язку з цим протокол, тобто фактично ІНФОРМАЦІЯ_2 не було визначено наступної дати прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК.
А відтак, не можна говорити про навмисне ухилення від проходження ВЛК чи про відмову від проходження, оскільки позивач не відмовлявся проходити військово-лікарську комісію, а лише просив відкласти огляд на іншу дату.
Наголошує, що фактично відмова від проходження ВЛК в жодному документі не зафіксована.
Будь-які акти не складалися, в протоколі позивачем зазначено лише про неможливість проходити огляд в день його затримання, у зв'язку зі станом здоров'я та готовність пройти огляд в інший день, визначений органами ТЦК та СП.
Незадовільний стан здоров'я підтверджений медичними довідками.
Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити (а.с.31-41).
20 січня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в якому вказує на те, що позивач перебуває на загальному військовому обліку.
Порядок проходження ВЛК під час оголошеної мобілізації визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом МО України від 14.08.2008 № 402. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють направлення на огляд ВЛК військовозобов'язаних під час оголошеної мобілізації.
Зазначає, що направлення на огляд ВЛК є лише засобом ведення військового обліку з метою підтримання актуальності даних про військовозобов'язаних осіб.
При цьому, обов'язок військовозобов'язаної особи проходити відповідний медичний огляд встановлений Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
02 грудня 2024 року поліцейським 4 роти взводу № 2 УПП в Сумській області ДПП ОСОБА_3 до Об'єднаного мобілізаційного пункту що знаходиться у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5 за адресою м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2 був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як такий що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з огляду на відсутність повних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (визначення ступеню придатності).
Зважаючи на відсутність в облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 визначеного ступеню придатності та дійсного військово-облікового документу військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 07 грудня 2024 було направлено ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при Об'єднаному мобілізаційному пункті та відповідно вручена Карта обстеження та медичного огляду.
Зважаючи на відмову ОСОБА_1 від виконання своїх передбачених чинним законодавством обов'язків, військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 12/24-30 від 02 грудня 2024 року щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Протокол було складено в двох екземплярах, надано позивачу для ознайомлення та підписання.
ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, про що свідчать особисті підписи позивача, в межах виконання статті 256 КУпАП йому було роз'яснено його права та обов'язки, які зазначені в статті 268 КУпАП, повідомлено про призначений час та розгляд справи та запропоновано згідно частини третьої вищезазначеної норми подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви свого відмови від проходження ВЛК. Позивач особисто письмово скористався право на надання письмових пояснень про відмову від проходження ВЛК.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 станом на грудень 2024 року хоч і оновив свої дані через мобільний додаток Резерв+, але дійсного військово-облікового документу не мав.
Згідно пункту 20 Постанови № 1487 військово-обліковими документами для військовозобов'язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного. Також, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Тобто, долучені до позовної заяви копії довідки взамін військового квитка серії НОМЕР_1 та бланк електронного військово-облікового документа, що надавався позивачем є недійсними.
Усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, порушуючи законодавство про мобілізацію під час введеного в Україні воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації ОСОБА_1 , маючи достатньо часу для приведення облікових даних у відповідність з 24.02.2022, свідомо не прибував до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби.
Невиконання позивачем в особливий період законної вимоги відповідача про проходження ВЛК є порушенням вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснює медичний огляд військовозобов'язаних, оскільки ці функції здійснює військово-лікарська комісія, яка складається із фахових лікарів відповідних спеціалізацій. Саме при проходженні ВЛК її членами-лікарями вивчається стан здоров'я військовозобов'язаного, в тому числі і надана ним медична документація про стан його здоров'я. Тому, питання тривалості проходження ВЛК, подання і розгляд медичних документів про стан здоров'я здійснюється при проходженні ВЛК, а не при направленні військовозобов'язаного на ВЛК.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчинялися жодні дії щодо вчинення перешкод у проходженні позивачем ВЛК та можливості надання позивачем лікарям ВЛК медичних документів про стан його здоров'я, в тому числі і результатів обстежень, направлення на які надаються під час проходження військовозобов'язаними ВЛК.
Також позивачем не надано жодних доказів та обґрунтувань необхідності збору медичної документації та наявності у нього хвороб, травм, які б впливали на визначення ступеню його придатності до військової служби.
Щодо тимчасової непрацездатності позивача, зазначає, що КУпАП не містить таких підстав, що виключають можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення і притягнення особи до адміністративної відповідальності, як тимчасова непрацездатність особи.
Отже, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
11.12.2024 (дата призначеного розгляду справи) до ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась адвокат Тимошенко М.В., надавши Ордер на надання правничої допомоги позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги № та клопотала на підставі статті 268 КУпАП про перенесення розгляду адміністративної справи на 12.12.2024 з огляду на перебування позивача протягом 11.12.2024 на плановій консультації лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.
Під терміном «клопотання» розуміється письмове або ж усне звернення сторони захисту, потерпілого, його представника чи законного представника з проханням про виконання процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Стаття 268 КУпАП не містить обов'язкової вимоги про надання клопотання в письмовій формі.
12.12.2024 справа про притягнення ОСОБА_1 була розглянута, та адвокат Тимошенко М.В. особисто отримала примірник Постанови № 12/24-30.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та встановлені обставини в справі, у керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 було достатньо підстав розглядати справу відносно позивача про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП з дотриманням вимог ст.ст. 235, 280, 283-284 КУпАП; позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи; посадова особа на підставі досліджених доказів встановила наявність вчинення адміністративного правопорушення позивачем, його вину у вчиненні порушення та в межах визначеної ч.3 ст.210-1 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при прийняті оспорюваного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
На підставі вищезазначеного представник ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що Постанова про накладення адміністративного стягнення №12/24-30 від 12.12.2024 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до чинного законодавства та підстави для її скасування відсутні.
Просить суд вважати позовну заяву громадянина ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови необґрунтованою та безпідставною (а.с.44-49).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 грудня 2024 року № 12/24-30 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.
В постанові зазначено, що 12 грудня 2025 року о 16 год.10 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 12, 60).
Положеннями ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 6 Розділу II. «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381 до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення
02 грудня 2024 року стрільцем-помічником гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 02 грудня 2024 року о 22 год. 13 хв. у приміщення КУ СМКЛ № 5 за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено факт порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 11 грудня 2024 року о 16 год. 10 хв. (а.с. 11, 56-57).
В протоколі наявні пояснення позивача, в яких він посилається не неможливість пройти ВЛК в зв'язку з незадовільним станом здоров'я та просив відкласти проходження на іншу дату.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
За приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14.
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Таким чином, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Відтак, проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Згідно абзацу 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Пунктами 68-80 цього Порядку визначено процедуру проходження медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 74 Порядку № 560 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Отже, з наведеного вбачається що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560.
Відповідачами не надано доказів на підтвердження обставин вручення позивачу направлення на військово-лікарську комісію.
За таких обставин складання протоколу 02 грудня 2024 року та прийняття 12 грудня 2024 року постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі відносно позивача.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України у зв'язку з задоволенням позовних вимог про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кірілової Юлії Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову № 12/24-30 від 12 грудня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя А. П. Сидоренко