Справа № 523/18199/24
Провадження №2-а/523/76/25
"13" серпня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участі секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7, в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Попов Володимир Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Позовна заява мотивована тим, що 07.08.2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 за №1170 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.ст.210, 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень. Позивач стверджує, що наведена постанова винесена з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки при винесенні постанови не заслуховувалися жодні пояснення, а персональні дані було вчасно оновлено Позивачем, через застосунок Резерв+, проте відповідачем всупереч вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з'ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи наявна вина у вчиненні такого правопорушення та не дотримано процесу розгляду справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного позивач просить поновити строк на оскарження вищевказаної постанови, скасувати постанову №1170 від 07.08.2024 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою Пересипського (Суворовського) районного суду м.Одеси від 01.11.2024 року вищевказану справу прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08.01.2025 року ухвалою Пересипського (Суворовського) районного суду м.Одеси клопотання позивача про витребування доказів по справі задоволено.
22.01.2025 року від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 06.08.2024 року під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м.Одеси ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено до військово-лікарської комісії для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Разом з тим, ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що 02.07.2024 року в його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення №1170 та повідомлено останнього про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться 07.08.2024 року о 11-00 год. Проте, ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі в присутності двох свідків. На розгляд справи не з'явився, клопотання про перенесення розгляду справи не надав. За результатами розгляду справи була винесена постанова №1170 від 07.08.2025 року. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, розпорядженням керівника апарату суду від 18.04.2025 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №523/18199/24.
Згідно із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року для судового розгляду вищевказаної адміністративної справи визначено суддю Бокова О.М.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 22.04.2025 року вищевказану справу прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши відзив на позовну заяву, матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 1170 від 07.08.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що він відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії та відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений у протоколі № 1170 від 06.08.2024 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 07.08.2024 о 11 год. 00 хв. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у каб. 309. Разом з тим, у графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» відсутній підпис ОСОБА_1 , а також зазначено, що останній відмовився від підпису та отримання примірника протоколу у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З відзивом на позовну заяву додано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в Збройних Силах України у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період №1/1776 від 06.08.2024 року, а також картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 .
Положеннями ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці-особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП).
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Тим же Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов'язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців.
Як підтверджено матеріалами справи, солдату запасу ОСОБА_1 згідно з інформацією із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних не визначена придатність до військової служби, у зв'язку із чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 останнього було направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Направлення від 06.08.2024 року за №1/1776, було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію та видавалося ОСОБА_1 під особистий підпис, але останній відмовився від його отримання.
Вказана обставина позивачем будь-якими доказами не спростована, доказів проходження ВЛК або початку його проходження суду не надано.
Згідно з абз.3 п.3.4 розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
З цього слідує, що у лікарів ВЛК є доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного.
У разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК позивач мав право оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку.
Оцінюючи доводи позивача з приводу порушення процедури розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом із тим, при складанні протоколу щодо позивача останнього повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки, а тому його неявка у день винесення постанови не перешкоджала розгляду справи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача, в якому зазначено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, проте останній відмовився від його підпису та отримання копії в присутності двох свідків.
Відтак, відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача за відсутності позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №1170 від 07.08.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи. За такого, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими, в той час як відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що оскаржувана постанова винесена 07.08.2024 року, позивач отримав її копію 29.10.2024 року, до суду подав адміністративний позов 31.10.2024 року, тобто після пропуску строку для звернення до суду з позовом, однак такий строк пропущений з поважних причин, тому строк оскарження постанови підлягає поновленню.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє Попов Володимир Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 13.08.2025 року.
Суддя О.М.Боков