Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/540/25
Номер проведження 2/508/281/25
03 вересня 2025 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Корсаненкової О.О.
за участю секретаря Сівачової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 508/540/25 за позовом Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Березівської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ради Одеської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину,
Учасники справи:
представник Березівської окружної прокуратури Гасанова О.М.
відповідач ОСОБА_1
установив:
У червні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ухвалою Березівського районного суду від 14.10.2024 року справа № 494/1088/24 за результатами розгляду кримінального провадження № 12024162260000246 від 20.04.2024 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із примиренням останнього з потерпілим, на підставі ст.46 КК України. Вказана ухвала суду набрала чинності. Під час досудового розслідування та в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, відшкодував заподіяні потерпілим збитки та примирився з ними. Під час розгляду кримінального провадження позовна заява про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вигляді понесених медичною установою витрат на стаціонарне лікування осіб, потерпілих від злочину, не подавалася. Відповідно до інформації КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради Одеської області витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 склали 16 423, 35 грн., на лікування потерпілого ОСОБА_3 - 23 507, 97 грн. Згідно з інформацією Березівської міської ради Одеської області на лікування потерпілої ОСОБА_2 витрачено коштів з місцевого бюджету у сумі 2 120, 48 грн., коштів НСЗУ у сумі 14 302, 87 грн., на лікування потерпілого ОСОБА_3 витрачено коштів з місцевого бюджету у сумі 1 126, 50 грн., коштів НСЗУ у сумі 22 381, 47 грн. Посилаючись на ст.1206 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 36 684, 34 грн. та на користь держави в особі Березівської міської ради Одеської області кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 3 246, 98 грн. відповідно.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
05.08.2025 року відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідач не заперечує проти наявності причинного зв'язку між протиправними діями, перебуванням потерпілих на стаціонарному лікуванні, проте не погоджується з розрахунком витрат, понесених на лікування потерпілих, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких було встановлено ціну за одинь день лікування. Разом з тим не надано медичні картки стаціонарного хворого (форма 003(у)) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджується застосування медикаментів під час лікування та які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Звертає увагу на те, що лист КНП «Березівська ЦМЛ» № 267 від 24.04.2025 року про перебування потерпілих на лікуванні у КНП «Березівська ЦМЛ», а також додані до цього листа довідки-рахунки фактичних витрат на стаціонарне лікування за квітень-травень місяці 2024 року підписано невстановленою особою, так як підпис відрізняється від підпису, зробленого в розрахунку коштів по бюджетам КНП «Березівська ЦМЛ» та матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повноважень цих осіб, включаючи повноваження на формування такої довідки, а тому даний доказ не може вважатися достовірним та достатнім для задоволення позовних вимог. Крім того, під час перебування потерпілих на стаціонарному лікуванні відповідач надавав потерпілим гроші на придбання медикаментів та проведення всіх необхідних досліджень, обстежень, консультацій. Після придбання медикаменти передавалися медичному персоналу лікарні, на підтвердження чого відповідачем долучено до відзиву розписку потерпілої ОСОБА_2 про отримання грошей та платіжні чеки на придбання лікарських засобів та приладів. 22.04.2024 року відповідачем було придбано комплект фіксатор для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки PFNA вартістю 30 000, 00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 734 та квитанціями АТ КБ ПриватБанк від 22.04.2024 року. У зв'язку з чим просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.
12.08.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із викладеними відповідачем запереченнями у відзиві. Зазначає, що лікування потерпілих у закладі охорони здоров?я КНП «Березівська центральна міська лікарня» підтверджується листом КНП «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ради Одеської області № 267 від 24.04.2025 року, довідками-рахунками КНП «Березівська центральна міська лікарня» та висновками судово-медичної експертизи № 59 від 23.05.2024 року, № 60 від 18.05.2024 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додані до позовної заяви та в яких міститься інформація про період перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров?я потерпілих кримінального правопорушення, діагноз, виявлені ушкодження, дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу тощо. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. У фактичні витрати лікарні входять такі видатки: заробітна плата працівників; нарахування на оплату праці; видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев?язувальних матеріалів, продуктів харчування; оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних; інші поточні витрати лікарні. Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється. Кошти на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 , оскільки надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та оплачено Національною службою здоров?я України та частково з місцевого бюджету, що підтверджено довідками - рахунками наданими КНП «Березівська Центральна міська лікарня», листами Березівської міської ради Одеської області та НСЗУ. Твердження відповідача про відшкодування потерпілим майнової шкоди (витрат на лікування) не є підставою для відмови у задоволенні вказаного позову, оскільки предметом вказаного позову є стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров?я на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення, а не про стягнення майнової шкоди на користь потерпілих від кримінального правопорушення. У зв'язку з чим просить суд позовну заяву задовольнити у понвому обсязі, а відзив ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судове засідання від 12.08.2025 року було відкладено для ознайомлення відповідача із відповіддю на відзив.
Судове засідання від 26.08.2025 року було відкладено за заявою представника Березівської окружної прокуратури.
Представник Березівської окружної прокуратури в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала та просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник НСЗУ в судове засідання не з'явився, заявою від 25.06.2025 року просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник Березівської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, заявою від 11.08.2025 року просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві. Також пояснив, що не має модливості сплатити заявлену суму, оскільки є пенсіонером та сам потребує лікування, на яке витрачає майже всі наявні гроші.
Представник КНП «Березівська ЦМЛ» в судове засідання не з'явився, заявою від 11.08.2025 року просив розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 14.10.2024 року справа № 494/1088/24 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням останнього з потерпілими. Кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України закрито, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 21 203, 84 грн. Арешт, накладений на автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «TUCSON» р/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, відповідно до ухвали слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 24.04.2024 року по справі № 494/757/24 скасовано та повернуто власнику ОСОБА_1 за належністю.
Відповідно до вказаної ухвали ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 20.04.2024 року о 10-37 год., в світлу пору доби, без опадів, при необмеженій видимості, маючи відповідне право керування транспортними засобами, керуючи технічно справним автомобілем марки «HYUNDAІ» моделі «TUCSON» р/н НОМЕР_2 та здійснював рух по проїзній частині автодороги по вул.Героїв України м.Березівка Одеської області в напрямку вул.Михайла Грушевського, вказаного населеного пункту. Рухаючись по правій смузі вказаної дороги та наближаючись до перехрестя вказаної вулиці та вулиці Паркова м.Березівка та до наявного нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожніми знаками, передбаченими п.п. 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід «Правила дорожнього руху» України та в місці його розташування на проїжджій частині нанесена горизонтальна дорожня розмітка, уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішоходів ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , які переходили проїжджу частину дороги з права на ліво. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вказане діяння було кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке відповідно до ст.ст. 12, 25 КК України відноситься до нетяжкого злочину. Свою провину обвинувачений повністю визнав, відшкодував заподіяні потерпілим збитки та примирився з ними, що підтверджено потерпілими (а.с. 17-19).
Положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За висновком експерта № 59 у ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому крила лівої клубової кістки, що відноситься до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я (а.с.56-58). Зі змісту цього висновку також вбачається, що за даними медичної карти стаціонарного хворого КНП «Березівська ЦМЛ» № 1897/559 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 20.04.2024 року по 22.05.2024 року.
Згідно із висновком експерта № 60 у ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому верхньої третини лівого стегна. Виявлений під час огляду підекспертного післяопераційний рубець утворився внаслідок оперативного лікування (відкритої репозиції МОС верхньої третини лівого стегна). Виявлене у ОСОБА_3 тілесне ушкодження відноситься до СЕРЕДНЬОГО за критерієм тривалого розладу здоров'я (а.с. 59-61). Зі змісту вказаного висновку також вбачається, що за даними медичної карти стаціонарного хворого КНП «Березівська ЦМЛ» № 1896/560 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 20.04.2024 року по 07.05.2024 року.
З довідки-рахунку фактичних витрат на стаціонарне лікування в КНП «Березівська ЦМЛ» вбачається, що витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 за квітень-травень 2024 року склали 16 423, 35 грн., з яких собівартість 1 ліжко/дня за квітень-травень місяці 2024 року становить 443, 84 грн., кількість днів перебування в стаціонарі - 32 дні, вартість лікування з 20.04.2024 року по 22.05.2024 року становить 14 202, 88 грн., медикаменти - 1 203, 50 грн., вартість рентгенозбереження - 202, 00 грн., вартість кардіограми - 95, 00 грн., дослідження в клін.-діагн. лабораторії - 613, 97 грн., консультації лікарів (невропатолог) - 106, 00 грн. Також зазначено, що частина медикаментів за рахунок хворого (а.с. 22).
Відповідно до довідки-рахунку фактичних витрат на стаціонарне лікування в КНП «Березівська ЦМЛ» витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 за квітень-травень 2024 року склали 23 507, 97 грн., з яких собівартість 1 ліжко/дня за квітень-травень місяці 2024 року становить 638, 33 грн., кількість днів перебування в стаціонарі - 17 днів, вартість лікування з 20.04.2024 року по 07.05.2024 року становить 10 851, 65 грн., медикаменти - 639, 35 грн., вартість рентгенозбереження - 202, 00 грн., вартість кардіограми - 95, 00 грн., дослідження в клін.-діагн. лабораторії - 613, 97 грн., консультації лікарів (невропатолог) - 106, 00 грн., вартість опервтручання - 11 000, 00 грн. Також зазначено, що частина медикаментів за рахунок хворого (а.с. 23).
За п.1.1 статуту КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради Одеської області, затвердженого рішенням Березівської міської ради № 1664-VIII від 23.04.2024 року, КНП «Березівська ЦМЛ» є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної медичної допомоги.
Відповідно до п.1.4. засновником, власником та органом управління майном підприємства є Березівська міська рада Одеської області. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.
За п.1.5. підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Згідно з п.4.3. підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, самостійно організовує послуги і реалізує їх за тарифами, що визначаються в порядку, встановленому законодавством.
Засновник затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання (пункт 7.3.3)
Разом із тим, відповідно до п.5.3. джерелами формування майна та коштів підприємства, у тому числі, є кошти місцевого бюджету (п.5.3.2); кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п.5.3.5.) (а. с. 41-55).
З інформації Березівської міської ради №13/08-33/1007 від 05.05.2025 року вбачається, що вжиті заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення з ОСОБА_1 понесених закладом охорони здоров'я комунальної власності витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, у тому числі щодо звернення до суду або про нявність наміру у міської ради щодо звернення до суду з таким позовом, Березівська міська рада не зверталась; Березівська міська рада не оскаржувала підстави для представництва окружною прокуратурою інтересів держави у суді в особі Березівської міської ради у вказаних правовідносинах; кошти КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради на лікування потерпілих ОСОБА_2 у сумі 16 423, 35 грн.. та ОСОБА_3 у сумі 23 507, 97 грн. були витрачені з бюджету Березівської міської територіальної громади - 3 246, 98 грн. та з Державного бюджету України - 36 684, 34 грн.; фінансування на лікування вказаних потерпілих від кримінального правопорушення здійснювалось НСЗУ та з місцевого бюджету відповідно до розрахунку (а.с. 28-29).
За розрахунком коштів по бюджетам КНП «Березівська ЦМЛ» витрати місцевого бюджету на лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 2 120, 48 грн., витрати НСЗУ - 14 302, 87 грн, витрати місцевого бюджету на лікування потерпілого ОСОБА_3 становлять 1 126, 50 грн., витрати НСЗУ 22 381, 47 грн., що в загальному становить 39 931, 32 грн. (а.с. 30)
Згідно із відповіддю Національної служби здоров'я України 19.05.2025 року, у 2024 році між НСЗУ та КНП було укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 3461-Е124-Р000, № 8904-Е924-Р000, № 4477-Е124-Р000. Послуги КНП, пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України. НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. НСЗУ не заперечує, щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень. (а.с. 38-40).
Із розписки ОСОБА_2 від 24.07.2025 року вбачається, що за час лікування в Комунальному некомерційному підприємстві «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ади Одеської області в період квітня-травня 2024 року остання отримала грошові кошти для особливого лікування, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою від ОСОБА_1 кошти на придбання медикаментів, рентгенівського обстеження, клінічно-діагностичні та інші дослідження, а також на консультації лікарів у розмірі 2000 грн для неї та на лікування її сина ОСОБА_3 у розмірі 60 000 грн. На зазначені гроші, придбані нею медикаменти були передані медперсоналу та проведено оплату рентгенівського обстеження та інших обстежень, а також консультацій лікарів. Дана розписка написана Власноруч ОСОБА_2 без будь-якого примусу. До вказаної розписки відповідачем надано копії платіжних інструкцій з аптек на придбання лікарськиз засобів на загальну суму 14 518, 09 грн., а також рахунок на оплату комплекту фіксаторів для інтрамедуллярного остеосинтезу стегнової кістки PFNA вартістю 30 000, 00 грн. та квитанції АТ КБ ПРИВАТБАНК на суму 300, 00 грн. та 30 000, 00 грн. (а.с.102-зворот а.с.105).
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За положеннямич.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Згідно із ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи,яка потерпіла від злочину, та судови хвитрат» зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно із п.4 вищезазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні (п.6 постанови).
Крім того, суд, дослідивши питання щодо наявності підстав для представництва місцевою прокуратурою позивача у справі, перевіривши причини, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачами особисто, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.
Аналіз положень частин 3-5 статті 56 ЦПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Згідно зі ст.140, 142 Конституції України та ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року по справі № 915/20/18 зазначено, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Згідно з ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст.167 ЦК України, держава діє в цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно із ст.18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров'я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
За положеннями ст.22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефектно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ч.1 ст.26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Згідно із ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 року № 1101 (далі - Положення), Національна служба здоров'я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Пунктом 5 частини 1 ст.7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено укладання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговувування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року №410, передбачено, що надавач зобов'язується надати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коєфіцієнтів.
Послуги КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради, пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 14 пункту 5 Положення, НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету мінстрав України від 24.12.2019 року № 1086 затверджено «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення».
Відповідно до п.3 Порядку, розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.
Згідно з ч.4 ст.20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Відповідно до п. 8, 10 ч.5 ст.1 «Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 року № 574, відповідальний виконавець, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів у бюджетному процесі; головний розпорядник та відповідальний виконавець у встановленому порядку здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу з метою забезпечення ефективного та результативного управління бюджетними коштами.
Оскільки лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювалося частково за кошти державного бюджету за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та частково за кошти місцевого бюджету, то відповідно і контроль за використанням та поверненням вказаних коштів має здійснювати орган, що є розпорядниками вказаних коштів, а саме Національна служба здоров'я України та Березівська міська рада Одеської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу.
У зв'язку з наявністю підстав для представництва, Березівською окружною прокуратурою направлялися запити до НСЗУ та Березівської міської ради щодо вжитих заходів, спрямованих на стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, витрачених КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від злочину.
Водночас, згідно відповіді Березівсьої міської ради заходи щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вживались, з цивільним позовом до суду не звертались.
Згідно із інформацією Березівської міської ради, кошти КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради на лікування потерпілих ОСОБА_2 у сумі 16 423, 35 грн.. та ОСОБА_3 у сумі 23 507, 97 грн. були витрачені з бюджету Березівської міської територіальної громади - 3 246, 98 грн. та з Державного бюджету України - 36 684, 34 грн.; фінансування на лікування вказаних потерпілих від кримінального правопорушення здійснювалось НСЗУ та з місцевого бюджету відповідно до розрахунку.
Також, згідно із відповіддю Національної служби здоров'я України, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Вищевказане підтверджує наявності підстав, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за вини відповідача ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому крила лівої кістки та перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Березівська ЦМЛ» у період з 20.04.2024 року по 22.05.2024 року (32 дні), потерпілий ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому верхньої третини лівого стегна та перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Березівська ЦМЛ» у період з 20.04.2024 року по 07.05.2024 року (17 днів).
Під час досудового розслідування ОСОБА_1 та в суді свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, відшкодував заподіяні потерпілим збитки та примирився з ним, внаслідок чого відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням останнього з потерпілими.
Розрахунок фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради проведено згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, оскільки сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначена КНП «Березівська ЦМЛ» Березівської міської ради, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених потерпілими в стаціонарі та вартості витрат на їх лікування в день.
Із досліджених судом письмових доказів вбачається, що витрати місцевого бюджету на лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 2 120, 48 грн., витрати НСЗУ - 14 302, 87 грн, витрати місцевого бюджету на лікування потерпілого ОСОБА_3 становлять 1 126, 50 грн., витрати НСЗУ 22 381, 47 грн., що в загальному становить 39 931, 32 грн.
Доказів на спростування наведеного відповідачем не надано, у звязку з чим суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо необгрунтованості розрахунку вартості фактичних витрат на стаціонарного лікування потерпілих та його складових.
Суд зазначає, що у цивільному судочинстві обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників справи. Не свідчить про недопустимість доказу, якщо його було здобуто в межах інших проваджень, зокрема кримінального провадження, у тому числі на стадії досудового розслідування до поки не буде доведено, що він отриманий з порушенням передбаченого законом порядку.
Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони та інші особи, які беруть участь усправі,мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як напідставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)
Принцип змагальності не створює для суду обовя'зок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
У довідках - рахунках фактичних витрат на стаціонарне лікування в КНП «Березівська ЦМЛ» зазначено складові, що враховувалися при обчисленні собівартості 1 ліжко/дня для потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також інщих послуг, наданих лікарнею.
При цьому зазначено, що частина медикаментів була придбана за рахунок хворих, що узгоджується із отриманням потерпілою ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів на придбання медикаментів, ренгеновські дослідження, клінично-діагностичні дослідження, а також консультації у лікарів для неї у розмірі 2 000 грн. та для сина ОСОБА_3 у розмірі 60 000 грн., про що зазначено у розписці останньої від 24.07.2025 року, а також із наданими відповідачем квитанціями на придбання ліків.
Разом із тим це не спростовує того факту, що потерпілі перебували на стаціонарному лікуванні у лікарні, внаслідок чого держава понесла витрати на їх лікування у заявленій сумі.
Відшкодування відповідачем матеріальної та/або моральної шкоди, спричиненої потерпілим від злочину, не є підставою для відмови у задоволенні даного позову, предметом якого є відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину.
Доводи відповідача про те, що підписи на наданих позивачем документах на підтвердження розрахунку фактичних витрат, понесених на лікування потерпілих, різняться, суд вважає необгрунтованим, оскільки засновані на припущеннях. Належних та допустимих доказів на підтвердження цього суду надано не було.
Той факт, що відповідач є пенсіонером та має витрати на власне лікування також не може бути підставою для його звільнення від відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , понесених державою.
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
В порядку ч.1 ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Березівської міської ради Одеської області - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (р/р UA978999980313080115000026011 в ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 36 684, 34 грн (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні тридцять чотири копійки) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Березівської міської ради Одеської області (р/р UA918201720344310003000020633, код отримувача (ЄДРПОУ) 01998650. МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач коштів: КНП «Березівська центральна міська лікарня) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 3 246, 98 грн (три тисячі двісті сорок шість гривень дев'яносто вісім копійок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області.
Позивач Національна служба здоров'я України, 04073 м.Київ проспект Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.
Позивач Березівська міська рада Одеської області, 67300 Одеська область м.Березівка площа Захисників України, 9, код ЄДРПОУ 04056842.
Представник позивачів Березівська окружна прокуратура Одеської області, 67300 Одеська область м.Березівка вул.Шаховцева, 4, код ЄДРПОУ 03528552.
Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Березівська центральна міська лікарня» Березівської міської ради Одеської області, 67300 Одеська область м.Березівка вул. Лікарняна, 6, код ЄДРПОУ 01998650.
Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА