521/12449/24
1-кп/521/1031/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024162470000873 від 04.07.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянин України, українця, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 02.07.2018 Київським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією належного йому майна, зміна вироку 02.04.2020 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, 25.06.2020 звільнений по відбуттю строку покарання,
- 01.02.2024 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, 49 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.; штраф сплачено,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, а на момент вчинення кримінального правопорушення - Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 3586-ІХ від 08.05.2024, строк дії воєнного стану продовжено строком на 90 діб.
ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, а саме 28 червня 2024 року в період часу з 10 годин 07 хвилин по 10 годин 09 хвилин, перебував в приміщенні торговельної зали супермаркету «ТАВРІЯ-В», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Степова, буд. 54, та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, повторно, перебуваючи біля торгівельного стелажу з дитячим харчуванням в приміщенні торговельної зали супермаркету «ТАВРІЯ-В», переконавшись, що його дії залишаться непоміченими як для власника майна так і для оточуючих, шляхом вільного доступу, взяв з зазначеного торговельного стелажу мобільний телефон марки «Redmi Note 12 Pro», чорного кольору, з прозорим силіконовим чохлом, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар» із номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , надалі поклав його до кишені своїх шортів, синього кольору, одягнутих на ньому, тим самим заволодів вищезазначеним мобільним телефоном.
Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_4 з викраденим майном, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 6435 гривень 45 копійок
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю. Пояснив, що 28.06.2024 року йшов з кладовища, та зайшов до магазину «Таврія В» на вул. Степовій в м. Одесі. Пішов в сторону банкоматів, там був прилавок з дитячим харчуванням, та побачив мобільний телефон, подивився, що нікого поруч не було та забрав телефон собі, поклав у кишеню та пішов. Це був мобільний телефон Редмі. Спочатку користувався ним, потім продав.У скоєному щиро кається.
Окрім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доказана і підтверджується зібраними в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників кримінального провадження судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, та дослідженням матеріалів цивільного позову.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що претензій до обвинуваченого не має. Ним був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, проте просить залишити його без розгляду, оскільки ОСОБА_4 відшкодував йому завдану матеріальну шкоду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доказана, та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відшкодування потерпілій завданої шкоди та як наслідок - відсутність тяжких наслідків, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Разом з тим, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , а саме щире каяття, відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, враховуючи поведінку після вчинення злочину, та під час судового провадження, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з'ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, повністю відшкодував потерпілому завданий матеріальний збиток,суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Потерпілим ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні подано цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 6435,45 грн.
На стадії судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, що було підтверджено потерпілим ОСОБА_6 в судовому засіданні.
У зв'язку з цим, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду. Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 (три) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.
Запобіжний захід не обирати.
Речові докази по справі:
-коробку від мобільного телефону марки Redmi Note 12 Pro, чорного кольору вважати повернутою власнику ОСОБА_6 відповідно розписки.
Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1