Рішення від 29.07.2025 по справі 607/4378/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2025 Справа №607/4378/25 Провадження №2/607/2183/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у загальному розмірі 60 940,62 грн, зокрема:

за Кредитним договором № 103117786 в розмірі 47 500,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2 000,00 грн - сума заборгованості за комісією;

за Договором позики № 77314479 в розмірі 13 440,62 грн, з яких: 6 397,38 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 043,24 грн - сума заборгованості за відсотками;

а також понесених судових витрат (а.с. 1-5).

В обґрунтування вказаного позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 06 січня 2022 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») було укладено Кредитний договір № 103117786, згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.

16 липня 2024 року на підставі договору факторингу № 16072024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 47 500,00 грн, з яких 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2 000,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 , останній не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, позичальник не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Також 08 грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 77314479, на виконання умов якого, Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7 786,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно з п. 1 цього Договору позики, Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mvcredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики), а також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mvcredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

14 червня 2021 року на підставі договору факторингу № 14/06/21, укладеного між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 13 440,62 грн, з яких 6 397,38 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 043,24 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 , останній не виконав свого зобов'язання.

З моменту отримання прав вимог до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Невиконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем і стало причиною звернення ТОВ «ФК «ЄАПБ» до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 51).

08 травня 2025 року судом постановлено ухвалу про визнання явки представника позивача обов'язковою (а.с. 66).

03 червня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» про долучення доказів, а саме: розрахунків заборгованостей за кредитними договорами та

інформаційних довідок, наданих ТОВ «ФК «ЄАПБ» первісними кредиторами на підтвердження отримання боржником кредитних коштів (а.с. 73-90).

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника цього товариства, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів та у клопотанні про доручення доказів просив розгляд справи проводити без участі представника цього товариства (а.с. 5, 75).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, а також оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме (а.с. 55, 63-64, 70-71, 96).

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

06 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» (Коредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 103117786 (надалі - Договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 20 000,00 грн строком на 30 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії і процентів за користування кредитом 05 лютого 2022 року (а.с. 6-10).

Як передбачено п.1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти з користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500,00 грн в грошовому виразі та 11,215,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 500,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розрахована виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язання.

Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2 Договору, комісія за надання кредиту: 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом: 7 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6 Договору, Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника, згідно п. 6.2 Договору.

Згідно з п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.

Згідно із п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п.п. 2.3.1 Договору).

Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредиту № 103117786 від 06 січня 2022 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 05 лютого 2022 року та суму до сплати: кредит - 20 000,00 грн; комісія за надання кредиту - 2 000,00 грн; проценти - 7 500,00 грн (а.с. 10 на звороті).

Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 103117786 від 06 січня 2022 року, який є паспортом споживчого кредиту № 103117786, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів (а.с. 11).

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 20 000,00 грн підтверджено платіжним дорученням № 37706552 від 06 січня 2022 року про перерахування ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 103117786 (а. с. 12).

ТОВ «Мілоан» надав відомості щодо виконання зобов'язань за вищевказаним Договором - про щоденні нарахування та погашення із зазначенням дати операції та суми (а.с. 18).

08 грудня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77314479 (далі - Договір 1), за умовами якого відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 7 786,00 грн, строком на 64 дні, до 09 лютого 2022 року, процентна ставка (базова)/день 1,6%, знижена процентна ставка/день % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 1,44%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день 2,70% та орієнтованою річною процентною ставкою 12876,45%, орієнтована загальна вартість позики 12 730,16 грн (а.с. 26).

Згідно умов договору ТОВ «1 БАНК» зобов'язалось передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (надалі «Позику»), без забезпечення, на погоджений строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язуються повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах, тобто Позичальник зобов'язуються повернути Позикодавцем таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (Проценти) від суми Позики протягом Строку Позики згідно Графіка платежів, або достроково (п. 1 Договору 1).

Пунктом 4 Договору 1 визначено, що проценти за цим договором нараховуються на залишок позики щоденно, включаючи дати отримання та повернення коштів.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору 1 передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін на наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору позики № 77314479 від 08 грудня 2021 року), сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 7 786,00 грн, та розмір процентів за користування кредитом 4 944,16 грн (а.с. 26 звороту).

ТОВ «1 БАНК» надав відомості щодо виконання зобов'язань за вищевказаним Договором - про щоденні нарахування та погашення із зазначенням дати операції та суми (а. с. 84-88).

08 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за дорученням ТОВ «1 БАНК» здійснило переказ коштів в розмірі 7 786,00 грн шляхом перерахування отримувача Пасічник Дмитра - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , номер платежу 94a3008d-b293-44f5-93c3-755d136bae5c, про що свідчить лист за Вих. № КД-000028638/ТНПП від 13 травня 2025 року (а.с. 82).

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістом ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату, а ТОВ «Мілоан» відступити ТОВ «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан». Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до боржників сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору факторингу) (а.с. 14-15).

Згідно п. 1.2. цього Договору Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до Договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 103117786 в сумі 47 500,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2 000,00 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 17).

Відповідно до п. 2.1.7. Договору факторингу № 16072024, на день підписання договору, право вимоги, яке відступається за договором, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед клієнтом, заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту просрочки зобов'язань з боку боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), та не погашена, не прощена, не стягнена, а права вимоги повернення заборгованості по боржникам не відступлені клієнтом третім особам, клієнтом не укладено угод про зміну зобов'язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 16072024 ТОВ «Мілоан» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дня відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення прав вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 16 липня 2024 року за Договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю відповідно (а.с. 16).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (а.с. 27-28).

28 липня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року щодо умов договору (а.с. 29).

27 жовтня 2023 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року про відступлення прав вимоги згідно з реєстром боржників № 11 від 27 жовтня 2023 року (а.с. 30).

Згідно витягу з реєстру боржників № 11 від 27 жовтня 2023 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором 77314479, становить 13 440,62 грн, з яких: 6 397,38 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7043,24 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 32).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 11 від 27 жовтня 2023 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 11, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості (а. с. 31).

Отож, взяті на себе зобов'язання за вищеописаними договорами ОСОБА_1 не виконав, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд, проаналізував зміст спірних правовідносин та встановив, що договори між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 та між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 БАНК» надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку, на вказаний ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження.

Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та його укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу від 16 липня 2024 року № 16072024, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан», заборгованості за договором про споживчий кредит № 103117786 від 06 січня 2022 року.

Також є обґрунтовані підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БАНК», заборгованості за договором позики № 77314479 від 08 грудня 2021 року.

Про виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, передбачені Договорами - тіло кредиту, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечував умов договору та не надав доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Водночас вивчивши умови Договору про споживчий кредит № 103117786 від 06 січня 2022 року, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведена повною мірою вимога за договором про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 25 500,00 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 06 січня 2022 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 05 лютого 2022 року (п.1.4 Договору).

Як передбачено п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500,00 грн. в грошовому виразі та 11,212.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 500,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.

Отже, за таких умов Договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну його дії, який складає 30 днів - до 05 лютого 2022 року включно.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин суд зауважує на необхідності застосування положення contra proferentem (з лат. - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem" (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто, «contra proferentem» має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: «contra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; «contra proferentem» спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); «contra proferentem» застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме у 20 000,00 грн - тіло кредиту, 30 днів - строк Договору, дата повернення кредиту 05 лютого 2022 року, 7 500,00 грн - розмір відсотків за Договором, а не завуальованими, неясними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Щодо вимоги про стягнення комісії, то суд вважає її такою, що також не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору № 103117786, комісія за надання кредиту: 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово (а.с. 6).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).

Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора - позивача підлягають тільки 20 000,00 грн - тіло кредиту, та 7 500,00 грн проценти за договором про споживчий кредит № 103117786 від 06 січня 2022 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Договір позики № 77314479 від 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, та з розрахунку заборгованості слідує, що відповідач здійснював платежі за цим кредитом, на загальну суму 3 182,54 грн 23 грудня 2021 року згідно додатку до договору, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору позики № № 77314479 від 08 грудня 2021 року), сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 7 786,00 грн, та розмір процентів за користування кредитом 4 944,16 грн (а.с. 26 звороту).

ТОВ «1 БАНК» надав відомості щодо виконання зобов'язань за вищевказаним Договором - про щоденні нарахування та погашення із зазначенням дати операції та суми (а. с. 84-88) у якому відображено внесення платежу 23 грудня 2021 року та його зарахування на погашення тіла кредиту у сумі 1 388,62 грн та сплати відсотків у сумі 1 793,92 грн.

З врахуванням описаних вище норм законодавства, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме - 6 397,38 грн (7 786,00 грн - 1 388,62 грн) - тіло кредиту, 64 дні - строк Договору, 3 150,24 грн (4 944,16 грн - 1 793,92 грн) - розмір відсотків за Договором, а не завуальованими, неясними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаних договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

за Договором про споживчий кредит № 103117786 в розмірі 27 500,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

за Договором позики № 77314479 в розмірі 9 547,62 грн, з яких: 6 397,38 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 150,24 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 97379 від 18 лютого 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1 840,81 грн (37 047,62 * 3 028,00 : 60 940,62), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за Договором про споживчий кредит № 103117786 від 06 січня 2022 року в розмірі 27 500 (двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 20 000 (двадцять тисяча) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками;

за Договором позики № 77314479 в розмірі 9 547 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім) гривень 62 копійки, з яких: 6 397 (шість тисяч триста дев'яносто сім) гривень 38 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 150 (три тисячі сто п'ятдесят) гривень 24 копійки - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок ) гривень 81 копійку сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О.Я. Герчаківська

Попередній документ
129919084
Наступний документ
129919086
Інформація про рішення:
№ рішення: 129919085
№ справи: 607/4378/25
Дата рішення: 29.07.2025
Дата публікації: 04.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (29.07.2025)
Дата надходження: 03.03.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
04.04.2025 10:10 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
08.05.2025 09:20 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
13.06.2025 09:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
29.07.2025 09:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області