Справа № 450/1687/22 Провадження № 1-кп/450/123/25
03 вересня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140010000111 від 19.03.2022р., про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дубровиця, Рівненської області, громадянин України, українець, із вищою освітою, заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення радіороти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 на території в/ч, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України
29.12.2018р. старшого лейтенанта ОСОБА_4 призначено на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення радіороти батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частин НОМЕР_1 . Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, старший лейтенант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст..ст.9, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.10.2015р. № 569 «Про внесення змін до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», був зобов'язаний під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд, тримати палець на спусковому гачку без необхідності.
Однак всупереч зазначеним вимогам вказаного законодавства старший лейтенант ОСОБА_4 , порушив правила поводження зі зброєю при наступних обставинах.
19.03.2022р. близько 15год 10хв військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України старший лейтенант ОСОБА_4 перебуваючи на позиції розрахунку ЗУ 23-2, розміщеної на ділянці дороги Київ-Чоп М-06 на зупинці громадського транспорту Ков'ярі Львівської області, стоячи праворуч від військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_6 , тримаючи в руках автомат АК-74, який був ввірений військовослужбовцю ОСОБА_7 та до якого був приєднаний магазин, у якому містились набої калібру 5.45мм у кількості 30шт., діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, направивши його у сторону військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_6 , який також перебував на цій позиції та сидів ліворуч від ОСОБА_4 , перевів запобіжник у бойове положення, та шляхом відведення затвору у крайнє заднє положення, вільного його повернення вперед дослав патрону патронник автомату, після чого відбулися два постріли.
Внаслідок пострілів, який відбувся через порушення ОСОБА_4 правил поводження зі зброєю, військовослужбовець ОСОБА_6 , який на момент пострілу сидів ліворуч від нього, отримав тілесне ушкодження у вигляді множинних відкритих ран живота, що призвело до смерті останнього.
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, в порушення вимог ст..ст.9, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.10.2015р. № 569 «Про внесення змін до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, 19.03.2022р. близько 15год 10хв перебуваючи на позиції розрахунку ЗУ 23-2, розміщеної на ділянці дороги Київ-Чоп М-06 на зупинці громадського транспорту Ков'ярі Львівської області, стоячи праворуч від військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_6 тримаючи в руках автомат АК-74, який був ввірений військовослужбовцю ОСОБА_7 та до якого був приєднаний магазин, у якому містились набої калібру 5.45мм у кількості 30шт., направивши у його сторону військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_6 , який також перебував на цій позиції та сидів ліворуч від ОСОБА_4 , перевів запобіжник у бойове положення, та шляхом відведення затвору у крайнє заднє положення, вільного його повернення вперед дослав патрон у патронник автомату, після чого відбулися два постріли, внаслідок чого військовослужбовець ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді множинних відкритих ран живота, що призвело до смерті останнього.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.414 КК України
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вказав, що не порушував правил поводження зі зброєю, автомат не тримав, не відводив затвор, не досилав патрон, не натискав на спусковий гачок, під час події не стояв. Вказав, що не розуміє як відбулись ці постріли, що спричинило поранення.
У бронежилеті, в який був одягнутий потерпілий в районі застібок внизу бронежилету були отвори, що свідчить, що кулі рухались з правого боку наліво. Омелян перебував від мене ліворуч. Дуже близька відстань, я не міг стояти. Якщо б припустити, що ОСОБА_4 під час пострілу стояв, тоді кулі мали пройти під кутом. ОСОБА_8 сидів біля ОСОБА_6 в момент, коли останній передавав обвинуваченому автомат.
Наскільки мав змогу допоміг матері ОСОБА_6 . Вказав, що не виключає, що міг бути причетним до даного пострілу.
Вказав, що у березні 2022р. проходив службу на посаді заступника командира роти. ОСОБА_6 був мобілізований до них в частину та між ними склались хороші стосунки. Будь-яких конфліктних ситуацій між ними не виникало. У березні 2022р. був складений графік чергувань на позиції розташування зенітної установки.
Вказав, що йому відомі правила поводження зі зброєю, чи проводили з ним інструктаж з поводження зі зброєю в цей період не пригадує. Попередньо проводився інструктаж на допуск до зброї, до несення чергувань. В день коли відбулись події більшу кількість зброї підрозділу відвезли в Раківець для пристрілки, в тому числі і особисту зброю ОСОБА_4 , залишили тільки кілька одиниць зброї для несення служби на посту для охорони зенітної установки.
19 березня 2022р. з рук ОСОБА_7 отримав зброю, за отримання зброї не розписувався, при цьому зброю не перевіряв, оскільки має бути спеціально відведене місце для перевірки зброї, на посту де несли чергування такого місця немає. В місці передачі зброї не мав права перевіряти зброї. Тому зброю ніхто не перевіряв. Бачив що автомат стоїть на запобіжнику. Пост чергування знаходився на зупинці громадського транспорту на трасі Львів-Чоп в с.Ков'ярі. На вказаному пості несли чергування військовослужбовці, в призначений час змінювали один одного. 19.03.2022р. ОСОБА_4 був на чергуванні із ОСОБА_9 . ОСОБА_4 відійшов за зупинку за природніми потребами, автомат залишив потерпілому. Пізніше повернувся, ОСОБА_6 сидів і ОСОБА_4 сів біля нього. Пригадує, що сиділи на одному рівні. Там була лавка, на лавці стояв ящик із запасними стволами до установки. При передачі зброї ОСОБА_6 передавав зброю прикладом в сторону ОСОБА_4 . При передачі зброї не бачив положення запобіжника. Згідно Статуту я не мав права передавати зброю ОСОБА_6 . Вказав, що взяв приклад автомата не в районі спускового гачка. ОСОБА_4 майже взяв автомат та відбувся один постріл у вигляді черги з двох куль. Чи потерпілий ще тримав зброю в момент пострілу не може сказати. Між нами лежали шомпола до зенітної установки, пляшки з водою. Припускаю, що могли зачепити. ОСОБА_4 відкинув автомат в сторону підбіг до потерпілого, який почав сповзати. На протилежній стороні дороги стояли люди і крикнув до них, щоб викликали швидку. ОСОБА_4 надавав потерпілому допомогу. Дуже швидко прибули медики, пригадує, що затиснув рану, щоб кров не витікала. На запитання прокурора чи може зброя сама вистрілити, відповів, що може. Бували зноси спускового механізму, при падінні чи ударі може відбутись постріл. Бували випадки, що зброя падала на і відбувався постріл. Просив постановити виправдувальний вирок.
Потерпіла у судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, суд вважає, що його вина повністю підтвердження представленими та перевіреними в судовому засіданні доказами зокрема:
-Протоколом огляду місця події від 19.03.2022р. з фото таблицею та відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні,, відповідно до якого, проведено огляд місцевості, а саме позиції розрахунку ЗУ 23-2 на ділянці дороги Київ-Чоп М06, зупинці громадського транспорту в с.Ков'ярі Львівської області, де виявлено труп, відповідно до наявних документів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частин НОМЕР_1 . Труп ОСОБА_6 знаходиться у лежачому положенні на спині, права рука відведена в сторону. На трупі одяг камуфляжна куртка, зелена футболка, чорна футболка, камуфляжні штани, зелена термобілизна, коричневі черевики. Правий рукав куртки задертий до ліктьової ямки, розрізаний під час надавання медичної допомоги. У ділянці живота накладені асептичні серветки. Підошва правого черевика забруднена речовиною бурого кольору. Труп теплий на дотик, трупні задубіння відсутні. Трупні плями розташовані на спині при натисканні відразу зникають і відновлюють свій колір. На попереку накладена асептична пов'язка. Під голову підкладена зелена шапка.
На грудній клітці з правої сторони є рана круглої форми діаметром 0,8см. Відповідно до ран є пошкодження на одязі. На попереку зліва є рана розміром 2см на 1см, з рани виступає почеревина. Друга рана нижче 7см - розміром 3см на 1см, шкіра навколо ран забруднена кров'ю. Відповідно тим ранам є ушкодження на одязі. Будь-яких інших ушкоджень не виявлено.
Під час огляду також виявлено предмет схожий на автомат АК-74 чорного кольору серія № НОМЕР_2 (із врахуванням дослідженого в судовому засіданні речового доказу автомату АК-74 чорного кольору вірна серія №6317598), який вилучено під час огляду. Також під час огляду вилучено: предмети схожі на патрони до автомата АК-74 у кількості 28 шт.; предмет схожий на магазин до автомата АК-74 в кількості одна шт..; предмет схожий на гільзу до автомата АК-74 калібру 5,45 (стріляна); предмет схожий на гільзу до автомата АК-74 калібру 5,45(стріляна); предмет схожий на кулю до автомата АК-74 калібру 5,45 ; предмет схожий на кулю до автомата АК-74 калібру 5,45 ; бронежилет;
-доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_10 від 19.03.2022р вих. № 350/490/46/148/пс по фату загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » молодшого сержанта ОСОБА_6 , в якій зазначено, що 19.03.2022р. близько 15год 00хв пролунали постріли зі сторони зупинки де знаходилась позиція розрахунку ЗУ-23-2. В цей час на позиції знаходились заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 та навідник зенітного артилерійського взводу батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 молодший сержант ОСОБА_6 . Військовослужбовцями, які знаходились неподалік було оповіщено чергового військової частини. На місце події було викликано швидку допомогу те медичний персонал військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_1 . Першу медичну допомогу проводив заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 спільно з медичними представниками медичного пункту. Надання першої медичної допомоги та реанімаційні заходи результату не дали, приїхавши представники швидкої медичної допомоги констатували смерть військовослужбовця. Зі слів старшого лейтенанта ОСОБА_4 він зняв автомат АК-74 з запобіжника та натиснув на спусковий гачок, не знаючи, що патрон знаходиться в патроннику, пролунала черга, для чого це він зробив пояснити не зміг. Знаходиться в шоковому стані, до прийняття запобіжного заходу буде перебувати у військовій частині. Відкрито кримінальне провадження за номером ЄРДР № 62022140010000111 від 19.03.2022р. Службове розслідування призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2022р. № 48;
-відомістю закріплення зброї за особовим складом ЗАВ БЗ та РТЗ військової частини НОМЕР_1 , згідно якої за старшиною ОСОБА_7 закріплено АК-74 № НОМЕР_5 , отримано такий 26.02.2022р.;
-відомістю закріплення зброї за особовим роти зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , згідно якої за ОСОБА_4 закріплено АК-74 № НОМЕР_6 , отримано такий 08.03.2022р.;
-книгою №9 обліку наявності та руху військового майна у підрозділі роти зв'язку БЗ та РТЗ НОМЕР_1 з якого вбачається що за ОСОБА_4 закріплено зброю АК-74 № НОМЕР_6 , 08.03.2022р. отримав набої 5,45 калібру до АК-74
-відомістю складання заліку зі знань вимог безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2022р., відповідно до якої ОСОБА_4 пройшов інструктаж 05.03.2022р.;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022р. №40, відповідно до якого було призначено до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ;
-актом №874 від 17.12.2021р. відповідно до якого старший лейтенант ОСОБА_4 отримав допуск до несення служби в якості чергових частини, помічників чергових частини, чергових по батальйонах та їх помічників, чергових та посильних по штабу;
-довідкою військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2022р. вих.. № 350/490/85/299пс, в якій вказано, що відповідно до Книги алфавітного обліку офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 (НК-2022 №12, ст..180, запис №30) старший лейтенант ОСОБА_4 , заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 01.06.2005р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2005р.;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2018/р. №262, відповідно до якого ОСОБА_4 було призначено на посаду заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 29.12.2018р.;
- висновком експерта № 60/2022 судово-медичної експертизи від 13.04.2022р. в якому експертом зроблено висновки: враховуючи ранні трупні зміни, а саме трупне задубіння, трупні плями та охолодження тіла можна вважати, що смерть ОСОБА_6 , 1995 року народження, настала за 2-3 доби до проведення експертизи, імовірно 19.03.2022р. внаслідок вогнепальних проникаючих наскрізних поранень живота з ушкодженням печінки, нирок, селезінки, кишківника, що призвело до гострої внутрішньої кровотечі. При експертизі трупа виявлено на грудній клітці справа по задньо-аксілярній лнії на рівні 11 ребра рану, на животі справа рану, на животі зліва нижче реберної дуги рану, нижче в 10см рану, розриви обох нирок, множинні розриви печінки, розрив селезінки, крововиливи в сальник та брижу тонкого кишківника. Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті внаслідок вогнепальних поранень, були небезпечними для життя в момент заподіяння, знаходились із смертю в причинно-наслідковому зв'язку, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Морфологічні ознаки рани, яка знаходиться на грудній клітці справа - рана округлої форми з дефектом тканини, краї дрібно зазубрені, осаджені, з незначним оплавленням епідермісу, наявність відкладення сполук міді виявлено при криміналістичному дослідженні дають підставу вважати його вхідним вогнепальним, що заподіяло ранячи снарядом- кулею, такого ж характеру є рана на животі справа, що також є вхідним вогнепальним пораненням. На животі зліва є рана щілиноподібної форми, з нерівними зубчастими неосадненими краями, дещо припіднятими назовні, що дає підставу вважати її вихідним вогнепальним пораненням, такого ж характеру є ще одна рана на животі зліва. Раневі канали від двох вогнепальних поранень починаються ранами на грудній клітці справа на рівні 11 ребра по задньо-аксілярній лінії і на животі справа і закінчуються вихідними ранами на животі зліва. Прослідкувати раневий канал в черевній порожнині в зв'язку із значним руйнуванням внутрішніх органів не надається можливим. Враховуючи відсутність продуктів згорання пороху та капсульного вмісту (порохові гази, зерна пороху, кіпоть, металеві часточки у вхідних вогнепальних укоченнях слід вважати, що постріл був проведений з неблизької відстані. Враховуючи, що вхідні вогнепальні поранення розташовані на правій, боковій поверхні тіла потерпілого, то слід вважати, що останній був повернутий цією стороною до травмуючого знаряддя. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_6 , 1995 року народження, етилового чи інших спиртів не виявлено;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 60/22 від 21.03.2022р. ОСОБА_6 , в графі «хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті»: множинні відкриті рани живота, постріл з військової гвинтівки;
- висновком експерта № 758/22 судово-медичної експертизи від 12.04.2022р., з питань «підтвердження діагнозу», в якому експертом зроблено висновок: деструкція печінки та нирок з вогнищевим крововиливом в печінці / та з дрібно-вогнищевими крововиливами в паранефральній жировій тканині. Дрібні геморагії в легенях на тлі аутолітичних змін. Фіброз та атероматоз ендокарду. Вогнищевий фіброз субендокардіальний. Набряк головного мозку. Малокрів'я внутрішніх органів. Атолітичні зміни надісланих внутрішніх органів;
- висновком експерта № 1054/2022-т судово-медичної токсикології від 25.03.2022р. в якому зазначено, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - крові з трупа ОСОБА_6 , 1995р.н. методом газо-рідинної хроматографії не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів;
- висновком експерта № 290/2022-ім від 23.03.2022р. в якому зроблено висновок, що кров від трупа ОСОБА_6 , 1995 року народження відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновком експерта № 50/2022-мк судово-медичної експертизи від 01.04.2022р. в якому зроблено висновки: при проведенні судово-медичної експертизи у відділені криміналістики клаптів шкіри від трупа ОСОБА_6 було виявлено: на клапті шкіри з ділянки живота справа одне наскрізне вхідне вогнепальне ушкодження, яке заподіяне ранячимснарядом (кулею) до складу якого входить мідь; на клапті шкіри з ділянки живота зліва одне наскрізне вихідне вогнепальне ушкодження;
- висновком експерта № СЕ-19/114-22/3897-БЛ від 12.04.2022р. проведеної експертизи зброї, за результатами якої зроблено висновки, що 5,45 мм автомат Калашникова (АК74), № НОМЕР_5 , 1988 року випуску, виробництва срср, який був вилучений в ході огляду місця події 19.03.2022р. ділянки дороги Київ-Чоп М06 на зупинці громадського транспорту Ков'ярі, Львівської області, являється бойовою вогнепальною нарізною зброєю. Даний автомат справний і до стрільби придатний. Провести постріл з 5,45мм автомата Калашникова (АК-74) № НОМЕР_5 без натискування на спусковий гачок неможливо. Надані 28 патронів калібру 5,45х39мм з маркуванням на денцях «17-89», «3-89» до автомата системи Калашникова АК-74 (в тому числі і до наданого АК-74 № НОМЕР_5 та його модифікацій АКС-74, АКС-74У і ручних кулеметів РПК-74, являються боєприпасами до бойової вогнепальної нарізної зброї. Патрони промислового виготовлення. Дані патрони до стрільби придатні. Надані дві кулі та дві гільзи з маркуванням на денцях «17-89», які були вилучені в ході огляду місця події 19.03.2022рю ділянки дороги «Київ-Чоп» М-06 на зупинці громадського транспорту Ков'ярі Львівської області, є складовими частинами до бойової вогнепальної нарізної зброї, кулями та гільзами патронів калібру 5,45мм до автоматів системи Калашникова. Кулі та гільзи відстріляні.
Дві кулі та дві гільзи патронів калібру 5,45мм відстріляні з наданого 5,45мм автомата Калашникова АК-74 № НОМЕР_5 , 1988 року випуску. Вирішити питання чи являлися до пострілу, надані дві кулі та дві гільзи, частинами одного патрону відповідно, не представляється можливим. Зусилля натиску на спусковий гачок 5,45мм автомата Калашникова (АК-74) № 6317598 для здійснення пострілу, складає 2,5кг (нормативне 2,0 - 3,5кг). Тактико-технічні характеристики 5,45мм автоматів Калашникова (АК-4) наступні: забійна сила кулі зберігається на відстані до 1350м, гранична відстань польоту кулі -3150м., прицільна дальність стрільби - 1000м.
Наданий магазин є складовою частиною вогнепальної нарізної зброї, магазином до 5,45мм автоматів системи Калашникова, в тому числі і до 5,45мм автомата Калашникова (АК-74) № НОМЕР_5 .
Деформація (незначний вигин) вершинки однієї з куль, дрібні пошкодження поверхні оболонки з нашаруванням речовини коричневого кольору подібні на кров на другій кулі свідчить про зустріч куль з перепоною, після вильоту з каналу зброї, якою може бути тіло людини;
- речовими доказами, зокрема, оглянутим в судовому засіданні автоматом АК-74, № НОМЕР_5 ;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2022р. № 27од «Про розташування та обладнання позиції ЗУ-23-2;
- актом службового розслідування , в якому зазначено в розділі: Неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв'язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась: 19.03.2022р. приблизно в 13год 00хв головний сержант ОСОБА_7 під час зміни позиції без потреби передав свій автомат АК-74 № НОМЕР_5 із приєднаним магазином до нього та набоями старшому лейтенанту ОСОБА_4 , який його змінив на позиції. Заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 будучи обізнаним з технічними властивостями автомата Калашникова, маючи спеціальну підготовку поводження зі зброєю, пройшовши належні інструктажі щодо заходів безпеки та поводження зі зброєю та боєприпасами, в порушення ст.9, 11,13, 16, 21,22 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.52 Керівництва по 5,45 мм автомату Калашникова введеного в дію наказом Командувача Сухопутними військами від 24.06.1975р. № 34, діючи недбало, здійснив два постріли зі штатної зброї головного сержанта ОСОБА_7 в молодшого сержанта ОСОБА_6 не маючи наміру заподіяти йому смерть, необережно натиснув на хвіст спускового гачка автомата,що призвело до його смерті на місці.
У розділі «Вина військовослужбовця» Акту службового розслідування зазначено: правопорушення вчинено в необережній формі вини. Старший лейтенант ОСОБА_4 не усвідомлював протиправний характер своїх дій, хоча повинен був їх передбачати. Обставиною, що пом'якшує відповідальність є позитивна службова характеристика та наявність статусу учасника бойових дій. Обставиною, що обтяжує відповідальність є вчинення правопорушення під час дії в Україні воєнного стану. Обставин, що знімають вину, не виявлено. В діях заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України. Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_4 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: порушення ст.9, 11,13, 16, 21,22 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.52 Керівництва по 5,45 мм автомату Калашникова, щодо дотримання правил поводження із автоматом Калашникова АК-74.
У розділі «Причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення зазначено, що такими є порушення ст.9, 11,13, 16, 21,22 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.52 Керівництва по 5,45 мм автомату Калашникова, щодо дотримання правил поводження із автоматом Калашникова АК-74, щодо дотримання правил поводження з автоматом Калашнікова АК-74 під час виконання обов'язків охорони позиції ЗК-23-2 з боку старшого лейтенанта ОСОБА_4 ;
- поданням командира військової частин НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 про вжиття заходів для усунення порушень вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів, причин та умов, що їм сприяли, в діяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що посадовими особами Військової служби правопорядку проведено перевірку щодо встановлення причин та умов, що сприяли вогнепальному пораненню військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_11 внаслідок якого останній загинув.
В ході перевірки в діяльності посадових та службових осіб військової частини НОМЕР_1 виявлено ряд суттєвих порушень вимог статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів виданих на їх розвиток. Встановлено, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2022р. № № 27од та 29од для розташування та обладнання позцій, посилення охорони об'єктів військової частини, зокрема на двох позиціях ЗУ-23-2 було організовано цілодобову охорону. Завдання щодо обладнання та організації цілодобової охорони позицій покладено командиру батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення, відповідно до п.3.2 наказу №29од, для охорони позицій в н.п.Липники визначено 4 військовослужбовці (старшим признаено ОСОБА_12 заступника командира роти).
19.03.2022р. близько 13год 15хв на позицію ЗУ-32-2 для охорони заступили старший лейтенант ОСОБА_4 та молодший сержант ОСОБА_13 - навідник зенітного позиції артилерійського вводу БЗ та РТЗ військової частини НОМЕР_1 . Близько 15год 00хв під час здійснення охорони ЗУ-23-2, старший лейтенант ОСОБА_14 , порушуючи правила поводження зі зброєю, спрямував зброю у бік молодшого сержанта ОСОБА_11 , без потреби зняв автомат із запобіжника та в момент постановки його знову на запобіжник, зачепив іншим пальцем руки спусковий гачок і здійснив постріл з 5,45мм автомата АК-74 (№ НОМЕР_5 ). Під час пострілу кулі потрапили в черевну порожнину справа ОСОБА_15 , який знаходився ліворуч від ОСОБА_4 . Згідно відомості закріпленої зброї за особовим складом зенітного артилерійського взводу БЗ та РТЗ військової частини НОМЕР_1 , вказаний автомат закріплений за головним сержантом ОСОБА_16 , який в цей час відпочивав. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень ОСОБА_13 помер на місці події. Однак на сьогоднішній день встановити, хто саме 19.03.2022р. здійснив досилання патрону в патронник АК-74 (№ НОМЕР_9 ) не виявилось можливим.
Також встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізацій військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_17 , заряджаючий ЗУ-23, 19.03.2022р. приблизно о 13год 15хв під час зміни охорони на позиції, без потреби передав свій автомат АК-74 (№ НОМЕР_5 ) старшому лейтенанту ОСОБА_18 , оскільки останній при собі мав штатний 9мм ПМ. Автомат АК-74 (№ НОМЕР_5 ) закріплений за ОСОБА_19 відповідно до вказівки командира зенітного артилерійського взводу БЗ та РТЗ майора ОСОБА_20 був вивезений на військове стрільбищу військової частини НОМЕР_10 для здійснення пристрілювання (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2022р. № 32од. «Про організацію і проведення стрільб та забезпечення виконання вимог безпеки»);
- довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_6 , 1995 р.н. від 05.04.2022р. № 350/490/85/341пс, видана згідно Додатку № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, в якій зазначено 19.03.2022р. одержав множинні рани живота. За обставин: 19.03.2022р. близько 15год. 00хв пролунали постріли зі сторони зупинки де знаходиться позиція розрахунку ЗУ-23-2. В цей час на позиції знаходились заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 та навідник зенітного артилерійного взводу батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 .
Випадок не пов'язаний з вчиненням потерпілим злочину, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, трапився у службовий час та пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби. Освідчення на стан сп'яніння сторін конфлікту не проводилось. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2022р. № 60агд.;
- рішення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_21 від 04.04.2022р., в якому вказано, службове розслідування для встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини осіб, що призвели до загибелі молодшого сержанта ОСОБА_6 вважати завершеним. Факт отримання травми, спричиненої вогнепальним пораненням молодшого сержанта ОСОБА_6 , що призвели до його смерті вважати встановленими.
Смерть молодшого сержанта ОСОБА_6 наступила внаслідок множинного вогнепального поранення черевної порожнини. Загибель пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, не пов'язана з вчиненням потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення. На момент загибелі молодший сержант ОСОБА_6 знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет панцерний, шолом кевларовий). Визнати винним заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 у порушенні вимог п.21, 22 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.52 Керівництва по 5,45 мм автомату Калашникова введеного в дію наказом Командувача Сухопутними військами від 24.06.1975р. № 34, що призвело до загибелі навідника зенітного артилерійського взводу батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_6 .
За порушення заходів безпеки при поводженні зі зброю, а саме вимог п.21, 22 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.52 Керівництва по 5,45 мм автомату Калашникова введеного в дію наказом Командувача Сухопутними військами від 24.06.1975р. № 34, що призвело до загибелі навідника зенітного артилерійського взводу батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_6 - притягнути заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності - оголосити сувору догану. Скасувати п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2022п. № 48агд. Копію матеріалів службового розслідування направити до ТУ ДБР для надання правової оцінки та притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.414 КК України;
- показами свідка ОСОБА_7 , який вказав, що служить у військовій частині НОМЕР_1 , з потерпілим та обвинуваченим знайомий по службі. Зазначив, що конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не було. ОСОБА_22 був у їхньому взводі.
У березні 2022р. несли службу, чергували свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_23 . Чергування передали ОСОБА_4 , також передав ОСОБА_4 автомат АК 74, бо іншої зброї на той час не було. Іншу зброю забрали на стрільби, залишили два автомати. Свідку відомо, що в ОСОБА_4 був пістолет ПМ. В цей день коли завершувалось чергування до свідка підійшов ОСОБА_4 та сказав щоб вони йшли відпочивати. Свідок ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 свій автомат АК 74, в якому був повний магазин патронів. До моменту передачі зброї, автомат перебував у свідка, його нікому не передавав. Магазин особисто заряджав. Попередньо в цей день приєднав магазин до автомата, автомат був на запобіжнику. ОСОБА_4 в присутності свідка ОСОБА_7 зброю не перевіряв. Момент передачі зброї від ОСОБА_7 до ОСОБА_4 бачив ОСОБА_23 . Свідок ОСОБА_7 спав, пострілів не чув, пробудився, бо почув рух, прибіг ОСОБА_24 та запитав, чий автомат. ОСОБА_24 сказав, що з автомату ОСОБА_7 стріляв ОСОБА_25 . Зброю забрали. Свідка ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
- показами свідка ОСОБА_23 , який вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 знайомі йому по службі. У березні 2022р. залучався до несення служби на пості. В цей день зброю забрали на пристрілювання, залишилась зброя для чергування два автомати. Свідок ОСОБА_23 ніс чергування разом з ОСОБА_7 . Їх замінювали ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_23 при передачі чергування передав свою зброю ОСОБА_6 . ОСОБА_7 мав передавати свою зброю ОСОБА_4 , але безпосередньо передачі зброї не бачив. Іншу зброю в той день пристрілювали. Свідок разом з ОСОБА_7 пішли відпочивати, приблизно через три години почули постріли і пішли на зупинку, де побачили, що бригадні медики надавали Омеляну медичну допомогу. В цей день ОСОБА_6 був одягнутий в бронежилет. Конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не було;
- показами свідка ОСОБА_26 який повідомив, що з ОСОБА_4 знайомий по службі, з потерпілим ОСОБА_6 не був знайомий, проходили службу в різних частинах. 19.03.2022р. черговий лікар з медичної частини ОСОБА_27 повідомила, що зателефонували з чергової частини та повідомили, що є вогнепальне поранення. Свідок, черговий лікар ОСОБА_27 та водій виїхали на місце. Це була зупинка громадського транспорту біля центральної дороги. Потерпілий лежав на спині на землі. Також там перебував ОСОБА_4 та багато інших військовослужбовців. На місці події свідку повідомили, що потерпілий отримав вогнепальне поранення. Пригадує, що на потерпілому був бронежилет, який зняли, коли надавали медичну допомогу. Свідок зрозумів, що вогнепальне поранення було отримано потерпілим з автомату. Інших обставин події свідок на місці не чув. Він разом з лікарем ОСОБА_27 проводили реанімаційні заходи, надавали медичну допомогу потерпілому. Через певний час приїхала швидка допомога, та усі лікарі продовжували проводити реанімаційні заходи, однак врятувати життя потерпілого не вдалося. Через кілька днів свідок від когось почув, що поранення здійснив ОСОБА_4 . Хто саме повідомив про це свідка не пригадує;
- показами свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_4 знайомий по службі, ОСОБА_6 був підлеглим по службі. ОСОБА_6 знаходився у безпосередньому підпорядкування капітана ОСОБА_29 . В той день свідок переміщався на власному автотранспорті для перевірки підрозділів. Йому було відомо, що за наказом командувача ПВК-Захід було розміщено одну зенітну установку, де цілодобово відбувалось чергування позмінно. Військовослужбовці мали штатну зброю. Свідок двічі на добу здійснював перевірку особового складу, зброї, на перевірку знань і обов'язків під час несення служби. В день події рукався на власному автотранспорті по території військового містечка. Ще не виїхавши з території військово містечка почув один постріл. На зупинці були військовослужбовці, один з них лежав. Свідок зупинився та підбіг до потерпілого, почав надавати першу медичну допомогу. ОСОБА_6 був без тями, поранення було в районі живота, з рани сочилась кров. Пригадує, що потерпілий був одягнений в бронежилет. Також на місці події були ОСОБА_24 та ОСОБА_7 . Свідок не звернув увагу чи був присутній ОСОБА_4 . Пізніше приблизно через п'ять хвилин приїхали медики з військової частини та водій, які також надавали медичну допомогу потерпілому. На місці події пізніше приїхала цивільна швидка допомога, слідчі, які здійснювали опитування. Безпосередньо на місці події свідку не повідомляли обставини поранення. Свідок знайомий з результатами службового розслідування. Командир підрозділу ОСОБА_30 та ОСОБА_24 пізніше повідомили йому, що поранення потерпілого відбулось внаслідок необережного поводження зі зброєю;
- показами свідка ОСОБА_24 , який повідомив що з ОСОБА_4 знайомий по службі, із потерпілим ОСОБА_6 познайомився після того, як його мобілізовано для проходження військової служби. В день, коли відбулись події перебував у військовому містечку в АДРЕСА_2 . Здійснювали чергування на пості. Свідок разом з ОСОБА_31 мали замінювати на посту чергування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Коли свідок перебував у місці відпочинку, то почув два постріли. Почали виходити та почули, що жінки кричали про постріли. На посту було двоє ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Будь-яких конфліктів між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не було. Після пострілів на місце події підбіг свідок разом з ОСОБА_32 . Пригадує, що ОСОБА_4 підтримував ОСОБА_6 , який був на ящику біля лавки та хотів, що ми його положили. Складалось враження, що він там ж перебував, можливо сидів. Коли свідок підійшли з ОСОБА_33 , тоді положили потерпілого. Зброя один автомат АК-74 лежав на асфальті. Свідок, ОСОБА_4 , ОСОБА_31 надавали першу медичну допомогу потерпілому. Коли підійшов до ОСОБА_6 він був без свідомості, подавав ознаки життя, зуби були стиснуті, свідок подумав, що можливо у потерпілого епілепсія, в той момент не бачив кульових поранень. ОСОБА_4 говорив: «Я не хотів». Пізніше прибули військові медики та надавали медичну допомогу потерпілому, в місці вогнепального поранення закрили рани скотчем, зняли з потерпілого бронежилет. Пізніше прийшов дільничний;
- показами свідка ОСОБА_27 яка вказала, що по службі знала ОСОБА_34 , із потерпілим знайомою не була. У 2022 році служила на посаді начальника медичної служби. В день, коли відбулись події зателефонували у медпункт з чергової частини та повідомили, що на КПП 2 відбувся постріл. Свідок разом з лікарем ОСОБА_26 виїхали на місце події. Коли прибули на зупинку побачили, що один військовослужбовець лежить на землі, інший сидів на мішку, інші надавали допомогу потерпілому. Виявили у потерпілого поранення внизу живота, на ньому вже була наклали пов'язка, надавали серцево-судинну реанімацію. Бачила, що ОСОБА_6 був у бронежилеті. На місці події бачила ОСОБА_4 , який сидів на мішках, був збентежений. У нього була тахікардія та свідок надала йому ліки. Обставини поранення свідку не повідомляли. Пізніше прибули дві карети швидкої допомоги, після спроб реанімації, констатували смерть ОСОБА_6
- допитом експерта ОСОБА_35 , який вказав, що був залучений до проведення судово-балістичної експертизи. Підтвердив, що здійснював експертизу автомату АК-74 № та боєприпасів. Підтвердив висновки, зроблені під час дослідження. Вказав, що здійснити постріл можливо, коли перемикач виставлений в положення автоматичних вистрілів або одиночних вистрілів, причому для здійснення пострілу необхідно натиснути на спусковий гачок. Без натискання на спусковий гачок з докладанням зусилля здійснити постріл є неможливим. Крайнє положення запобіжника це положення при якому здійснити постріл неможливо.
Так, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства. Зазначені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Під час судового розгляду та в судових дебатах сторона захисту - адвокат ОСОБА_5 просив визнати невинуватим ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України, та виправдати його за цією статтею у зв'язку з тим, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо того, що в обвинувальному акті не зазначено які саме конкретні положення інкримінованих статей статутів ніби порушено обвинуваченим, спростовується формулюванням обвинувачення, в якому чітко вказано, що ОСОБА_4 порушено вимоги ст.ст.9, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.10.2015р. № 569 «Про внесення змін до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України».
Відповідно до ст.9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 11 Статуту передбачені загальні обов'язки військовослужбовців. Статтею 13 Статуту передбачено, що військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок. Згідно ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно положень ст.1, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби. Статтею 6 Дисциплінарного статуту передбачено, що застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до вимог п.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.10.2015р. № 569 під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов'язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, зокрема щодо заборони: використання несправної стрілецької зброї; зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї, у тому числі й спортивної, та боєприпасів; носіння пістолета без кобури, боєприпасів до будь-якої зброї розсипом; мати при собі стрілецьку зброю під час перебування в санаторії, будинку відпочинку, у відпустці, на лікуванні, а також під час відвідування театрів, клубів та інших громадських місць, якщо перебування в них не пов'язане з несенням служби; під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд. За необхідності стрілецька зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур дерева, кулевловлювач), або вгору під кутом 45-60 градусів; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні; виймати пістолет з кобури без потреби; залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду; тримати палець на спусковому гачку без необхідності; закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола; проводити чищення стрілецької зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами; під час поводження з боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.
Таким чином суд вважає доводи сторони захисту в цій частині є необгрунтованими, оскільки формулювання обвинувачення є конкретним, містить виклад положень Статутів та Інструкції, які порушено обвинуваченим.
Водночас, захисник ОСОБА_36 просив визнати неналежними доказами, а саме документальні докази: акт службового розслідування по факту загибелі ОСОБА_6 і подання командира військової частини НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 про вжиття заходів для усунення порушень вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів, причин та умов, що їм сприяли, в діяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , на підставі проведеної посадовими особами Військової служби правопорядку перевірки в частині спрямування ОСОБА_4 зброї у бік ОСОБА_6 , зняття автомата із запобіжника та здійснення двох пострілів. Вважає що ці документи містять лише констатацію висновку про спрямування зброї у бік загиблого, зняття автомата із запобіжника, натискання ОСОБА_4 на спусковий гачок автомата без наведення будь-яких отриманих у передбаченому кримінальним законом порядку фактичних даних, тобто доказів, на його підтвердження, що не було можливим за відсутності очевидців події. З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до положень статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16 (провадження № 51-6359км18)).
У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина 2 статті 84 Кримінального процесуального кодексу України).
Стаття 85 КПК України передбачає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Акт службового розслідування складено за результатами службового розслідування відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Сила України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2022р., яка проводилась для встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини осіб, що призвели до загибелі молодшого сержанта ОСОБА_6 .
Відповідно до розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Сила України, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акту службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акту службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до ч.6 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Сила України, якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
З приводу подання командира військової частини НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 від 29.03.2022р., то таке було прийнято відповідно до положень п.17 ст.7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», відповідно до якої військовослужбовцям Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань надається право: вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала. Відповідно до ч.5 ст.8. «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» на Службу правопорядку покладається здійснення функцій, зокрема, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України, вживати заходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;
Враховуючи, відповідність акту службового розслідування та подання командира військової частини НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 від 29.03.2022р. вищезазначеним вимогам нормативно-правових актів, такі отримані в порядку, передбаченим КПК України, містять фактичні дані, для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, суд приймає дані докази як належні в даному кримінальному провадженні.
З приводу доводів захисту, про визнання недопустимим доказом подання командира військової частини НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 про вжиття заходів для усунення порушень вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів, причин та умов, що їм сприяли, в діяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 на підставі проведеної посадовими особами Військової служби правопорядку перевірки в частині результатів «опитування військовослужбовців» суд зазначає, що таке подання в частині, про яку зазначає сторона захисту: «опитування військовослужбовців» викладено наступного змісту: «Даний факт слідує також із тверджень під час опитування військовослужбовців зенітного артилерійського взводу БЗ та РТЗ, які зазначили, що старший лейтенант ОСОБА_14 перебуваючи на позиції ЗУ неодноразово порушуючи правила поводження зі зброєю, без потреб досилав патрон у патронник АК74, спрямовував зброю у бік людей, в тому числі під час зупинок цивільних транспортних засобів». Оскільки дана частина подання командира військової частини не стосується предмету даного кримінального правопорушення, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому суд в цій частині визнає подання командира військової частини НОМЕР_7 командиру військової частини НОМЕР_8 неналежним доказом на підстав ст. 85 КПК України.
Окрім того суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Сторона захисту покликається на те, що при огляді місця події не визначені конкретні точки місцезнаходження речей і предметів, не здійснювались вимірювання від основних базових орієнтирів (стіни будівлі зупинки, нерухомих її елементів); взагалі не фіксувалися відстані між об'єктами, що мало істотне значення для розслідування (відстані між виявленими автоматом, гільзами, бронежилетом загиблого до певних частин трупа, стін, лавки зупинки), координати кулі у бронежилеті. З цього приводу суд зазначає наступне. З показів свідків та ОСОБА_4 встановлено, що після пострілів на місце події прибули медики з чергової частини та пізніше медики швидкої допомоги, які надавали медичну допомогу для порятунку життя ОСОБА_6 , при цьому бронежилет з нього був знятий. ОСОБА_4 при допиті не надав показів, що переміщення тіла ОСОБА_6 , автомата, з якого було здійснено постріли, бронежилету, куль чи гільз, виявлених на місці події, відносно їх первісного розташування в момент пострілів, та які б мали значення для встановлення обставин подій, відмінних від встановлених обставин.
Невнесення слідчим у вступній частині протоколу відомостей про точний час проведення даної процесуальної дії, наявність металевих бирок з цифрами біля виявлених предметів, речей до моменту отримання слідчим від понятих відомостей про їх особи, не спростовують змісту протоколу огляду місця події, жодним чином не спростовують обставин встановлених у ході даної процесуальної дії та зафіксованих у протоколі огляду місця події, не впливають на доказове значення отриманих у результаті цієї процесуальної дії відомостей. Як вбачається з показів свідків, показів обвинуваченого ОСОБА_4 , після пострілу, сам ОСОБА_4 та інші особи, зокрема медичні працівники надавали медичну допомогу потерпілому. Відтак внаслідок цих дій відбулась зміна обстановки, яка була безпосередньо під час пострілу. У своїх показах обвинувачений ОСОБА_4 не вказував, що при встановлені слідчим знаків нумерації об'єктів на місці події відбулась зміна обстановки чи розташування об'єктів. Також такої інформації не було здобуто при допиті свідків.
Суд констатує відсутність фіксації наявності слідів пальців і долонних поверхонь на пістолетній рукоятці, цівці, магазині автомату № НОМЕР_5 , координати пошкодження куртки камуфляжної та бронежилета в протоколі огляду місця події про які зазначає сторона захисту, та зауважує, що висновки наведені у вироку обґрунтовується доказами, наявними в матеріалах справи.
На переконання суду, заява сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не розуміє як відбулись постріли носить явно суперечливий характер.
Така суперечність полягає в тому, що ОСОБА_4 підтвердив, що на місці події було двоє осіб - ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 . ОСОБА_4 підтвердив, що знає правила поводження зі зброєю та вказав, що припускає, що може бути причетним до даного пострілу. Також сторона захисту ознайомлена з висновком експерта, яким констатовано, що зброя була справна, придатна для стрільби, провести постріл з 5,45мм автомата Калашникова (АК-74) № НОМЕР_5 без натискування на спусковий гачок неможливо. ОСОБА_4 при допиті висловив припущення, що в момент передачі зброї спусковий гачок міг зачепитись за перешкоду-шомпола. Однак при огляді місця події таких не було виявлено.
ОСОБА_4 , як військовослужбовець, який проходив службу з 2005 року, будучи обізнаним з технічними властивостями автомата Калашникова, маючи спеціальну підготовку поводження зі зброєю, у своїх показах вказав, що йому незрозуміло як відбувся постріл. Відтак, при допиті ОСОБА_4 не навів своєї версії, як відбулися постріли від яких загинув ОСОБА_6 , оскільки його покази зводились до того, що він не розуміє як відбулись постріли, припущень, що автомат може в певних умовах вистрілити сам, припущень про можливе зачіпання зброї за предмети, яких не було виявлено під час огляду місця події. Відтак суд відхиляє доводи сторони захисту про необхідність застосування позиції викладеної в постанові Верховного суду у справі № 754/17019/17 від 21.01.2020р.
Окрім того суд зауважує, що у дослідницькій частині висновку експерта №СЕ-19/114-22/3897-БЛ від 12.04.2022р. експертизи зброї зазначено, що з метою вирішення питання, чи можливе проведення пострілів з наданого автомату без натискання на спусковий гачок, були проведені експерименти. Для цього, спочатку, детально оглядалися бойові грані деталей ударно-спускового механізму, в результаті чого встановлено, що поломок, експлуатаційних зношень робочих поверхонь, немає. Після цього автомат заряджався капсульною гільзою патрону калібру 5,45мм, зводився затвор і за різних положень важеля запобіжника «запобігання», «АВ», «ОД») проводились різні струшування автоматом, наносились удари дерев'яним молотком по частинах автомата. В результаті експериментів, пострілу без натискування на спусковий гачок, не відбулось. За результатами експертних досліджень експертом дано категоричну відповідь у висновку: провести постріл з 5,45мм автомата Калашникова (АК-74), № НОМЕР_5 без натискування на спусковий гачок неможливо. Даний висновок було підтверджено експертом при допиті у судовому засіданні.
Такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо невинуватості ОСОБА_4 та суд розцінює покази обвинуваченого як обраний ним спосіб захисту.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст.94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
З урахуванням того, що Конституційний Суд України в рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Даний принцип (індивідуалізації юридичної відповідальності) має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди (рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року).
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується на службі.
Суд також звертає увагу на посткримінальну поведінку обвинуваченого, який одразу після поранення ОСОБА_6 надавав йому першу медичну допомогу, що стверджується Доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_10 від 19.0.2022р вих. № 1146/198, , актом службового розслідування, показами свідка ОСОБА_24 .
Викладене в своїй сукупності, а також поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність у нього умислу на заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті потерпілого ОСОБА_6 та доводить те, що він діяв без умислу, проте повинен був допускати можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті потерпілого, внаслідок необережного поводження зі зброєю.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, визнається добровільне відшкодування потерпілій завданої шкоди, що підтверджується заявою потерпілої ОСОБА_37 від 18.07.2022р. в якій потерпіла вказала, що отримала від обвинуваченого кошти на похованння у розмірі 50 000,00грн а на встановлення пам'ятника в розмірі 100 000,00грн., претензій до нього не має, зла на нього не тримає.
Обвинуваченим ОСОБА_4 із власної ініціативи до моменту постановлення судового рішення по суті обвинувачення вживалися дії щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину в добровільному порядку, що підтверджено заявою потерпілої, що, на переконання суду, підтверджує наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом'якшує покарання, - добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст.414 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення строком п'ять років.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а визнання вини не є обов'язковим при прийнятті рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, має постійне місце проходження військової служби, проживання, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із визначенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Таке покарання є необхідним і достатнім для реалізації цілей кримінального покарання, визначених чинним законодавством, забезпечення справедливості та виправлення обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України.
У судових дебатах прокурор просив призначити покарання позбавлення військового звання.
Відповідно до ст.54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
При вирішенні питання про необхідність застосування покарання, передбаченого ст.54 КК України суд враховує наступне.
Як вбачається із службової картки ОСОБА_4 такий перебуває на військовій службі з 2000р., отримував подяки 11.10.2018р., 22.08.2019р., з лютого по липень 2018р., з липня по листопад 2021р. брав безпосередню участь в АТО (ООС). Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2018/р. №262, ОСОБА_4 було призначено на посаду заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 29.12.2018р.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_8 № 78ад від 10.04.2022р. «Про усунення порушень вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів, причин та умов, що їм сприяли в діяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , командиром було за порушення вимог ст.16, 28, 30, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо неналежної роботи по зміцненню військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, на командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_21 накладено дисциплінарне стягнення «зауваження»; за порушення вимог ст.16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо незнання справжнього стану справ у підрозділах полку (БЗ та РТЗ), а також про хід виконання поставлених перед ними завдань, нездійснення належним чином перевірки дотримання правил внутрішнього порядку у війсьовій частині, а також підготовки добового наряду та несення ним служби на начальника штабу- першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_38 накладено дисциплінарне стягнення «зауваження»; за порушення вимог ст.11, 16, 28, 30, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо неналежного здійснення роботи щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, неналежної організації внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України, неналежного забезпечення створення умов для повсякденної діяльності і збереження життя і здоров'я військовослужбовців , на командира БЗ та РТЗ військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_39 накладено дисциплінарне стягнення «догана»; за порушення вимог ст.11, 16, 28, 30, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо неналежного здійснення роботи щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, неналежної організації внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України, неналежного забезпечення створення умов для повсякденної діяльності і збереження життя і здоров'я військовослужбовців , на командира взводу зенітного артилерійського взводу БЗ та РТЗ військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_20 накладено дисциплінарне стягнення «догана».
Як вбачається з службової характеристики ОСОБА_4 виданої військовою частиною НОМЕР_1 22.03.2022р. за оцінений період старший лейтенант ОСОБА_4 зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим, працелюбним офіцером. Обов'язки за посадою опанував і виконує з відповідальністю. Користується авторитетом серед колег і підлеглих. Забезпечує високу бойову готовність, дотримання військової дисципліни у роті зв'язку. Доручену роботу виконує ефективно, звертає детальну увагу на всі аспекти. Володіє довіреним йому озброєнням, не відчуває труднощів під час його застосування. Під час виконання службових обов'язків виявляє творчість та наполегливість. Дорожить чесністю та гідністю офіцера. З лютого по липень 2018р., з липня по листопад 2021р. брав безпосередню участь в АТО (ООС) по закінченню її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Знає вимоги статутів та інших керівних документів та керується ними в повсякденній діяльності. Почуття відповідальності за доучену справу розвинуто добре. Професійний досвід завжди застосовує на практиці.
Враховуючи вищенаведене та обставини вчинення правопорушення, те що кримінальне правопорушення вчинене з необережності суд не вбачає підстав застосовувати покарання у виді позбавлення військового звання стосовно ОСОБА_4 .
Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 2745,92 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст100,368-371,373-374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
Предмет схожий на автомат АК-74 з серійним номером НОМЕР_5 в кількості 1шт., бронежилет в кількості 1шт., 28 предметів схожі на набої (25шт з маркуванням 17*89, 3шт з маркуванням 3*89); предмет схожий на магазин до автомата в кількості одна шт..; предмет схожий на гільзу з маркуванням 17*89 в кількості 2шт;; предмет схожий на кулю з нарізами в кількості 1 шт., предмет схожий на кулю в кількості 1 шт. - повернути представнику військової частини НОМЕР_1 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22.03.2022р.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 2745,92 грн. (дві тисячі сімсот сімсот сорок п'ять гривень 92 коп) витрат на залучення експерта.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1