Постанова від 02.09.2025 по справі 462/4097/25

Справа № 462/4097/25

ПОСТАНОВА

02 вересня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розтермінування виконання постанови Залізничного районного суду м. Львова від 29.07.2025 року в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

встановив:

постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.07.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без вилучення транспортного засобу.

31.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить розстрочити призначений йому штраф, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши подану заяву, перевіривши матеріали справи № 462/4097/25, суддя дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Так ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому ст. 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються зокрема характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Одним з видів адміністративних стягнень, що відповідно до ст. 24 КУпАП можуть застосовуватися за вчинення адміністративних правопорушень є штраф - грошове стягнення, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (ст. 27 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП передбачено відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Водночас, як вбачається з поданої ОСОБА_1 заяви щодо розтермінування штрафу, останній хоч і посилається на тяжке матеріальне становище, однак не долучає жодних доказів на підтвердження цього, що унеможливлює встановити наявність об'єктивних підстав, що унеможливлюють сплату ним штрафу в повному обсязі.

Крім цього, слід врахувати, що штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи. Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, а ОСОБА_1 за змістом заяви хоче фактично уникнути таких наслідків шляхом сплати штрафу у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, а запропонований заявником механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

За таких обставин, задоволення заяви ОСОБА_1 про безпідставне розтермінування сплати штрафу допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам ст. 23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.

Оскільки при розгляді заяви про розтермінування виконання адміністративного стягнення в частині сплати штрафу заявником не було подано дані про його матеріальний стан, а відтак не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення про таке відтермінування, а також враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо відтермінувати виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тому суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та необхідність відмови у її задоволенні.

Керуючись ст. 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розтермінування виконання постанови Залізничного районного суду м. Львова від 29.07.2025 року в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип'юк Г. М.

Попередній документ
129918851
Наступний документ
129918853
Інформація про рішення:
№ рішення: 129918852
№ справи: 462/4097/25
Дата рішення: 02.09.2025
Дата публікації: 04.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (25.06.2025)
Дата надходження: 06.06.2025
Предмет позову: ч.5 ст.126 КУпАП
Розклад засідань:
25.06.2025 09:45 Залізничний районний суд м.Львова
29.07.2025 12:00 Залізничний районний суд м.Львова
02.09.2025 10:30 Залізничний районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Завалій Ігор Євгенович