ЄУН: 336/8410/25
Провадження №: 2-н/336/533/2025
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення з ОСОБА_1 ,
Представник КП «Водоканал» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення за період з 01.10.2022 по 31.07.2025 в розмірі 34034,63 грн., яка виникла за адресою АДРЕСА_1 , а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, суддя дійшов висновку, про наявність правових підстав передбачених ст. 165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 160 ЦПК України).
В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно п. 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності встановлені ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Відповідно до матеріалів справи, а саме інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 03.09.2025 року за №1729408, боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально не відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ст. 165 ч. 1 п. 9 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу за заявою КП «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення з ОСОБА_1 з тих підстав, що заяву подано з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 164-166, 258-261, 272, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення з ОСОБА_1 .
Направити Комунальному підприємству «Водоканал» копію ухвали та повернути заяву про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вказаної підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою до належного суду в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Петренко