Справа №333/7244/25
Провадження №3/333/2710/25
Іменем України
02 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
29.07.2025 року, приблизно о 23 год. 32 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Європейській, 8 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; порушення (сповільненість) мови; порушення координації рухів. На пропозицію інспектора поліції щодо проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
08.08.2025 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 29.07.2025 року, приблизно о 23 год. 45 хв., він керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Європейській, 8 та їхав за цигарками у кіоск. У якийсь момент побачив у дзеркало заднього виду проблискові маячки поліцейського автомобіля, після чого відразу зупинився.
Коли вийшов з автомобіля, працівник поліції повідомив, що причиною зупинки його транспортного засобу є погане освітлення заднього номеру однією з лапочок. Після цього, він надав поліцейським документи, які останні витребували, а також посвідчення учасника бойових дій.
Поліцейські оглянули автомобіль та виявили брелок з якоюсь рослинною речовиною, який перебував у нього на ключах від запалювання автомобіля, але належав не йому, а військовому, якого він підвозив, приблизно за тиждень до зупинки транспортного засобу. Вказаний брелок був загублений військовим, тому він залишив його собі та почепив на ключі. У подальшому, поліцейські викликали слідчо-оперативну групу.
Після приїзду СОГ та вилучення брелока, поліцейський УПП запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, зазначивши при цьому, що причиною цього є звужені зіниці очей, які не реагують на світло та сповільненість мови. Він відмовився від цієї пропозиції, так як він не довіряв поліцейським, вважав, що їхні дії були упередженими стосовно нього. Крім того, працівник поліції повідомив, що у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відносно нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП але за відмову у проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Свою вину не визнає так як він не вживав наркотичних засобів, тому були відсутні підстави для проходження вказаного огляду. Крім того, він нетривалий час керує транспортним засобом, тому не знав, що за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння передбачена адміністративна відповідальність. Також, вказує, що у поліцейських не було причин зупиняти його транспортний засіб.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи та твердження ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.13 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Аналогічна норма міститься і у Розділі III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Враховуючи вказану позицію Європейського Суду, а також вид, розмір і строки стягнень, що можливо накласти на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП (штраф в розмірі однієї чи двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк до одного та від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого), суд вважає дане провадження з «кримінальним обвинуваченням».
В даному випадку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406670 від 30.07.2025 року, згідно яких встановлено час, дата та місця скоєння адміністративного правопорушення;
- даними направлення на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.07.2025 року (час направлення: 00 год. 24 хв.). Підставою для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; порушення (сповільненість) мови; порушення координації рухів;
- даними відеозапису «ЕПР1 №406670» з нагрудних камер працівників поліції, переглянутого в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_1 працівники УПП в Запорізькій області зупинили за допомогою проблискових маячків у м. Запоріжжі під керуванням транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 (час відеозапису: 00:00 - 00:30). У подальшому, поліцейські виявили на ключах запалювання від автомобіля брелок з речовиною рослинного походження (час відеозапису: 09:30). У подальшому, працівники УПП викликали слідчо-оперативну групу з ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, які вилучили вказаний брелок (час відеозапису: 32:58 - 44:54). Після цього, працівник УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи, що у останнього виявлені певні ознаки: а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; сповільненість мови; порушення координації рухів, на що ОСОБА_1 двічі відмовився від проходження запропонованого йому огляду. Крім того, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та роз'яснив права як особі, котра притягається до адміністративної відповідальності (час відеозапису: 46:08 - 48:42). У подальшому, працівники поліції стосовно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
Доводи ОСОБА_1 , що у працівників поліції були відсутні причини для зупинки транспортного засобу під його керуванням, суд не приймає до уваги, враховуючи, що на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, долученого до справи, чітко вбачається, що автомобіль останнього було зупинено у зв'язку з неналежним освітленням заднього номерного знаку на транспортному засобі.
Також, суд звертає увагу, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів.
ОСОБА_1 в даному випадку не пояснив, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, і як саме це впливає на встановлений факт відмови водія від проходження вказаного огляду.
Незнання ОСОБА_1 про підстави притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не звільняє його від цієї відповідальності, що передбачено нормами ст.68 Конституції України.
Вважаю, що у даному випадку працівники поліції виконували своє службові обов'язки відповідно вимог ЗУ «Про Національну поліцію», за межі свої повноважень не виходили і вказані дії поліцейських не є порушенням, що має стати підставою для визнання доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимими або неналежними.
Суд під час судового розгляду, досліджуючи докази, пересвідчився, що ОСОБА_1 на момент відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння цілком розумів вимоги поліцейського та був попереджений, що за такі його дії буде складено відповідний протокол.
Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та непричетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового засідання.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності у т.ч. у сфері безпеки руху.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод