Іменем України
02 вересня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 650/3609/25
Номер провадження: 22-ц/819/735/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Склярської І.В. ,
суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В.В.,
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.) про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року адвокат Чиркіна Людмила Юріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») приймати рішення про державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами), а саме: 652683600:02:030:0011, площа 9,7000 га. до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Заборонити усім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки з кадастровими номерами), а саме: 652683600:02:030:0011, площа 9,7000 га.; до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування доводів заяви зазначено, що згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з'ясовано, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» 17 квітня 2025 року відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307) право оренди земельних ділянок відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» право оренди земельних ділянок, які знаходяться в адміністративно-територіальних межах Бериславського району, Херсонської області, а саме відчужено право оренди на близько 916 земельних ділянок, в тому числі і на земельну ділянку, яка на праві приватної власності належить позивачу, що фактично унеможливлює чи суттєво ускладнює виконання судового рішення та може поставити під сумнів досягнення мети судового захисту. Отже, існує реальна загроза повторення подібних дій і в межах даного спору, оскільки відповідач вже передавав орендні права щодо спірної земельної ділянки.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним для збереження фактичного та правового стану предмета спору до ухвалення рішення судом, запобігання вчиненню відповідачем чи третіми особами дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення, а також забезпечення реального і ефективного судового захисту прав позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») приймати рішення про державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами), а саме: 652683600:02:030:0011, площа 9,7000 га., до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що ухвала суду є передчасною та необґрунтованою, винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л. зазначив, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання обов'язків після пред'явлення вимоги чи подання позову. Позивачем не було надано жодних доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. Скаржник вказує, що у разі розірвання договору оренди землі, такий договір буде вважатися розірваним і щодо нового орендаря, а отже ризики щодо ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача відсутні. Зауважує, що суд першої інстанції не вирішив в ухвалі про забезпечення позову питання щодо зустрічного забезпечення, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
(2) Позиція інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Чиркіна Людмила Юріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року є законною та обґрунтованою.
В обгрунтування своїх заперечень зазначила, що необхідність застосування заходів забезпечення позову пов'язана з тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт», здійснило заходи щодо продажу права оренди земельних ділянок приватної власності, зокрема, і щодо спірної земельної ділянки, що свідчить про зловживання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» цивільними правами та наявність обгрунтованого припущення, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» продовжать вчиняти дії щодо подальшої державної реєстрації зміни держателя права оренди земельних ділянок, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.
При цьому, позивач зауважує в противагу твердженню відповідача, на тому, що заявлені заходи забезпечення позову ніяким іншим чином не обмежують права ТОВ «ЮТС-АГПРОДУКТ» або ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» щодо здійснення ними господарської діяльності до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлюють лише здійснення державної реєстрації речових прав.
Адвокат Чиркіна Людмила Юріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу вказала, що заходи забезпечення позову жодним чином не перешкодять господарській діяльності ТОВ «ЮТС-АГПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а також, такий спосіб забезпечення позову не є втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичної особи. Окрім того, вказаний спосіб забезпечення позову у будь-якому разі не вплине на права інших осіб, тобто, не будуть порушені права інших осіб у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Про апеляційний розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином у встановленому процесуальним законом порядку, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
2. Мотивувальна частина
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Згідно за частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення зазначив наступне. Між сторонами виник спір. Відповідно до наданої представником позивача Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно з спірної земельної ділянки із кадастровими номером 6525455100:09:001:0010, яка належить ОСОБА_1 , яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, вбачається, що право оренди щодо неї, яке належало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», згідно з Договорами № 1704/25-23 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року було передано ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Таким чином, предметом відповідного договору є саме відчуження (продаж) продавцем права оренди земельної ділянки, що належало йому на підставі зареєстрованого речового права згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь покупця з одночасною передачею всіх прав та обов'язків орендаря, передбачених відповідним договором оренди землі, укладеним із власником земельної ділянки.
Відповідно до частини п'ятої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Таким чином, зазначений договір свідчить про відчуження ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» речового права оренди спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо яких первісний орендар не здійснює сплату орендної плати, з передачею покупцю всіх прав та обов'язків орендаря за відповідними договорами оренди землі.
За наявними в матеріалах справи даними, суду відомо, що у провадженні головуючого судді перебувають інші справи за позовами різних власників земельних ділянок до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договорів оренди у зв'язку з істотним порушенням умов договорів, а саме систематичною несплатою орендної плати. У кожній із таких справ предметом позову є вимоги, тотожні за змістом і правовою природою тій, що розглядається у даному провадженні, а особою, яка відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважена підписувати договори від імені ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» виступає ОСОБА_3 , який, з огляду на представлення інтересів вказаної юридичної особи в суді, достеменно обізнаний про наявність спорів щодо відповідних земельних ділянок та про судові рішення, які вже ухвалені, зокрема й ті, які перебувають на стадії набрання законної сили.
Незважаючи на вказані обставини, саме в цей період, за безпосередньої участі вказаної уповноваженої особи, було укладено відповідний договір, за умовами яких право оренди земельних ділянок, щодо яких вже існує спір про належне виконання зобов'язань, було відчужено на користь третьої особи ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Вказане свідчить про очевидну спробу змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі поза волею власника земельної ділянки та без погодження з ним, попри наявність невиконаних договірних зобов'язань зі сторони орендаря.
Така поведінка відповідача має ознаки зловживання процесуальними правами та є потенційно фраудаторною (ухильницькою), оскільки в умовах фактичної заборгованості з орендної плати та існуючого судового спору, відповідач вчиняє дії, спрямовані на створення нових правовідносин щодо земельної ділянки, чим ускладнює можливість належного виконання судового рішення про задоволення позову.
Власник ділянки, щодо якої укладено договір про відчуження права оренди, не лише позбавлений можливості отримати плату за фактичне користування своєю земельною ділянкою, але й втрачає реальну здатність розпоряджатися нею, включаючи право на повторну передачу її в оренду після розірвання чинного договору.
Крім того, суд враховує, що відповідач, будучи стороною судового процесу, наділений процесуальними правами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема щодо участі в судовому розгляді, подання доказів, пояснень, заявлення клопотань, заперечень, подання зустрічного позову, а також оскарження судового рішення у встановленому порядку. Втім, замість реалізації цих процесуальних інструментів у межах судового провадження, відповідач вдається до дій поза процесом, зокрема до відчуження спірного права оренди на користь іншої особи, що фактично унеможливлює або істотно утруднює виконання рішення суду, ставить під сумнів можливість захисту прав власника земельної ділянки та порушує принцип змагальності й добросовісності судового процесу. Така поведінка є несумісною з належним виконанням судового рішення та вказує на свідоме ухилення відповідача від виконання судового акту в односторонньому порядку.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції виснував, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, є необхідним, пропорційним та обґрунтованим способом захисту прав позивача.
При цьому суд врахував, що такі заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача як орендаря земельної ділянки, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у користуванні відповідача, а забезпечення позову обмежується лише відповідною забороною.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також враховуючи те, що такий захід не позбавляє відповідача права користування земельною ділянкою, але запобігає її подальшому неправомірному відчуженню чи перереєстрації речових прав на іншу особу під час розгляду справи, суд першої інстанції також виснував, що заявлений захід забезпечення є співмірним, необхідним і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
Наведені висновки та підстави задоволення заяви про забезпечення позову відповідачем не спростовані.
У п. 47,48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 провадження №14-28 цс23 зазначено наступне. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Доводи апеляційної скарги щодо невжиття судом заходів зустрічного забезпечення позову апеляційний суд відхиляє з тих підстав, що в заяві про забезпечення позову вказано, що у позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного, оскільки у відповідача по справі відсутні можливі збитки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст.154 ЦК України відсутні.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду вважає вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову такими, що відповідають процесуальним нормам, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права при постановленні ухвали.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ" залишити без задоволення.
Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: В.В. Майданік
О.В. Кутурланова