Номер провадження: 22-ц/813/217/25
Справа № 520/3777/18
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Вадовська Л. М.
02.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи,
переглянувши справу №520/3777/18 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, державного реєстратора комунального підприємства «Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, державного реєстратора Одеської філії «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рогатіна Владислава Олексійовича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чернишевої Наталії Георгіївни про скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зобов'язання знести самочинно збудовані будівлі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року у складі судді Петренка В.С., -
Прокурор в особі заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, звернувшись 30 березня 2018 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, наступне.
ОСОБА_5 13 вересня 2016 року набув у власність в порядку спадкування 31/50 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі нотаріального посвідченого 01 листопада 2016 року договору дарування ОСОБА_5 подарував ОСОБА_4 31/50 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому державним реєстратором Бондар О.М. на підставі поданих документів щодо виду в окрему одиницю зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
21 червня 2017 року ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продала ОСОБА_1 частку житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
21 червня 2017 року ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продала ОСОБА_2 частку житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили реконструкцію житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого об'єкт збільшився у площі. Державним реєстратором Іскровим О.В. на підставі технічного паспорту внесено зміни до права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, який став загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м
12 серпня 2017 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продала ОСОБА_6 частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
12 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав ОСОБА_6 частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 04 серпня 2010 року набув у власність в порядку спадкування 19/50 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому державним реєстратором Кравець О.В. на підставі поданих документів щодо виділу в окрему одиницю зареєстровано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
21 червня 2017 року ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав ОСОБА_1 частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
21 червня 2017 року ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав ОСОБА_2 частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили реконструкцію житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого об'єкт збільшився у площі.
Державним реєстратором Іскровим О.В. на підставі поданих документів про поділ зареєстровано право власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та на частку житлового будинку загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Державним реєстратором Іскровим О.В. на підставі поданих документів про поділ зареєстровано право власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та на частку житлового будинку загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
16 серпня 2017 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продала ОСОБА_6 частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з об'єкта нерухомого майна загальною площею 38,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , утворилося три об'єкти нерухомого майна: об'єкт загальною площею 99,0 кв.м ( АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_8 ), об'єкт загальною площею 104,8 кв.м ( АДРЕСА_1 , співвласники ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ), об'єкт загальною площею 106,2 кв.м ( АДРЕСА_1 , співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).
Вищевказані договори купівлі-продажу є недійсними, реєстрація права власності є незаконною.
Одеська міська рада рішення щодо передачі у власність чи користування земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 не приймала; договори оренди на земельні ділянки за вказаними адресами відсутні. Право на виконання будівельних робіт не надавалось, закінчені будівництвом об'єкти в експлуатацію не приймались. На земельній ділянці, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , знаходяться три двоповерхові котеджі. Приписи щодо усунення порушень не виконано. Право власності на майно набуто всупереч норм чинного законодавства.
Одеською міською радою та Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не вжито будь-яких заходів щодо захисту інтересів держави у судовому порядку шляхом скасування незаконних рішень державних реєстраторів та запису про право власності на житлові будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Прокурор просив:
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 34559135 від 31 березня 2017 року) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 35711668 від 16 червня 2017 року) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 21 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №2562 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г. про продаж ОСОБА_4 ОСОБА_2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 21 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №2570 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г. про продаж ОСОБА_4 . ОСОБА_1 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 21 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №2545 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г. про продаж ОСОБА_2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 21 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №2554 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г. про продаж ОСОБА_1 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про внесення змін до права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 36566314);
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1238 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1234 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 36599794 від 14 серпня 2017 року);
визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 16 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1259 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-14)
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.132-134).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року за заявою прокурора в порядку забезпечення позову накладено арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будівельно-ремонті роботи щодо вказаних будинків; в решті забезпечення відмовлено (т.1 а.с.138-145).
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, зазначивши у відзиві наступне. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності, правом комунальної власності забезпечуються інтереси певної територіальної громади в особі певних органів місцевого самоврядування. Поданням позову інтереси держави не захищаються, так як земельна ділянка не перебуває у державній власності. Підстави для представництва прокурора інтересів держави в суді відсутні. Виконання ОСОБА_11 будівельних робіт доказами не підтверджено, договори купівлі-продажу даного не доводять. Перевірки дотримання ОСОБА_11 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не проводились. За відсутності доказів виконання ОСОБА_11 будівельних робіт з нового будівництва, що відповідно до законодавства потребує отримання дозволу на їх проведення, жодні правові підстави для застосування статті 376 ЦК України та статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відсутні (нове будівництво не велось). Державний реєстратор при здійсненні державної реєстрації речових прав на житлові будинки діяв у відповідності до чинного законодавства; підстав вважати житлові будинки новозбудованими не було, тому отримання дозволу на проведення будівельних робіт не вимагалось і такий документ, відповідно, не підлягав поданню реєстратору. Вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними не мають посилання на правові підстави недійсності правочинів. Для зобов'язання знесення житлових будинків необхідно не лише наявність підстав для визнання будівництва самовільним, а й наявність додаткових умов (обставин), що передбачені статтею 376 ЦК України, що позивачем не доведено. Так, порушення будівельних норм і правил чи відхилення від проект має бути істотним, або самочинне будівництво має порушувати законні права та інтереси інших осіб. Істотні порушення будівельних норм і правил чи відхилення від проекту, або порушення законних прав та інтересів інших осіб має бути таким, що неможливо усунути шляхом перебудови об'єкту. Після встановлення неможливості перебудови об'єкту орган державного архітектурно-будівельного контролю має видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням у ньому строку для добровільного виконання припису. Припис про знесення самочинного будівництва визначається як обов'язкова передумова для звернення з позовом про знесення самочинного будівництва. Позивач перелічені обставини в їх сукупності не довів. Крім того, ОСОБА_1 не може бути зобов'язано до знесення житлових будинків, що йому не належать (т.1 а.с.196-203).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року за клопотанням Одеської міської ради витребувано докази - реєстраційні справи на спірні об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (т.1 а.с.240-242).
27 вересня 2018 року на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2018 року Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради надано реєстраційні справи №1276813851101, №1324977651101, №1326036251101 (т.2 а.с.1-256).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року позов прокурора задоволено частково;
скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 34559135 від 31 березня 2017 року) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 35711668 від 16 червня 2017 року) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про внесення змін до права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 36566314 від 10 серпня 2017 року);
визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1238 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 12 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1234 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 36599794 від 14 серпня 2017 року);
визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 16 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1259 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ;
в решті вимог відмовлено;
розподілені судові витрати (т.3 а.с.65-91).
Висновок суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 здійснена самочинна реконструкція житлового будинку, що призвело до збільшення площі житлового будинку за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради. Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, складений ФОП « ОСОБА_12 », не є документом для присвоєння нерухомому майну адреси, а відповідного розпорядження щодо адреси орган місцевого самоврядування не приймав. У визнанні недійсними договорів купівлі-продажу суд виходив з того, що скасування державної реєстрації права власності є підставою для визнання недійсним усіх подальших правочинів щодо майном. Зазначивши, що Одеська міська рада як власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила самочинне будівництво, суд зробив висновок про знесення самочинно збудованого майна.
21 січня 2019 року апеляційну скаргу на рішення суду подано ОСОБА_1 (т.3 а.с.97-104).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду визнано неподаною та повернуто (т.3 а.с.112-113).
24 липня 2019 року апеляційну скаргу на рішення суду подано ОСОБА_13 (т.3 а.с.119-130).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_14 на рішення суду (т.3 а.с.142-145).
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, а саме в частині задоволення позовних вимог, і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові (т.3 а.с.119-130).
30 березня 2020 року апеляційну скаргу на рішення суду подано представником ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_1 (т.4 а.с.25-32).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду (т.4 а.с.73-77).
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_14 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено (т.4 а.с.184-191).
Висновок суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні попередніх власників відповідно до чинного на той час законодавства, зі зміною законодавства правовий статус земельної ділянки було змінено, що передбачає, однак не зобов'язує на проведення відповідної процедури переоформлення земельної ділянки. Протягом тривалого часу (з 1975 року по 2017 рік) спори між власниками житлового будинку, які набули право власності вперше та які набули його в подальшому, та органами державної та місцевої влади щодо статусу земельної ділянки були відсутні. Позиція позивача щодо проведення будівництва на самовільно захопленій земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади, не відповідає дійсності та не дає підстав для застосування положень частини 4 статті 376 ЦК України. Знесення самочинного об'єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Позивач не заявляв вимог щодо проведення перебудови спірних об'єктів нерухомого майна. Задоволення позову в частині знесення матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на останнього набувача нерухомого майна, отже буде непропорційним. Суд виходив з наявності права прокурора на звернення до суду з відповідним позовом з огляду на наявні в нього дані про порушення прав та інтересів держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
16 червня 2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (т.5 а.с.1-12).
25 червня 2021 року Одеською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (т.6 а.с.44-54).
Ухвалою Верховного суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (т.5 а.с.76-77).
Ухвалою Верховного суду від 27 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (т.5 а.с.169-170).
Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково; постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.6 а.с.61-73).
Висновок суду мотивовано тим, що апеляційний суд, розглядаючи позов прокурора в інтересах держави як в особі Одеської міської ради (власника земельної ділянки), так і в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (контролюючого органу) не врахував критерії відмежування справ цивільної юрисдикції від інших, належним чином не з'ясував, які позовні вимоги заявлені прокурором в інтересах Одеської міської ради, а які в інтересах Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та чим вимоги обґрунтовані, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про можливість розгляду всіх позовних вимог прокурора, заявлених як в інтересах власника земельної ділянки, так і в інтересах контролюючого органу в межах цивільного судочинства. Встановивши, що спірна земельна ділянка перебувала у користуванні попередніх власників житлового будинку і таке право користування землею перейшло до наступних власників нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині знесення будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , власником та співвласником яких є ОСОБА_16 . При цьому суд не встановив, на якій саме земельній ділянці здійснено спірне будівництво, належним чином не перевірив доводи прокурора про проведення будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці. Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача та відновлення порушеного права визнанням оспорюваного договору недійсним. Не враховано, що ОСОБА_8 не наділена правом представляти інтереси співвласників житлового будинку АДРЕСА_3 , які рішення суду не оскаржувати. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Належним відповідачем у спорі про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2022 року справу після касаційного перегляду прийнято до провадження (т.6 а.с.76-77).
При новому апеляційному перегляді справи ОСОБА_13 підтримано апеляційну скаргу.
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріально права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Право власності на нерухоме майно набуто правомірно на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, заборони на відчуження майна чи інші обмеження були відсутні. Право власності на нерухоме майно зареєстровано, отже визнано державою. Жодного правопорушення не вчиняла, діяла добросовісно, проте судовим рішенням без жодної компенсації позбавлена права власності на житлові будинки. В оскаржуваному рішенні не врахована винність державних органів, внаслідок чого склалася парадоксальна ситуація, при якій внаслідок неналежного здійснення державою контролю у сфері містобудування, виникнення та державної реєстрації прав на нерухомість, інший державний орган - суд позбавив права власності на житлові будинки приватну особу. Суд не вказав, що отримує суспільство в результаті позбавлення особи права власності на майно.
Крім того, позов подано особою, яка не має права на звернення до суду із позовом, оскільки земельна ділянка, на захист якої було подано позов, є комунальною власністю, інтерес до якої має певна територіально громада, а не держава. Представництво прокуратурою в суді інтересів держави здійснюється у виключних випадках, інтереси територіальної громади уповноважені нею органи можуть захищати самостійно.
Ні позивачем, ні судом не доведено, що ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою. Земельна ділянка площею 0,0330 га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 була надана ще попереднім власникам. ОСОБА_1 придбав житловий будинок та, відповідно, як власник будинку набув право користування земельною ділянкою, на якій будинок розташований. За таких обставин, земельна ділянка не може вважатися самовільно зайнятою. ОСОБА_1 не здійснював нового будівництва, тому отримання дозволу на проведення будівельних робіт не вимагалося. Самочинність будівництва має бути встановлена органами архітектурно-будівельного контролю шляхом перевірок, проте жодних заходів даний орган не здійснював, фіксації порушень не проводив. За відсутності доказів виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з нового будівництва, що відповідно до законодавства потребує отримання дозволу на їх проведення, жодні правові підстави для застосування статті 376 ЦК України та статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», скасування державної реєстрації виникнення та переходу прав на житлові будинки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинків відсутні. Оскаржуване рішення порушує принцип дотримання рівноваги між інтересами суспільства та правами власників житлових будинків, права на які були зареєстровані в державному реєстрі.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор в особі заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що позовні вимоги (т.3 а.с.175-191).
У відзиві на апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. ОСОБА_1 виконував будівельні роботи з нового будівництва зблокованого трьох секційного будинку шляхом знесення існуючого будинку, проектно-дозвільна документація на виконання будівельних робіт відсутня. Замовнику будівництва видано приписи про усунення порушень вимог містобудівного законодавства з вимогою усунути виявлені порушення, проте приписи не виконано. Вірно встановлено судом, що ОСОБА_1 здійснена самочинна реконструкція житлового будинку, що призвело до збільшення площі житлового будинку за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки, яка належить до комунальної власності територіальної громади (т.3 а.с.150-155).
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_1 підтримав доводи ОСОБА_14 (т.4 а.с.120-130).
02 квітня 2025 року представником Гонтар П.А. в інтересах ОСОБА_14 надано письмові пояснення щодо представництва прокурором інтересів держави, порушення юрисдикції, належного способу правового захисту, обґрунтованості заявлених вимог (т.7 а.с.186-194).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Реєстраційна справа №1276813851101 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.2-73).
ОСОБА_7 згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_18 , виданого 04 серпня 2010 року за реєстровим №5-1669 Третьою одеською державною нотаріальною контрою, набув право власності на 19/50 часток (приватна спільна часткова) житлового будинку житловою площею 19,1 кв.м (реєстраційний номер майна: 30813032 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 330 кв.м. Дана частка нерухомого майна належала померлому на праві приватної спільної часткової власності на підставі рішення народного суду Київського району міста Одеси від 26 грудня 1975 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 30813032 КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», номер запису: 1110 в книзі 183-31 (т.1 а.с.43-45, 46-49, т.2 а.с.10-11).
ОСОБА_4 згідно Договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікових картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_19 , діючим в інтересах ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), посвідченого державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори 02 листопада 2016 року за реєстровим №5-2101, набула право власності на 31/50 часток (приватна спільна часткова) житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1024775351101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (опис: житловий будинок літ. «А», надвірні споруди: літні кухні літ. «Б», «Г», сарай літ. «В», душ літ. «Д», вбиральні літ. «Е», «Ж», веранда «К», №1-6 огородження, І -вимощення, П - цистерна); площа земельної ділянки 0,0330 га, що знаходиться у фактичному користуванні. Зазначена частка житлового будинку належала дарувальнику на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 13 вересня 2016 року за реєстровим №3-545; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1024775351101) (т.1 а.с.50-53).
09 червня 2017 року ФОП ОСОБА_20 складено для ОСОБА_4 . Висновок щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого у фактичному користуванні знаходиться житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м, який за технічними показниками є відокремленим об'єктом, має окремий вихід і може бути виділений в одиницю - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м (т.1 а.с.5-8).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 14 червня 2017 року держаним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Бондарем О.М. зареєстровано право приватної (частка 1/1) власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276813851101), за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, виданий ФОП ОСОБА_20 09 червня 2017 року; висновок про виділ об'єкту, виданий ФОП ОСОБА_20 09 червня 2017 року. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35711668 від 16 червня 2017 року державного реєстратора Бондара О.М. (номер запису про право власності 20947031) (т.2 а.с.8).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2562, ОСОБА_2 купила частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м; літньої кухні літ. «Б», «Г», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Е», веранди літ. «К», вимощення - І, цистерни - П, огородження - 1-6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 14 червня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Бондарем О.М., номер запису про право власності: 20947031 (т.2 а.с.14-17).
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.23).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2570, ОСОБА_1 купив частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м; літньої кухні літ. «Б», «Г», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Е», веранди літ. «К», вимощення - І, цистерни - П, огородження - 1-6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 14 червня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Бондарем О.М., номер запису про право власності: 20947031 (т.2 а.с.24-27).
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.34).
Згідно Довідки про показники об'єкта нерухомого майна, складеної ФОП « ОСОБА_12 » 10 серпня 2017 року, та технічного паспорту на житловий будинок, складеного ФОП « ОСОБА_12 » 10 серпня 2017 року, житловий будинок АДРЕСА_1 має такі показники: житлова площа 42,4 кв.м. загальна площа 99,0 кв.м (т.2 а.с.36, 37-41).
10 серпня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. внесено зміни до Державного реєстру прав:
частка житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276813851101), зареєстрована на праві власності ОСОБА_1 ;
частка житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276813851101), зареєстрована на праві власності ОСОБА_2 (т.2 а.с.45, 46).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 12 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1234, ОСОБА_8 купила частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.50-52).
12 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.59).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 12 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1238, ОСОБА_8 купила частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.61-63).
12 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.67).
Реєстраційна справа №1324977651101 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.74-100).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2540, ОСОБА_2 купила частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; душової літ. «Д», вбиральні літ. «Ж», хвіртки -І, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212555951101), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 29 березня 2017 року державним реєстратором державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В., номер запису про право власності: 19746052 (т.1 а.с.32-34).
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.85).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2554, ОСОБА_1 купив частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; душової літ. «Д», вбиральні літ. «Ж», хвіртки -І, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212555951101), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 29 березня 2017 року державним реєстратором державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В., номер запису про право власності: 19746052.
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.85).
10 серпня 2017 року ФОП « ОСОБА_12 » складено для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкт у нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого у фактичному користуванні знаходиться:
житловий будинок загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, який за технічними показниками є відокремленим, має окремий вихід і може бути виділений в натурі ( АДРЕСА_1 );
та житловий будинок загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м, який за технічними показниками є відокремленим, має окремий вихід і може бути виділений в натурі ( АДРЕСА_1 ) (т.2 а.с.77-84).
10 серпня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. внесено зміни до Державного реєстру прав:
частка житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1324977651101), за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована на праві власності ОСОБА_1 ;
частка житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1324977651101), за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована на праві власності ОСОБА_2 (т.2 а.с.87-88).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 16 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1259, ОСОБА_8 купила частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.90-92).
16 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.100).
Реєстраційна справа №1326036251101 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.101-118).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2540, ОСОБА_2 купила частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; душової літ. «Д», вбиральні літ. «Ж», хвіртки -І, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212555951101), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 29 березня 2017 року державним реєстратором державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В., номер запису про право власності: 19746052 (т.1 а.с.32-34).
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.85).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернишевою Н.Г. 21 червня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2554, ОСОБА_1 купив частку житлового будинку, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; душової літ. «Д», вбиральні літ. «Ж», хвіртки -І, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212555951101), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 29 березня 2017 року державним реєстратором державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В., номер запису про право власності: 19746052.
21 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 13,3 кв.м; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.85).
10 серпня 2017 року ФОП « ОСОБА_12 » складено для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкт у нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого у фактичному користуванні знаходиться:
житловий будинок загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, який за технічними показниками є відокремленим, має окремий вихід і може бути виділений в натурі ( АДРЕСА_1 );
та житловий будинок загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м, який за технічними показниками є відокремленим, має окремий вихід і може бути виділений в натурі ( АДРЕСА_1 ) (т.2 а.с.104-110).
10 серпня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. внесено зміни до Державного реєстру прав:
частка житлового будинку загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1326036251101), за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована на праві власності ОСОБА_1 ;
частка житлового будинку загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1326036251101), за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована на праві власності ОСОБА_2 (т.2 а.с.117-118).
Отже, в процесі виділу-поділу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , наразі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано:
житловий будинок загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276813851101), за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_22 (1/2 частка та 1/2 частка);
житловий будинок загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1324977651101), за адресою: АДРЕСА_1 ; власники ОСОБА_1 (1/2 частка), ОСОБА_22 (1/2 частка).
житловий будинок загальною площею 106,2 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1326036251101), за адресою: АДРЕСА_1 ; власники ОСОБА_1 (1/2 частка), ОСОБА_2 (1/2 частка).
З наявних в справі доказів, вбачається що житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував у власності ОСОБА_18 та ОСОБА_23 та був поділений між ними як подружжями при розірванні шлюбу рішенням народного суду Київського району м. Одеси від 26 грудня 1975 року ( ОСОБА_18 виділено 19/50 часток, ОСОБА_23 виділено 31/50 частку). В подальшому вказані частки житлового будинку, що розташовувався на земельній ділянці площею 0,0330 га, що перебувала у користуванні, в порядку спадкування перейшов до спадкоємців, які потому здійснили відчуження належних їм часток нерухомого майна.
Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Одеською міською радою не приймалось; договори оренди земельної ділянки не укладались.
Докази того, що нині існуюча забудова за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 виходить за межі земельної ділянки площею 0,0330 га, що перебувала у користуванні Ульяницьких при поділі ними у 1975 році житлового будинку, відсутні.
Зі змісту листа Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08 листопада 2017 року №10-15-0.501-1099/90-17 вбачається, що відповідно до акту державного інспектора Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27 жовтня 2017 року № 679-ДК/626/АП/09/01/-17, відповідно до інформації, наданої відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, других примірників державних актів та примірників договорів оренди землі станом на 31 грудня 2012 року у Відділі відсутня інформація щодо реєстрації державних актів та договорів оренди на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Згідно інформації, наданої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16 серпня 2017 року, у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Відсутні відомості щодо звернення за одержанням права на виконання будівельних робіт за вказаною адресою.
Станом на момент перевірки на земельних ділянках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 розташовані об'єкти незавершеного будівництва - три двоповерхові котеджі. Станом на жовтень-листопад 2017 року на вищевказаних земельних ділянках велося будівництво.
Згідно актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №№000834, 001110, 001111, перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з нового будівництва шляхом знесення існуючого будинку. Усі виявлені факти підтверджуються фотофіксацією. Проектну та дозвільну документацію на виконання будівельних робіт ОСОБА_1 під час перевірки не надав. Зроблено висновок, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з нового будівництва двоповерхового житлового будинку шляхом знесення існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено частину першу статті 34 та абзац 1 частини другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзац 2 пункту 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.
15 серпня 2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради були видані ОСОБА_1 приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в яких головний спеціаліст вимагав зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті з 15 серпня 2017 року. Набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за адресами: АДРЕСА_4 або привести самочинно збудований об'єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 21 червня 2017 року в термін до 15 жовтня 2017 року.
З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08 листопада 2017 року №10-15-0.501-1099/90-17 вбачається, що державним інспектором було видано гр. ОСОБА_1 припис №679-ДК/0341Пр/03/01/-17 від 30 жовтня 2017 року, яким було зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, а саме оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна двоповерхові котеджі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 у АДРЕСА_5 денний термін з дня отримання припису.
Державним інспектором було видано гр. ОСОБА_2 припис №679-ДК/0340Пр/03/01/-17 від 30 жовтня 2017 року, яким було зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, а саме оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна - двоповерховий котедж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 денний термін з дня отримання припису.
Державним інспектором було видано гр. ОСОБА_6 припис №679-ДК/0339Пр/03/01/-17 від 30 жовтня 2017 року, яким зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, а саме оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - двоповерховий котедж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у 30 денний термін з дня отримання припису.
Відповідно до частин першої та другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, при здійсненні будівництва власник зобов'язаний дотримуватися норм та правил, встановлених законодавством України.
За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через ознаки, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Разом з тим положення статті 376 ЦК України передбачають різні підстави для знесення самочинного будівництва.
Відповідно до частини четвертій статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
В частині сьомій статті 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункти 88, 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).
У справі, що переглядається, прокурор звернувся з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов'язання знести самочинне будівництво. Зазначені вимоги заявлені в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Для визначення ефективного способу захисту порушеного права та належності спору до цивільної юрисдикції слід розмежовувати зміст порушеного права чи інтересу, за захистом якого звернувся прокурор.
Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі міської ради.
Прокурор підставою для звернення до суду з вимогами в інтересах Одеської міської ради зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ставши власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснили його реконструкцію та збудували три нові житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси, чим порушили права Одеської міської ради як власника земельної ділянки та єдиного органу, на який покладено повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у межах населеного пункту. При цьому прокурор вважав, що державна реєстрація права власності на житлові будинки є протиправною, оскільки здійснена без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому укладені в подальшому договори купівлі-продажу цих житлових будинків є недійсними.
У пункті 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зазначено, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої статті 376 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №523/6532/14-ц вказано, що у разі доведеності факту самовільного зайняття земельної ділянки та розміщення на ній самочинного будівництва, власник не позбавлений можливості захищати свої права у спосіб, який відповідатиме положенням статей 376, 391 ЦК України і статей 152, 212 ЗК України, зокрема, вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан.
Відповідно до частини першої статті 90 ЗК Української РСР 1970 року на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.
Згідно до частини першої статті 30 ЗК України 1990 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України 2001 року якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З наявних в справі доказів, вбачається що житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 19,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував у власності ОСОБА_18 та ОСОБА_23 та був поділений між ними як подружжями при розірванні шлюбу рішенням народного суду Київського району м. Одеси від 26 грудня 1975 року ( ОСОБА_18 виділено 19/50 часток, ОСОБА_23 виділено 31/50 частку). В подальшому вказані частки житлового будинку набули у власність спадкоємці, які потому здійснили відчуження належних їм часток нерухомого майна.
Житловий будинок Ульяницьких, що мав адресу: АДРЕСА_1 , розташовувався на земельній ділянці площею 330 кв.м, яка була виділена рішенням виконкому Приморської райради депутатів трудящих від 07 червня 1954 року за №16, затвердженим рішенням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 25 листопада 1955 року №1360. Інвентарна справа бюро технічної інвентаризації містить дані за 1974-1975 роки щодо земельної ділянки площею 330 кв.м під житловим будинком та господарськими будівлями та висновки щодо порядку користування земельною ділянкою за наслідками судового поділу житлового будинку між подружжям ОСОБА_24 . Виконавчий комітет Київської районної ради рішеннями від 03 вересня 1976 року №1026, від 17 грудня 1976 року №1502 за заявами ОСОБА_25 та ОСОБА_18 після судового рішення про поділ майна подружжя затверджував акти комісії про прийняття до експлуатації частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 330 кв.м.
Отже, для первісних власників житлового будинку по АДРЕСА_1 питання земельної ділянки площею 330 кв.м, на якій знаходився житловий будинок та господарські будівлі та споруди, не було спірним. Відповідно, таке ж право користування землею зберігалося і у наступних власників нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині знесення, зокрема, житлового будинку по АДРЕСА_1 , власником якого наразі є ОСОБА_8 , та житлового будинку по АДРЕСА_1 співвласником якого (1/2 частка) є ОСОБА_8 , яка подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.4 ст.12 ЦПК України).
В справі відсутні докази, які б підтверджували будівництво житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_8 , та за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якого є ОСОБА_8 , за межами земельної ділянки площею 330 кв.м (0,0330 га), переданої в користування першому власнику житлового будинку у 1954 році та потому закріпленої на ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у 1976 році після поділу між цим подружжям житлового будинку судовим рішенням у 1975 році.
Прокурор та особи, в інтересах яких було подано позов, не скористались своїм правом на проведення земельно-технічної експертизи. Як наслідок, доводи прокурора та осіб, в інтересах яких подано позов, про здійснення будівництва, зокрема, будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 поза межами земельної ділянки, на якій первісно розташовувався будинок АДРЕСА_1 , не мають підтвердження доказами. Саме по собі посилання на те, що земельна ділянка не передавалась рішенням ради у власність чи оренду, не є підставою для висновку про самовільне зайняття земельної ділянки.
Доводи про те, що зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке не прийнято в експлуатацію у порядку встановленому законом, не мають самостійного правового значення при вирішення даного конкретного спору з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 6.33 постанови від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13, відповідно до яких реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 07 квітня 2020 року в справі №916/2791/13, відсутні правові підстави за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_14 на рішення суду для задоволення заявлених прокурором в інтересах держави в особі міської ради, як власника земельної ділянки, позовних вимог про знесення будинків за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , скасування рішень державного реєстратора щодо цих об'єктів нерухомого майна, а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ОСОБА_6 житлових будинків по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 .
Більш того, прокурор просив, а суд задовольнив вимогу, якою зобов'язав ОСОБА_1 знести як самочинно збудовані будівлі по АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_8 ( ОСОБА_1 не є власником будинку), та будівлі по АДРЕСА_1 , співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ). Позовні вимоги до ОСОБА_14 як власника та співвласника житлових будинків не заявлені.
Щодо недійсності договорів купівлі-продажу.
Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не можу бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
У справі, що переглядається, визнання недійсним договорів обґрунтовано самочинністю будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності територіальної громади. Право на землю, про порушення якого заявлено прокурором, не може бути відновлено шляхом визнанням недійсним договору купівлі-продажу будинку.
Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, у тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна. Визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених будівництвом. При цьому, належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об'єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Таким чином, у зв'язку з обранням неефективного способу захисту своїх прав власника земельної ділянки відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю.
Позовні вимоги прокурора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинного будівництва обґрунтовані тим, що проведена державна реєстрація права власності є протиправною, оскільки вчинена без наявного документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, а тому вчиненні у подальшому договори купівлі-продажу нерухомого майна є недійсними.
Разом з тим відповідно до частини першої, другої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За змістом даної норми права (в редакції чинній на момент подання цього позову) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Отже, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні повноваження, зокрема у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №641/2156/19 зазначено, що державна реєстрація речового права та укладення договору купівлі-продажу не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.
Ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об'єкту нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та у разі невиконання такого припису в установлений строк, - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Подібні висновки викладено і в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 642/5660/18.
Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_14 підлягають залишенню без задоволення позовні вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо скасування рішень державного реєстратора щодо будинків по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 , визнання недійсними договорів купівлі-продажу щодо цих будинків, знесення.
ОСОБА_8 не наділена повноваженнями представляти інтереси власників житлового будинку по АДРЕСА_1 , які рішення суду не оскаржували. Що ж до будинку по АДРЕСА_1 , то такий перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_14 та ОСОБА_28 , будинок не поділений в натурі, тому співвласність на такий надає суду право переглядати рішення суду щодо цього будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_29 .
Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання знесення самочинно будівництва обґрунтовані тим, що спірне будівництво здійснене за відсутності проектно-правової документації та відповідного дозволу органів архітектурно-будівельного контролю, при цьому приписи про приведення у первісний стан об'єктів самочинного будівництва не виконані, а навпаки вжито заходів щодо незаконної реєстрації права власності на них і такими діями порушено інтереси держави у сфері містобудування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2019 року у справі №917/375/18 дійшла висновку, що позов контролюючого органу у межах реалізації ним повноважень зі здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Отже, спір в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання знесення самочинного будівництва, який виник за участю суб'єкта владних повноважень (УДАБК) та з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постановах від 11 червня 2019 року у справі №917/375/18, від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 та Верховного Суду у постанові від 21 січня 2021 року у справі №520/9539/13.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Отже, спір в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання знесення житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 належить до юрисдикції адміністративних судів, відповідно, провадження у цивільній справі в цій частині підлягає закриттю.
Результат перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_14 має наслідком зміни у розподілі судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції (п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України).
В силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції при даному апеляційному перегляді справи рішення суду переглядається в частині вимог, що стосуються ОСОБА_29 .
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року в справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, державного реєстратора комунального підприємства «Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, державного реєстратора Одеської філії «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рогатіна Владислава Олексійовича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чернишевої Наталії Георгіївни про скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна - скасувати в частині скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення змін до права власності щодо житлових будинків, розташованих в АДРЕСА_4 ; в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлових будинків, розташованих в АДРЕСА_4 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення індексний номер: 34559135 від 31 березня 2017 року державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення індексний номер: 35711668 від 16 червня 2017 року державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення індексний номер: 36566314 від 10 серпня 2017 року державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 12 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1234, згідно якого ОСОБА_22 купила частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 12 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1238, згідно якого ОСОБА_22 купила частку житлового будинку загальною площею 99,0 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. 16 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1259, згідно якого ОСОБА_22 купила частку житлового будинку загальною площею 104,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року в справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, державного реєстратора комунального підприємства «Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, державного реєстратора Одеської філії «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рогатіна Владислава Олексійовича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чернишевої Наталії Георгіївни про зобов'язання знести житлові будинки, розташовані в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 - скасувати в частині знесення житлових будинків, розташованих в АДРЕСА_4 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Одеської обласної прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради про знесення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року в справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, державного реєстратора комунального підприємства «Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, державного реєстратора Одеської філії «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рогатіна Владислава Олексійовича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чернишевої Наталії Георгіївни про зобов'язання знести житлові будинки, розташовані в АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 - скасувати.
Провадження в справі в частині позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання знести житлові будинки, розташовані в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 - закрити по пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь прокуратури Одеської області витрат по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2643 грн. 00 коп. та витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 146 грн. 80 коп. - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повну постанову складено 02 вересня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
С.М.Сегеда