Справа № 521/7187/19
Номер провадження:1-кп/521/450/25
15 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
при судовому розгляді об'єднаного кримінального провадження №521/7187/19 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. При цьому суд виходить з наступного.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.06.2025 року, спливає 18.08.2025 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
У своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є нетяжким, і передбачає покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк від трьох до п'яти років або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 на неодноразові виклики до суду не з'являвся, тому ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.10.2024 року надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та останнього оголошено в розшук.
06.11.2024 року обвинуваченого затримано на підставі ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.10.2024 року та задоволено клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 30 280 гривень. 08.11.2024 року ОСОБА_6 звільнений з Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» у зв'язку з внесенням застави.
Однак, ОСОБА_6 не виконав обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та у зв'язку з неявкою в судові засідання, повторно ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року останнього оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання.
Також, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 12.11.2024 року ОСОБА_6 оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу в судове засідання.
При оцінці ризиків переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 ніде не працює, не має законного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів, із метою отримання коштів для забезпечення власного проживання.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків; майновий стан обвинуваченої; наявність судимостей.
Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотання є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Разом із цим, суд керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі, що складає 20 мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 369 - 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.
Продовжити до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.10.2025 року
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7