КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ
Справа № 947/27173/25
Провадження № 2-о/947/452/25
02.09.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 ,
за участі заінтересованих осіб:
Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
про встановлення факту родинних відносин
21.07.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви, заявниця стверджує, що вона - ОСОБА_1 є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, через зазначення прізвища заявниці у документах, які посвідчують її особу, як: « ОСОБА_4 », що є відмінним від прізвища дітей: « ОСОБА_5 », вона позбавлена можливості підтверджувати свої родинні відносини з дітьми. Як вказує заявниця, вказане обумовлено різним перекладом його прізвища з російської мови на українську під час присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та видачі паспорту громадянина України.
Вказані обставини зумовили звернення заявниці до суду з даною заявою.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23.07.2025 року вказану заяву залишено без руху.
23.07.2025 року від представника заявника на виконання ухвали суду від 23.07.2025 року надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 25.07.2025 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
До судового засідання призначеного на 02.09.2025 року сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Однак, 02.09.2025 року від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Від заінтересованої особи - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради 08.08.2025 року надійшла до суду заяву про розгляд справи без участі.
Також, заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01.09.2025 року надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в якій зазначили, що заявлені вимоги підтримують та підтвердили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є їх матір'ю.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі докази наявні матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у відповідності до наданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 09 липня 1983 року Ленінським відділом РАЦСу міста Донецька зареєстровано шлюб між громадянами (мовою оригіналу - російська): « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » та « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 », про що складено актовий запис №556 від 09.07.1983 року. Під час реєстрації шлюбу (мовою оригіналу - російська) « ОСОБА_7 » змінила прізвище на (мовою оригіналу - російська) « ОСОБА_8 ».
ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Донецьку народився (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_3 », батьками якого зазначені: батько (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_6 »; матір (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_9 ».
ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Унгень Республіки Молдова народився (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_2 », батьками якого зазначені: батько (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_6 »; матір (мовою оригіналу російською): « ОСОБА_9 ».
09.12.1997 року Могилів-Подільським РВ УМВС України у Вінницькій області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я: « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому є зазначення про написання прізвища вказаної особи російською мовою, як: « ОСОБА_8 ».
Також, ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 одержано ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , наданий Державною податковою адміністрацією України.
24.03.2000 року Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я: « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому є зазначення про написання прізвища вказаної особи російською мовою, як: « ОСОБА_8 ».
02.04.2022 року видано паспорт громадянина України № НОМЕР_5 на ім'я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган що видав 5112 та який дійсний до 02.04.2032 року.
У відповідності до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_6 від 06.04.2018 року, посвідченого Департаментом міського господарства Одеської міської ради вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_10 та членам його родини ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках. Вказане свідоцтво зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №19-27064.
ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 56 років помер ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №10881 від 22.10.2018 року.
З наданих до заяви витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 .
21.11.2024 року заявниця звернулась до Департаменту праці та соціальної політики з заявою стосовно отримання одноразової грошової допомоги мобілізованим особам, однак 04.12.2024 року останнім на адресу ОСОБА_1 було скеровано відповідь за вих.№01-К-34770/2тз, з рекомендацією її сину особисто звернутись до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо надання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з наданих паспортів у неї та її сина різні прізвища, а саме « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, викладених у п. 1 постанови №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи вищевикладене, надаючи оцінку вищевказаним доказам, судом встановлено, що прізвище заявниці ОСОБА_11 зазначене у документах що посвідчують особу, як: « ОСОБА_4 », є відмінним від прізвища ОСОБА_12 , яке зазначене як: « ОСОБА_5 » та ОСОБА_13 , яке також зазначене як « ОСОБА_5 ».
Однак, судом встановлено, що прізвища ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 російською мовою, з якого здійснювався переклад прізвищ вказаних осіб українською мовою у правовстановлюючих документах, зазначені однаково, як: « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_8 ».
Крім того, з наданих до заяви копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_7 та копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_8 , судом встановлено, що в графі відомостей про матір останніх зазначено « ОСОБА_9 ».
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за однією самою адресою.
Судом приймається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були подані до суду заяви, в яких останній визнали, що ОСОБА_1 , є їхньою матір'ю.
При викладених обставинах, оцінивши та проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а останні її синами відповідно, є встановленим, а різне написання прізвищ пов'язано з різним їх перекладом з російської мови на українську мови під час видачі паспортів громадян України, за наслідком чого заявниця позбавлена можливості підтвердити свої родинні стосунки.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При викладених обставинах, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 293, 294, 315 ч.1, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), за участі заінтересованих осіб: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська 2Д), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а останні її синами відповідно.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суд набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Л. В. Калініченко